Що робити, коли дитина не хоче вчитись?

Adoption
Date
  • 222 Переглядів
Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках. "А уроки зробив?" - запитуєте. Знаєте, що не зробив, але надія і остання нервова клітина ніби змушують це спитати. Ви відчуваєте роздратування і безсилля, часом навіть трохи розпачу: так не хочеться сваритись, але треба ж якось закінчити ту школу, а комусь бажано і з медаллю. Що ж робити? Як достукатись до дітей? В кожної людської поведінки, чи то людині три роки, тринадцять чи тридцять три, є своя причина.

2299_000.jpg (30.5 Kb)


Що ж призводить до такого палкого небажання вчитися?

Якщо в школі вчителі не дружні до учнів, якщо вони вимагають, але не дають цікавої інформації, від них чуєш більше негативу, аніж цікавої інформації, то, звісно, будь-яке бажання до навчання пропадає. Для дітей дуже важлива мотивація, і її відсутність, або те, що ми звикли називати “лінь”, часом зовсім не хоче піддаватися контролю.

Купа навантаження (школа, позашкільні заняття, домашні справи і обов’язки, стресові фактори) включають опцію “перевантаження системи” і мозок просто відмовляється працювати попри бажання. Часто зустрічається, коли дитина говорить: “Я стараюся, вчу, але потім нічого не пам’ятаю, а батьки говорять, що то я так вчила”. Діти не здатні оцінити те навантаження, яке вони можуть посилити, а їхнім внутрішнім відчуттям часто не довіряють ні батьки, ні вчителі. На жаль, освітня система недосконала і часом дуже не дружня до підлітків.

Батьки та їхні повчання іноді доводять до стану «помру на зло ворогам»: підліток відмовляється вчитися, оскільки батьки смикають за оцінки і уроки. Якщо передати відповідальність за навчання дитині, то вона не відчуватиме такого тиску і матиме вибір, що їй робити з цим.

Як це зробити? Для початку перестати питати за уроки в стилі завучки Наталії Федорівни. Якщо хочете запропонувати допомогу - запитайте, як справи і чи потрібна ваша підтримка.

Надійний дорослий і друг замість ролі поліцейського - ось чого потребують ваші підлітки. Пам'ятайте, що школа - не найважливіше в житті. І часто в інституті чи технікумі дитина вчиться набагато краще саме через те, що це потрібно їй, а не батькам, які все контролюють.

Стресові стани зазвичай знижують здатність до навчання і переводять мозок у режим "збереження енергії" або взагалі "виживання". Тоді зовсім не до навчання. Зараз стрес став чи не постійним сусідом кожного українця, будь то вдома чи за кордоном. Невизначеність та нерозуміння, що буде далі, змушують жити в тривозі. Саме тому іноді важко змусити себе вивчити фізику чи прочитати зайвий параграф з історії.

Які ситуації можуть бути стресовими для дитини чи підлітка: розлука з друзями або рідними (а часто навіть з домашніми тваринками), переїзд, особливо вимушений, нова школа, нові вчителі чи нові обставини, нерозуміння, що буде далі, втрата друзів або рідних, стан невизначеності…

У підлітків процеси адаптації можуть проходити складніше, оскільки до всього додаються гормональні “гойдалки”, і часом їм дуже тяжко впоратися зі своїм станом без підтримки дорослих.

Що можна з цим зробити?
Ставитися до дитини дбайливо і з повагою. Вона - окрема особистість, і має право по-своєму переживати свій стрес.

Придумати здоровий баланс "навчання - відпочинок". Для цього варто написати список того, що зазвичай підіймає настрій, допомагає розслабитись та переключитись з уроків. Це може бути прогулянка з друзями або собакою, розмова з подружкою, смаколики з чаєм, ванна з пінкою або книжка… (Важливо, щоб в цьому списку гаджети займали не більше 10%)

Визначити, які шкільні предмети подобаються, і приділяти їм більше уваги.

Попросити про допомогу з тими предметами, які важче даються. Можливо, вчитель погодиться додатково пояснити теми з геометрії, або батьки зможуть купити цікаву книжку з фізики чи історії, або запросять репетитора, який трохи полегшить життя.

Обговорити наступні питання:

- Чому не подобається предмет?
- Що ми можемо з цим зробити?

