Перший прикорм – завжди складна та дискусійна тема для кожної мами. Овочі чи каші? М'ясо чи молочка? Час чи не час? Як розрахувати кількість, потрібну для дитини, і чи потрібно її змушувати, якщо вона не хоче їсти? Щоб отримати відповіді на ці запитання, мами вивчають тонни медичної літератури. Або йдуть іншим шляхом і вибирають самоприкорм. В останні пару років цей спосіб введення дорослої їжі в раціон дитини став справжнім трендом і має затятих шанувальників.
Самоприкорм - це принципово новий метод введення «дорослих» продуктів у раціон дитини, який докорінно відрізняється від звичного нам педіатричного прикорму. Як відомо з назви, малюк при самоприкормі їсть сам: він самостійно вибирає продукти із загального столу і найголовніше – їсть їх «непідготовленими». Тобто не у вигляді пюрешок, ретельно перебитих блендером, а цілком собі справжніми шматочками. Видовище, звичайно, не для слабонервних, і може шокувати не одну бабусю. Однак у самоприкорму є не тільки виправдання у вигляді маминої лінощів, а й наукові обґрунтування.
Такий незвичайний метод введення прикорму розробила мати трьох дітей, акушерка та консультант із грудного вигодовування Джилл Реплі (Gill Rapley). У 2008 році вона видала книгу під назвою Baby-Led Weaning, а через кілька років захистила по ній кандидатську дисертацію. Метод baby-led weaning (у перекладі з англійської «прикорм, ведений дитиною») Джілл випробувала своїх дітей. Зараз у багатьох країнах світу він називається просто BLW чи БЛВ-прикорм. Він популярний у Великій Британії, США, Ізраїлі, багатьох країнах Західної Європи, і вже має своїх прихильників в Україні.
Метод Джилл Реплі заснований на тому припущенні, що дитині до року не потрібно додаткових продуктів, крім маминого молока. Тому основне завдання батьків при введенні "дорослої" їжі - це не нагодувати малюка, а познайомити його з різноманітністю продуктів. Якщо робити це у вигляді кашок та пюре, є велика небезпека «відключити» у малюка жувальний рефлекс. Багато мам стикаються із ситуацією, коли після півроку виключно рідкого та пюреподібного харчування дитина відмовляється від твердої їжі, і навіть у більш дорослому віці вимагає замість шматка м'яса котлетку.
Насправді жувальний рефлекс у людини жодним чином не пов'язаний з наявністю зубів. Тобто, привчати дитину до жування можна вже з півроку (приблизно до цього часу у дітей прокидається харчовий інтерес). Пюре для цього не підходять, а ось їжа із загального столу – чудовий тренажер. Тому за методикою самоприкорму малюка часто садять за стіл разом із дорослими і дозволяють йому їсти те, що він сам вибере з тарілок.
Таким чином, прихильники БЛВ-прикорму наздоганяють одразу кількох зайців. По-перше, мамі не потрібно готувати окремо для дитини. По-друге, немає необхідності вести графік підгодовування та тріпотіти перед введенням кожного нового продукту. Можливі алергічні реакції при самоприкормі відстежити так само просто, як і при педіатричному прикормі, адже дитина пробує лише потроху. По-третє, при BLW вже до року малюк може познайомитися практично з усіма продуктами, які дозволені за віком. Коли він зрозуміє, що їжа його насичує, він сам збільшуватиме порції продуктів і поступово відходитиме від грудного вигодовування.
Головне питання всіх мам, які тільки «придивляються» до самоприкорму, – чи дитина може подавитися шматками твердої їжі. Щоб цього не сталося, потрібно дотримуватись певних правил безпеки. По-перше, не ставити на стіл у доступності у малюка заборонені за віком продукти. По-друге, подавати їжу таким чином, щоб уникнути ризику удушення.
Перед тим, як дати дитині можливість спробувати той чи інший продукт, перевірте його на «твердість»: якщо ви можете роздавити його пальцями, значить це зможе зробити і дитина за допомогою ясен. Такі продукти можна давати досить великими шматками. Якщо дитина не зможе його «роздавити», вона просто виплюне невідповідний шматок.
Тверді продукти (наприклад, сирі овочі та фрукти) потрібно нарізати невеликими шматочками або натерти на тертці. Давати дитині огірок чи моркву цілком заборонено, як мінімум, до 3 років, доки не проріжуться всі жувальні зуби. Деснами він може «відламати» занадто великий шматок, і тут вже є великий ризик подавитися.
Нарізуючи тверді продукти, уникайте круглого зрізу. Ніякої моркви кільцями, половинки сливи чи черешні. Саме кругла форма – це ідеальний інструмент для закупорки дихальних шляхів, від якого не допоможе навіть кашльовий рефлекс. З тієї ж причини не ставте на стіл у досяжності дитини маленькі круглі продукти (оливки, виноград, помідори чері).
Для самоприкорму можна використовувати сирі овочі, а от продукти тваринного походження повинні пройти ретельну термічну обробку. Не давайте малюкові пробувати сире сало, яєчню-глазунью, оселедець чи ікру, сире молоко. Також пам'ятайте, що до року дитині заборонено мед, гриби, морепродукти та ковбасні вироби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: перший прикорм, коли вводити перший прикорм, як готувати перший прикорм дитині, самоприкорм, коли вводити прикорм, продукти, поради, фахівці
Цікаво також:
Новини по темі
Чому не можна довіряти здоров'я дитини ChatGPT?
Хвороби | 23:30, 18.11.2025
Чому педіатри радять змалку дітям контактувати з собакою?
Дитина | 22:30, 18.11.2025
Основні маркери розвитку дитини без патологій
Дитина | 21:30, 18.11.2025
Ознаки, що дитині потрібно до невролога
Дитина | 19:30, 18.11.2025
Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити з нею контакт
Дитина | 08:30, 17.11.2025
Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?
Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025
Що робити, якщо дитина не вміє програвати?
Дитина | 06:30, 17.11.2025
