Деякі вчителі не тільки не зупиняють цькування, але мовчазно його схвалюють і навіть провокують: їм легше, коли "незручного" учня засуджує весь клас. Батькам можна сказати: "діти не хочуть з ним вчитися, забирайте".
Обов'язково треба "працювати" з кривдниками, при чому, по одному, розбиваючи зграю на одинаків: відповідальність тут не колективна, а особисто кожного. З'ясовувати (краще зі шкільним психологом), навіщо вони це роблять: для самоствердження, для зведення рахунків, від нудьги, заради задоволення?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чудові вихідні для дитини: як їх влаштувати?
Все ускладнюється тим, що в сучасній українській школі ніякої системи виховних заходів немає, і на дітей впливати практично нічим. Тільки при правопорушеннях - спецшкола за рішенням суду.
Як батькам допомогти дитині? Розпізнати, що дитина в біді. Помітити ознаки цькування (пригніченість, дратівливість, небажання йти до школи або виходити з дому, синяки, бруд на одязі, порвані речі, прохання купити нові ручки, пенал, зошити, підручники). Домогтися довіри. Вислухати. Не пропускати повз вуха повторювані скарги, навіть якщо вони здаються несуттєвими.
Правильно реагувати самим. В українських дітях виховують розуміння, що ніхто їхніх проблем вирішувати не буде: розбирайся сам, не скаржся, дай здачі. Особливо погано хлопчикам: їм не можна плакати, виявляти слабкість, а треба битися. Насправді, якщо дитина сама не може впоратися зі своєю проблемою, вона має повне право звернутися до дорослого і попросити про допомогу - це не донос, а самозахист. Цькування - не загартовує. Дитина повинна знати: вона не винна у тому, що її ображають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Якщо ти дуже ревнуєш свого чоловіка
Енурез у дітей: причини і лікування
Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
Теги: дитина, навчання, психологія, поведінка, школа, образи, цькування