Ви можете допомогти дитині, бо ви дорослі, і можете впоратися з усім. Ви можете допомогти вирішити питання там, де складно, через ставлення вчителів до дитини або до предмета. Адже дорослий потрібен для того, щоб діти навчилися проходити ці ситуації самостійно. А часом потрібно відчути захист, підтримку і безпеку від найрідніших.

Якщо відчувається виснаження і стрес - звернутися до спеціалістів (психологів, психотерапевтів). Вони зможуть допомогти розібратися з причинами цього стану і побудувати стратегію, як його подолати. Наші консультанти на лінії психологічної та духовної підтримки “Довіра” також можуть підтримати і надати деякі поради щодо подолання стресу.

Ви можете змусити сидіти над книжками, та не можете змусити відчути від вас підтримку, коли спілкування зводиться до виснажуючих повчань і покарань. Слід пам’ятати: щоб допомогти дитині, варто мати сили і ресурс. Якщо ви не відчуваєте власних сил, ви завжди можете звернутися по допомогу.

Тож піклуйтеся про себе, поважайте дітей і пам’ятайте: ставлення дітей до вас - то дзеркало вашого ставлення до них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитина не хоче вчитись


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Маленькі діти часто плачуть з кількох причин, оскільки плач є їх основним способом спілкування з навколишнім світом.

    Чому маленькі діти часто плачуть?

    Немовля | 01:20, 22.02.2026

    Маленькі діти часто плачуть з кількох причин, оскільки плач є їх основним способом спілкування з навколишнім світом.

    Конфлікти в сімейному житті – річ неминуча, проте з появою дітей батьки повинні усвідомлювати важливість своїх дій та слів. Кожна негативна емоція чи

    Чому батькам потрібно уникати сварок при дітях?

    Сімейні справи | 00:30, 22.02.2026

    Конфлікти в сімейному житті – річ неминуча, проте з появою дітей батьки повинні усвідомлювати важливість своїх дій та слів. Кожна негативна емоція чи сказане в пориві сварки слово може суттєво вплинути на психологічний стан дитини та стати причиною в

    Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо п

    Як більше ніколи не зриватися на дитині?

    Сімейні справи | 08:30, 21.02.2026

    Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо про повсякденні ситуації. Для дитини батьки — цілий світ. Отже, якщо мама, втомлена після роботи, з р

    Щоб виховати дитину з почуттям відповідальності та поваги до інших, важливо знаходити баланс між любов’ю та дисципліною. Надмірне потурання може призв

    Як уникнути надмірної поблажливості у вихованні дитини?

    Виховання | 07:30, 21.02.2026

    Щоб виховати дитину з почуттям відповідальності та поваги до інших, важливо знаходити баланс між любов’ю та дисципліною. Надмірне потурання може призвести до формування в дитини почуття, що все дозволено і все навколо їй належить. Важливо встановити

    Важливо усвідомити, що навчання — це відповідальність дитини, а не ваша. Якщо ви постійно хвилюєтеся через невиконане домашнє завдання або проводите б

    Як припинити робити уроки разом з дитиною?

    Навчання | 06:30, 21.02.2026

    Важливо усвідомити, що навчання — це відповідальність дитини, а не ваша. Якщо ви постійно хвилюєтеся через невиконане домашнє завдання або проводите багато часу, допомагаючи їй, це може свідчити про надмірну тривожність чи гіперопіку. Дитині необхідн

    Дитину може зробити щасливою кілька важливих речей!

    Що може зробити дитину щасливою?

    Дитина | 01:20, 21.02.2026

    Дитину може зробити щасливою кілька важливих речей!

    Фраза “Якщо любиш – відпусти” чудово передає суть стосунків між батьками та дітьми. Хоча мами й тата прагнуть завжди захищати своїх дітей і оберігати

    Як батькам зрозуміти, що їхні діти стали самостійними?

    Сімейні справи | 00:30, 21.02.2026

    Фраза “Якщо любиш – відпусти” чудово передає суть стосунків між батьками та дітьми. Хоча мами й тата прагнуть завжди захищати своїх дітей і оберігати від будь-яких негараздів, надмірна опіка часто стає джерелом конфліктів у родині. Тому, як би важко

    Коментарі до новини