Звичайно ж, якщо малюк при ходьбі зробив пару кроків навшпиньках, це не вважається проблемою. Навіть якщо він просто так стоїть – це нормальний етап розвитку, не потрібно панікувати. Проблема виникає в тому випадку, коли половину (або більшу частину) часу він проводить в цьому положенні. Дуже важливо відстежувати ці моменти.
Існує дві основні категорії малюків, які ходять на пальчиках:
Перша. Фізично здорові діти, які можуть бути з ментальними відхиленнями (аутичні риси, затримки в психоемоційному розвитку).
Друга. Діти з неврологічними захворюваннями, такими як ДЦП, для яких характерна спастика м’язів. При цьому стані, навіть якщо сісти йому на плечі, він все одно не зможе опуститися на п’яти. М’язи перебувають в найсильнішому тонусі, і контролювати їх у людини немає можливості.
Причини ходьби на носочках у дітей
Крім категорій дітей, які можуть стикатися з такою проблемою, є ще класифікація самих “шкарпеток”. Всього існує п’ять видів цієї недуги.
Першої категорії я дав назву “емоційні носочки”. Тому що підйом на шкарпетки у малюків стався як би на піку емоцій. Так, діти з ментальними порушеннями (зокрема ті, у кого діагностовано аутизм ), в момент емоційної спалаху буквально “злітають”. Починають махати ручками (як пташки крилами) і підніматися на носочки.
Якщо стан емоційного сплеску превалює над іншими станами, вони починають ходити на носочках практично завжди. Так, від простих сплесків емоцій подібні “злети” у малюка можуть перерости в звичайне фізичне стан. Тобто через якийсь час він уже не зможе опуститися на п’яти. Його прямо фізично буде тягнути вгору, поки підйоми навшпиньки не перетворяться в його “природну” ходьбу.
До другої категорії шкарпеток я відношу ті, що з’являються у дітей з ДЦП. Вони страждають від сильної спастики в литкових м’язах. І з’явилася вона ще до того, як малюк встав на ніжки. Його носочки перебували в витягнутому положенні вже тоді, коли він ще навіть не вмів ходити.
У людини є найміцніше і потужне ахіллове (пяточное) сухожилля. Коли ми встаємо на ноги і починаємо рухатися, ахіллове сухожилля розтягується. У нього існує певна амплітуда руху.
Коли у малюка тонус в м’язах, він не рухає стопами. З цієї причини ахіллове сухожилля не має можливості розтягнутися і знаходиться в стані спокою. Тобто навіть якщо батьки візьмуть стопу дитини своєю рукою і спробують нею посувати, нічого не вийде. Тому проблема вже не тільки з м’язами – вона також у укорочуванні самого сухожилля. Воно не дає можливості м’язам розтягнутися.
Наступна, третя, категорія – “вальгусні носочки”. Нагадаю, що при вальгус ноги виглядають, як буква Х, а п’ята зміщується в зовнішню сторону.
П’ятка – це точка опори для нашого тіла. А коли опора йде, мозок і тіло шукають нову точку опори. Тоді ця точка переходить на передню частину стопи, і пальці починають підтискатися. Так і з’являються “вальгусні носочки”.
Але це носочки далеко не з найвищим підйомом. Бувають випадки, коли малюк буквально стоїть на пальцях або коли п’ята відривається від підлоги і малюк піднімається градусів на тридцять відносно поверхні. Це ознака того, що у нього “високі шкарпетки” (четвертий тип, я виділяю його окремо).
До п’ятої категорії я відношу будь-яку сукупність описаних вище проблем.
Дитина ходить на носочках: що робити?
На мою думку, “емоційні носочки” вимагають комплексної роботи, і рухова терапія тут вторинна – спочатку треба згладити емоційні сплески. “Відучити” ходити на носочках дитини з ДЦП теж навряд чи можливо.
Як позбутися від “Вальгусних шкарпеток”? Потрібно виправляти вальгус і працювати з попереком. Домагатися того, щоб п’яти знову опинилися на своєму місці. І за допомогою таза знову дати на них потрібну опору. Але якщо запустити, постійно відкладати виправлення “Вальгусний шкарпеток”, таз буде сильно закручуватися і “вальгусні носочки” перетворяться в “високі шкарпетки”, які вже неможливо буде виправити, на жаль.
