Як зрозуміти, що в дитини апендицит?

Апендицит - це гострий запальний процес апендикулярного паростка сліпої кишки – апендикса. Захворювання зустрічається досить часто, може виникнути в будь-якої людини, незалежно від віку чи статі і потребує екстреної хірургічної допомоги. Виключити гострий апендицит необхідно у кожного пацієнта з гострим болем у животі без попередньої виконаної апендектомії. Діагноз необхідно встановити якомога швидше, щоби попередити розвиток ускладнень. Гострий апендицит є поширеною невідкладною хірургічною патологією у дітей. Серед дітей, які звертаються з болем у животі, від 1% до 8% мають гострий апендицит. Запізнілу діагностику гострого апендициту пояснюють неспецифічними проявами, збігом симптомів з багатьма іншими поширеними дитячими захворюваннями, а також нездатністю дитини висловлюватися та важким обстеженням живота в цій віковій групі.

Клінічна картина гострого апендициту відрізняється у дітей різних вікових груп:

- У новонароджених причиною апендициту можуть бути: ішемія внаслідок емболії або тромбу апендикулярної артерії, кишкова непрохідність, серцеві аномалії та дистальна обструкція товстої кишки.
- Найчастіше гострий апендицит зустрічається у недоношених новонароджених. Клінічно ці пацієнти зазвичай мають здуття живота у 60–90 %, блювоту у 59%, пальпаторно виявлені патологічні утворення у черевній порожнині у 20–40 %, дратівливість або млявість у 22 % і 12–16 % із целюлітом черевної стінки. Однак у деяких випадках також спостерігалися гіпотензія, гіпотермія, ригідність правого стегна та респіраторний дистрес-синдром.
- У дітей менше 3 років основними симптомами є блювота (85-90%), біль у животі(35-81%), лихоманка (40-60%) і діарея (18-46%). Іншими поширеними симптомами в цій віковій групі є дратівливість (від 35% до 40%), кашель або риніт (40%), обмеження рухливості правого стегна, біль у правому кульшовому суглобі і кульгання у 3% до 23%.
- Під час фізичного обстеження більшість дітей (87% до 100%) мають температуру вище 37°C і дифузну болючість живота (55% до 92%); тоді як локалізована болючість при пальпації правого нижнього квадранта спостерігається менш ніж у 50% випадків. Іншими помітними ознаками є млявість (40%), здуття живота (30–52%), та патологічні утворення в животі чи прямій кишці (30%). Оскільки прояви гострого апендициту в цій віковій групі є неспецифічними, нечіткими, середній проміжок часу між появою симптомів і остаточним діагнозом зазвичай становить 3-4 дні. Ця затримка в діагностиці найчастіше призводить до перфорації (82–92%).

У дітей шкільного віку клінічна картина гострого апендициту чіткіша, крім того вже достатньо розвинути комунікативні навички дозволяють пацієнту краще описати свої відчуття. Провідним симптомом гострого апендициту в старших дітей є біль в животі. Незалежно від локалізації відростка в черевній порожнині, біль спочатку виникає біля пупка. Через кілька годин біль переміщується в праву здухвинну ділянку (симптом Кохера). Через деякий час болі можуть зникати, або зменшується інтенсивність болі, це пояснюється некрозом нервових закінчень у відростку при гангренозному апендициті. Пізніше, коли виникає перитоніт, болі відновлюються і стають більш інтенсивними.

Хворі відмовляються від їжі, у них виникає нудота, блювання (одно-дворазове). Підвищується температура до субфебрильних цифр. У деяких хворих виникає затримка стільця або пронос. Дитина з гострим апендицитом виглядає хворою: ходить повільно, сутулиться, щадить праву ногу при ходінні, лягає в ліжко дуже обережно, в ліжку займає вимушене положення (на правому боці з підібганими до живота ногами), вираз обличчя страждальницький. При огляді дитини визначають сухість язика і губ, тахікардію. Через близькість розташування апендикса до сечовивідних шляхів може виникнути дизурія або гематурія.

При огляді живота дитини виявляють наступні симптоми гострого апендициту: локальна болючість в правій здухвинній ділянці (симптом Філатова), пасивне напруження м’язів, різке посилення болю в правій здухвинній ділянці при швидкому відриві зануреної в черевну стінку руки (симптом Щоткіна-Блюмберга). Інколи позитивними є і інші симптоми подразнення очеревини, такі як симптом виклику вісцеральної болючості шляхом переміщення газів в зворотньому напрямі від сигмоподібної кишки до сліпої (симптом Ровзінга); так званий симптом «сорочки» або Воскресенського, коли під місцем зупинки ковзних рухів виникає коливання черевної стінки і локальна болючість; посилення болючості при переміщенні хворого з положення на спині в положення на лівому боці (симптом Сітковського); різка болючість при перкусії у правій здухвинній ділянці (симптом Роздольського); посилення болючості при пальпації правої здухвинної ділянки в положенні на лівому боці (симптом Бартом’є-Міхельсона); (при зануренні руки в правій здухвинній ділянці хворий не зможе підняти випрямлену ногу із-за різкої болючості (симптом Образцова).

