Як часто "повинні" хворіти діти в садочку?

Ось дитина пішла до садочку і почала часто хворіти. Після другого-третього бронхіту за півроку батьки починають хвилюватися, чи нормально це і скільки насправді дитина може хворіти за рік, якщо відвідує дитячий колектив?

До садочка малюк їв і спав, коли хотів, як такого графіка прогулянок у нього не існувало. В садку ж існують певні правила. Тому малюк, відчуваючи на собі тиск нового для себе розпорядку життя, перебуває в стані психо-емоційного напруження, яке позначається й на його фізичному стані. Особливо це стосується імунної системи, тому що в цьому разі частина її захисних сил витрачається на адаптацію до нових умов існування. Відповідно, захисних сил проти інфекцій стає менше, імунітет знижується, а сприйнятливість до нових вірусів і бактерій збільшується.

Дитина потрапляє в колектив (зазвичай це більше ніж десяток осіб), і її організм стикається з новими, незнайомими вірусами і бактеріями, з якими приходять у групу інші діти. Тому в разі нового контакту відбувається зараження. Гарна новина полягає в тому, що якщо в групу протягом, скажімо, півроку не приводять нових дітей, всі діти, «помінявшись» вірусами і перехворівши, зазвичай, припиняють хворіти. А буває так, що в групу приводять нову дитину, яка може бути цілком здоровою, але наступного дня кілька дітей захворіє. Це тому, що дитина принесла в групу віруси, з якими діти в садку ще не зустрічалися.

Вважається, що поки дитина не перехворіє потрібну кількість часу і потрібною кількістю хвороб і не напрацює свій імунітет, низку захворювань зупинити дуже складно. При цьому зовсім не водити малюка в садок далеко не завжди може бути виходом. Така дитина, прийшовши до школи, весь процес адаптації буде проходити в першому класі. Може бути, в 6-7 років цей процес буде не таким тривалим, як в 3 роки, у зв'язку з більшою зрілістю імунної системи, але без нього обійтися не вдасться. Якщо повна адаптація до колективу для дошкільнят становить в середньому 2-3 роки, то для школярів вистачає одного року, щоб повернутися до звичайної частоти захворювань – 1-2 рази на рік.

Безумовно, є діти, що хворіють рідше або взагалі мало, є ті, які взагалі, здається, ніколи не вийдуть із замкнутого кола, - кожен організм індивідуальний. Багато залежить від спадковості, чи є у батьків якісь хронічні захворювання і т. д.

Часто буває так, що з кожним подальшим захворюванням малюк хворіє довше і важче. І якщо спочатку це був звичайний нежить, то через кілька епізодів той самий звичайний нежить може перетворитися на бронхіт або пневмонію. З чим це пов'язано? Уявіть, що імунітет дитини – це депо, в якому є всі компоненти, необхідні для боротьби з інфекцією. Коли в організм потрапляє чужорідний вірус, то з депо викидається певна кількість антитіл. Таким чином, з кожним новим захворюванням імунне депо виснажується, тому кожне наступне захворювання у дитини минає важче. Для того щоб імунне депо відновилося після хвороби, має минути достатня кількість часу: залежно від особливостей організму і тяжкості захворювання це може бути як 3 дні, так і за 2-3 тижні. На жаль, у батьків, які поспішають повернутися на роботу, часто немає можливості побути з дитиною для повного відновлення імунної системи після хвороби. Ось і виходить, що якщо на початку адаптаційного періоду для того, щоб малюк одужав, досить було дати йому трав'яний чай і промити ніс, через деякий час для його лікування лікар змушений вже призначати антибіотики.

Буває, що дитина, прийшовши до садка після хвороби, буквально через пару днів захворює. І так триває знову і знову. У цьому випадку деякі батьки вирішують забрати дитину з садка на кілька місяців, зазвичай до весни. І в цьому є сенс. Принаймні, є всі шанси, що, отримавши такий відпочинок, імунна система до весни буде вже краще справлятися із захворюваннями.

Ще один спосіб перервати безупинні хвороби – відвідати імунолога. Однозначним приводом для звернення до фахівця повинен бути той факт, що щоразу дитина, захворівши, самостійно не відновлюється. Тобто лікар під час кожного нового огляду спостерігає погіршення ситуації, а потім констатує приєднання бактеріальної інфекції, і практично кожне захворювання закінчується антибіотиками. У цьому випадку робиться комплексна імунограма, лікар уточнює характер перебігу захворювань дитини і визначає, яка ланка імунітету страждає. Скажімо, за вірусних захворювань страждає одна ланка, за бактеріальних – інша, коли і ті, й інші – обидві. Залежно від результатів обстеження імунолог призначає специфічну імуностимуляцію, при цьому препарати призначаються саме такі, які стимулюють ту ланку імунітету, яка страждає у конкретної дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо дитина скрегоче зубами

Дитина | 22:30, 20.01.2026

Скрегіт зубами у дітей, відомий як бруксизм, зустрічається достатньо часто. Приблизно у 20% дітей може розвинутися цей стан до 11 років. Бруксизм у дітей, ймовірно, виникає через поєднання психологічних факторів, сімейного анамнезу та чинників навкол

З якого віку дитині можна робити операцію з вирівнювання перегородки носа?

Дитина | 01:20, 19.01.2026

Носова перегородка — це хрящова та кісткова пластина, яка розділяє праву й ліву носові порожнини. У більшості людей вона дещо викривлена, але не завжди це викликає проблеми. Проте в деяких випадках викривлення настільки сильне, що перешкоджає нормаль

Риносинусит: небезпечне ускладнення після ГРВІ

Хвороби | 20:30, 18.01.2026

Лікарі застерігають: тривалі виділення з носа можуть свідчити не просто про «затяжну застуду», а про серйозне ускладнення — риносинусит.

Що робити, якщо дитина не фокусує увагу на предметі?

Дитина | 20:30, 18.01.2026

Замість розпачу важливо зрозуміти: така поведінка є не ознакою байдужості чи лінощів, а сигналом, що потрібно змінити підхід. Рішенням може стати розвиток навички, яка називається «комунікативною діяльністю». Про це розповіла педіатриня Marissa Penny

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.