“Високі шкарпетки” можуть з’явитися у дітей в піврічному віці, якщо вже є проблеми з попереком. Зазвичай це відбувається, якщо дитина не став повзати, тривалий час сидів у позі жаби, якщо його посадили в стрибуни і він, стрибаючи, відштовхувався тільки пальчиками. (Малюк 7-8 місяців чисто фізично може відштовхуватися від підлоги тільки носочками – відбувається штучне моделювання майбутньої проблеми.)
У моїй практиці були ситуації, коли батьки описували проблеми з носочками (і з попереком), які ускладнюються зовнішніми факторами – використанням стрибунців і ходунків. Також батьки відзначали, що у їхніх дітей спостерігався підвищений тонус в області пальців. Стопа рухалася добре, але пальчики підтискають.
Тому вкрай важливо не упустити момент, малюк дитина перейде певну межу і почне пересуватися навшпиньках постійно. Це дзвіночок про те, що пора діяти рішуче!
Якщо з тих пір, як дитина стала постійно ходити на носочках, пройшов місяць, виправити це буде вкрай важко. Багато в чому позитивний результат буде залежати від удачі і, звичайно ж, від систематично виконуваних вправ і правильної техніки їх виконання.
Як простежити за дитиною, який встає навшпиньки, щоб не досягти точки неповернення? Це один з найбільш частих питань, який я чую. Відповідаю. Якщо малюк, стоячи біля столу на носочках і допомагаючи собі руками, намагається розгледіти, що там зверху, в цьому немає нічого страшного. Але якщо він так само на носочках проходить кілька метрів до іншого предмету, значить, щось йде не так.
Початок появи проблеми зазвичай таке: малюк крокує по доріжці спочатку на носочках, потім робить кроки на повній стопі і потім знову встає навшпиньки.
Чи є певний вік ризику? Так, причому перший – це час ще до року. Коли немовля, лежачи або сидячи на ліжку (стояти він ще не вміє), тягне шкарпетки, то знайте, що це серйозно, треба відразу ж займатися вирішенням питання.
Потім ризик розвитку ходіння навшпиньках існує в той момент, коли дитина тільки встав. Ось прямо тільки-тільки піднявся на ніжки. Вплинути може м’який матрац: пальці, які тиснуть, як би провалюються. Нога коштує не на всій стопі, а на носочках.
Наступний етап, який може призвести до ризиком розвитку ходіння на носочках, – вік, коли малюк починає повноцінно ходити. Він підсвідомо шукає то становище, в якому йому ходити найзручніше. У цей момент батькам треба бути дуже уважними. Рекомендую дивитися за дитиною протягом декількох днів. Простежити і проаналізувати, є негативна тенденція чи ні.
До слова, є ще одна, на перший погляд непомітна причина – підгузники . У малюка в них формується така хода, яка може нашкодити ніг. Памперси, як їх називають в народі, заважають при ходьбі повноцінно звести ноги. І ніжки малюка, виходить, розставлені в різні боки. Це відбувається несвідомо – дитина просто змінює ходу, щоб позбутися від неприємних відчуттів.
Якщо доросла дитина без видимої на те причини піднімається на носочки – це ще один важливий момент. Причин може бути декілька. Можливо, сталася травма попереку. Наприклад, батьки, коли вчили дитину перекидатися, невдало його опустили. Якщо малюк отримав травму, він буде ходити тільки на носочках, тому що спиратися на повну ступню йому буде боляче.
І так, після трирічного віку зазвичай такі проблеми у дітей не виникають. Але до цього приділяйте підвищену увагу цьому питанню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина ходить на носочках, дитина ходить на пальчиках. дитина ходить навшпиньках
Цікаво також:
Новини по темі
Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?
Дитина | 08:30, 30.06.2026
Архітектори уяви: чому сучасним дітям життєво необхідна нудьга?
Дитина | 07:30, 30.06.2026
Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?
Дитина | 06:30, 30.06.2026
Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?
Дитина | 01:20, 30.06.2026
Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію
Дитина | 00:30, 30.06.2026
Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей
Дитина | 08:30, 29.06.2026
Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей
Дитина | 07:30, 29.06.2026