Діагноз гострого апендициту переважно клінічний, хоча застосовуються допоміжні методи діагностики цієї патології. У загальному аналізі крові зазвичай виявляють підвищення кількості лейкоцитів, із зсувом лейкоцитарної формули вліво, що може бути найбільш раннім маркером запалення, однак його наявність або відсутність не є достатньо значущим, щоб діагностувати або виключити гострий апендицит. Багато пацієнтів з гастроентеритом, мезентеріальним лімфаденітом, запальними захворюваннями органів малого тазу та багатьма іншими захворюваннями мають підвищений рівень лейкоцитів. Нормальний лейкоцитоз також не є рідкістю у пацієнтів з апендицитом. Крім того, кількість лейкоцитів не може відрізнити ускладнений гострий апендицит від неускладненого. Підвищення кількості нейтрофілів разом із загальною кількістю лейкоцитів додатково допомагає в діагностиці гострого апендициту. Чутливість і специфічність кількості лейкоцитів для діагностики гострого апендициту коливається від 60 до 87 %, до 53–100 % у різних опублікованих міжнародних дослідженнях. С-реактивний білок (СРБ) є неспецифічним медіатором запалення. Він має чутливість від 43% до 92% і специфічність від 33% до 95% для діагностики гострого апендициту у дітей із болями у животі. Однак він більш чутливий, ніж кількість лейкоцитів у діагностиці перфорації апендикулярного паростка та утворення абсцесу, які частіше зустрічаються у дітей.

Як додатковий допоміжний метод обстеження широко застосовується ультразвук органів черевної порожнини, заочеревинного простору, малої миски. При ультразвуковому обстеженні правого нижнього квадранта живота виявляють ригідну тубулярну структуру діаметром понад 6 мм у поперечному зрізі, підвищену ехогенність брижі червоподібного паростка, наявність періцекальної вільної рідини та потовщені петлі кишківника зі зниженою перистальтикою. При натисканні на виявлену патологічну структуру пацієнт відчуває біль, виявлена структура не стискається УЗдатчиком. Чутливість і специфічність ультразвукового дослідження коливаються від 80 до 92% і 86-98% відповідно.

Комп’ютерна томографія широко використовується, коли діагноз гострого апендициту залишається сумнівним, і за допомогою УЗД не вдалося підтвердити гостру хірургічну патологію. Діагностичні критерії на КТ-дослідження включають набряк апендикса (діаметром понад 6 мм), жирові смуги, вогнищеве потовщення сліпої кишки на верхівці, лімфаденопатію, наявність апендиколіту в просвіті паростка, абсцеси, обрізання контрасту товстої кишки в проксимальному просвіті апендикса (знак стрілки). Різні дослідження показали, що чутливість комп’ютерної томографії в діагностиці апендициту становить від 87 до 100%, а специфічність – від 83% до 100%.

Лікування гострого апендициту у дітей оперативне. Апендектомія, операція по видаленню червоподібного паростка : відкрита (класична) та лапароскопічна. При підозрі на гострий апендицит дитина госпіталізується до стаціонару. Проводиться динамічне спостереження, дообстеження пацієнта. При встановленому діагнозі показане ургентне оперативне втручання під загальним знечуленням. На сьогодні актуальним є лапароскопічне оперативне втручання – лапароскопічна апендектомія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що робити батькам, якщо дитина забуває про повагу?

Сімейні справи | 09:30, 18.09.2025

Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми: дефіцит емоційного контакту, відсутність меж, нехтування прикладом дорослих. Батькам важливо не ли

Як виростити хлопчика чоловіком без присутності батька?

Виховання | 06:20, 18.09.2025

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Що робити батькам, якщо дитина поводиться так, ніби їй все можна?

Дитина | 01:20, 18.09.2025

Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюють чітких меж, надмірно поступаються її бажанням, або ж намагаються “відкупитися” подарунками заміст

Як навчити дитину висловлювати емоції без агресії?

Дитина | 00:30, 18.09.2025

Коли маленька дитина б’є маму — це не свідчення жорстокості чи поганого виховання. Це сигнал: дитина ще не вміє інакше висловлювати свої сильні почуття — розчарування, страх, гнів, втому. Важливо не ігнорувати такі ситуації, але й не карати суворо —

Що може означати скрегіт зубами у дитини вночі?

Дитина | 14:50, 17.09.2025

Сон дитини — це час, коли її організм відпочиває, росте і відновлюється. Та іноді нічний спокій порушує незвичне явище — дитина скрегоче зубами. Для багатьох батьків це лякає або викликає занепокоєння. Чи справді варто турбуватись і що стоїть за цим

Як легко перейти від підгузків до горщика без стресу для дитини?

Дошкільнята | 12:10, 17.09.2025

Звільнення дитини від підгузків — важливий етап у її розвитку та водночас виклик для батьків. Щоб процес пройшов спокійно та без примусу, важливо дотримуватись природного ритму малюка й зважати на готовність, а не на вік.

Як батьківські страхи формують емоційний світ дитини?

Сімейні справи | 11:20, 17.09.2025

Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама чи тато постійно напружені, метушливі або стривожені. Батьківські хвилювання, навіть якщо вони не оз