Як правильно організувати нічний сон дитини?

Adoption

Date: 09:30, 22.10.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

214 Переглядів

Правильна організація нічного сну дитини в особистому ліжку ймовірно дасть можливість уникнути батькам додаткових турбот вечорами, а малюкові забезпечить здоровий міцний сон. Власне те, які сімейні традиції та звички перед сном ви прищеплюватимете своїй дитині змалечку, їй вистачить не лише в наступні місяці та роки, згодом вона ще й цей досвід онукам передасть. Тож, як бездоганно організувати здоровий сон дитини?

6586_4.jpg (24. Kb)

Думки фахівців, батьків, досвідчених нянь щодо цього різняться кардинально. Одні схиляються до «дідівського» методу привчання дитини до самостійного сну — полишити у ліжку немовля кричати та вийти з кімнати до самого ранку, нехай собі кричить. Прихильники цього методу вважають, що дитина покричить та засне, а потім звикне і самостійно засинатиме без криків! Багато психологів і батьків засуджують подібний метод, адже малюк засинає від утомленості, та ще й в поганому настрої, на крик також потрібні сили.

Інші використовують подібний, досить суворий, метод Ричарда Фербера, який успішно його використовує у своєму Центрі порушення сну. Він дійсно дієвий та подобається багатьом батькам. В його основі — система погодинно, (точніше щохвилинного) привчання до самостійного спання та відлучення від маминих рук і батьківського ліжка.

Цей метод обіцяє за певний проміжок часу (2–3 тижні) безболісно навчити дитину засинати самостійно та спати всю ніч без батьків. Зміст його полягає у тому, що батьки залишають дитину в ліжку одну, починаючи від 3 хвилин і закінчуючи 15, щодня поступово збільшують час перебування дитини в ліжечку, доки не звикне спати самостійно.

Одна з особливостей привчання дитини до самостійного сну, на думку деяких експертів, — це режим дитини. У малюка має бути чітко розподілений графік дня. Особливо це стосується прийняття їжі та сну. Ви повинні привчити себе і свого малюка до того, що засинати він буде в певний час і не пізніше. Спочатку це займе багато часу для укладення і засинання, але потім дитина звикне. І батькам стане значно легше жити!

Процес приготування до сну повинні організовувати батьки. Вони мають приготувати кімнату малюка до сну. Створити, як то кажуть, «сонне царство». Що для цього потрібно? Ось кілька порад, аби засинання малюка було організоване на вищому рівні, а сон тривав усю ніч.

– Проговорюйте усі свої дії перед сном. Скажіть лагідно: «Зараз ми всіх іграшок покладемо спати. Де в нас зайчик спатиме? А де ліжко вовка? А хто в нас ще спатки хоче? А ще спатки дуже хоче наш хлопчик (дівчинка)».

– Провітрюйте кімнату перед сном. Адже свіже повітря не лише допомагає швидше заснути, але є ще одним із методів профілактики вірусного захворювання.

– Співайте дітям колискові, навіть дорослим (7–12 років), розповідайте казки та нехай інші кажуть, що дитина повинна засинати самостійно. Чому так вважають експерти? Читання казок перед сном і співання колискових перевірені роками. Ще наші (пра-) прабабусі присипляли так своїх дітей та правнуків. Тож, мабуть, у цьому є сенс! Матусина пісні перед сном чарівна. Вона запам’ятовується на все життя, є в ній щось незвичайне, щось казкове. То чому б не радувати свою дитину, не дарувати їй своє тепло? Співайте дітям колискові, любі матусі, не залежно від того, чи маєте голос! Не зважаючи ні на що, мамин голос найкращій у світі!

– Пестіть, цілуйте дитину перед сном, обіймайте, кажіть добрі слова. Це такі банальні речі, але батьки, здебільшого, через свою зайнятість про це забувають. Побажайте дитині добраніч: «Мій маленький, засинай! Ми тебе з татом дуже любимо! Ти в нас найкращий син (дочка). Нехай тобі присниться добрий сон, у якому ти літатимеш над усією землею, бачитимеш озера та моря, ліса та поля. Нехай у цьому сні день поступається місцем ночі, зима — літу, а ти не відчуватимеш ані холоду, ані болі, ані печалі. На добраніч!» Розмовляти в доброму дусі з дитиною потрібно завжди, не забувати про це протягом дня, а перед сном це просто необхідно.

– Подаруйте або оберіть разом із дитиною «охоронця снів» — це може бути мішка, собачка, зайчик чи котик. В’язаний чи зшитий, а може взагалі пластмасовий — у кожного «охоронець снів» свій. Деякі діти сплять з машинками та літаками, адже їм так зручно, таким чином вони відчувають себе захищено. В інших роль «нічного друга-охоронця» виконує звичайна хусточка, що він тримає у руці, поки не засне, їм так легше пристосуватися до сну без батьків. Кожна дитина унікальна!

Ось так поступово дитяча кімната перетвориться на «сонне царство», звісно це не з першого разу, на шляху привчання дитини спати самостійно, обов’язково виникатимуть труднощі. Перебігання вночі до батьків у ліжко, прокидання посеред ночі, плач, можливо, навіть нічні кошмари тощо. Але діти зростають і все змінюється. Бажаємо всім міцного здорового сну!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: