7 способів запобігти розвитку в дитини комплексу жертви

Adoption

Date: 07:00, 16.12.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

986 Переглядів

Дуже важливо навчити дитину брати на себе особисту відповідальність за те, про що вона думає, що відчуває, як поводиться, щоб вона не вважала себе жертвою недобрих людей і несприятливих обставин. Навіть тоді, коли дитина зіштовхується з труднощами, давайте їй можливість проявляти психологічну стійкість і мужньо переносити свої невдачі. Якщо ви бачите наявність у дитини тривожних ознак розвитку комплексу жертви або хочете запобігти її ставленню до себе у стилі «бідний я», використовуйте сім кроків, описаних у цій статті, щоби сприяти зміцненню впевненості дитини у своїх силах.

5473_2.jpg (27.25 Kb)

1. Створюйте сімейні традиції подяки

Подяка утримує від жалю до себе. Проводьте час з дитиною в розмовах про те, за що ви щодня вдячні долі. Навіть коли ви зіштовхуєтесь із труднощами, демонструйте приклад вдячного ставлення.

Створюйте щоденні сімейні традиції, які допоможуть вашій дитині усвідомити все те, за що вона повинна бути вдячна. Ось кілька ідей:

- під час вечері попросіть дитину розповісти про кращі моменти її дня;
- перед сном попросіть її назвати три хороші події, які сталися сьогодні;
- створіть у домі стенд подяки й додавайте записи про те, за що ви вдячні сьогоднішньому дню.

2. Навчайте дитину перетворювати негативне мислення

Деякі діти мають більш похмуре й песимістичне бачення світу, ніж інші. Але з невеликою допомогою вони можуть дізнатись, що їхні негативні думки не завжди мають підґрунтя, а часто взагалі є помилковими.

Допомагайте дитині «заспокоювати» її негативне мислення, знаходячи винятки із правил. Якщо вона каже: «Я ніколи не роблю нічого цікавого», нагадайте про цікаві заняття, в яких вона нещодавно брала участь. Якщо вона каже: «Я нікому не подобаюсь», назвіть їй людей, які її люблять.

3. Учіть дитину працювати з неприємними емоціями

Навчіть дитину долати такі неприємні емоції, як страх, тривога, гнів і смуток. Діти, які володіють здоровими навичками управління емоціями, рідше сприймають свої дрібні невдачі як великі катастрофи. Дитина, яка впевнена у своїй здатності справлятись із розчаруванням, покидаючи дитячий майданчик, не стане стверджувати, що життя до неї несправедливе.

Дисциплінуйте поведінку вашої дитини, але не її емоції. Вона повинна знати, що її емоції нормальні, природні, мають право на існування, але важливо вміти справлятись із ними соціально прийнятним способом. Учіть дитину грамотно висловлювати свої почуття й не дозволяйте їй жаліти себе щоразу, коли вона засмучена чи розчарована.

4. Навчайте дитину навичок вирішення проблем

Дітям, які не володіють навичками вирішення проблем, частіше властивий пасивний підхід до життя. Дитина, яка не знає, як виконати домашнє завдання з математики, може змиритись з поганими оцінками, навіть не намагаючись знайти рішення. А хлопчина, який не увійшов до складу футбольної команди, може зробити висновок, що він жахливий спортсмен.

Учіть дитину вирішувати проблеми. Якщо вона вживає необхідні заходи, коли зіштовхується з труднощами, навряд чи коли-небудь буде розглядати себе в якості безпорадної жертви. Діти з навичками вирішення проблем не дозволяють маленьким незручностям перетворитись на великі перешкоди.

5. Навчайте допомагати іншим людям

Діти часто думають, що їхні проблеми найбільші у світі. Покажіть їм, що є багато інших людей із складнішими проблемами, тим самим ви допоможете дітям побачити, що кожна людина в цьому житті зіштовхується з труднощами. Допомога іншим людям демонструє дитині, що, незалежно від її віку й тих проблем, які стали на її шляху, вона здатна бути корисною комусь іще.

Дитина може працювати волонтером на кухні для безпритульних, допомагати немолодому сусіду в роботі у дворі або брати участь у проекті збору коштів на якусь добру справу. Нехай ваша дитина постійно бере участь у громадських роботах, щоб вона розуміла, як можна зробити світ краще.

6. Навчайте навичок асертивності*

Кажіть дитині про те, що вона не повинна бути пасивною жертвою. Якщо інша дитина вириває іграшку з її рук, допоможіть своєму малюку навчитись спокійно та ввічливо вимагати її назад. Якщо у школі її дражнить інша дитина, вчіть гідно відповідати, що відіб'є у кривдника бажання продовжувати, або якщо інша дитина б’є або штовхає, навчіть її звертатись по допомогу до вчителя.

Діти з розвиненими навичками асертивності можуть сказати впевнено й чітко: «Не роби так» або «Мені не подобається те, що ти робиш». Спонукайте дитину до використання таких слів, і ви зменшите ймовірність того, що вона стане жертвою.

7. Демонструйте способи виходу зі складних ситуацій

Наочний приклад – це прекрасний інструмент навчання, тому що діти вчаться краще за все тоді, коли в них є можливість практикувати свої навички. Допомагайте дитині вчитись уникати мислення жертви, демонструючи їй способи дії на упередження розвитку ситуації в несприятливому напрямі.

Разом з дитиною беріть участь у рольових іграх, щоб завчасно навчити її того, як покращити ситуацію. Наприклад, якщо вона каже, що ніхто не грає з нею на перервах, допоможіть дитині практикувати привітне звернення до інших дітей із проханням пограти з ними. Допоможіть їй усвідомити, що існує безліч способів того, як вона може активно вирішувати проблеми, і тоді дитина навряд чи буде вважати себе безпорадною жертвою.

*Асертивність – поведінка, що поєднує внутрішню силу та ввічливість у ставленні до оточуючих. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси, свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує, і продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: