Як допомогти дитині при енурезі?

Adoption

Date: 00:30, 21.04.2024 | Категорія: Хвороби [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

320 Переглядів

За статистикою, від енурезу страждають до 33% дітей у віці до 10 років. Ця проблема має багато причин і розбиратися з нею потрібно як через фізичне, так і через психологічне здоров'я. І батьки тут відіграють важливу роль. А точніше - їхня реакція на проблему і бажання допомогти дитині.

5639_3.jpg (29.94 Kb)

Існує багато причин формування цього розладу. Наприклад, патологія вагітності та пологів у мами, через що спостерігається затримка дозрівання умовних рефлексів у дитини, генетична схильність, інфекції або аномалії сечовивідних шляхів, патологія хребта. Також серед причин нетримання - проблеми з регулюванням механізму «сон-неспання», відсутність навичок самообслуговування, наявність психотравмуючих ситуацій у родині, дитячому колективі або в початкових класах школи; чи банальні помилки батьків під час навчання дитини ходити на горщик. Між тим, у батьків немає повного розуміння, що це за розлад і коли слід звертатися за лікарською допомогою.

Діагноз «Енурез» ставиться дитині старше п'яти років, яка «ходить в ліжко» під час нічного або денного сну. Обов'язковим критерієм для постановки діагнозу є наступний (в залежності від віку дитини): для дітей до 7 років - кількість «вологих ночей» більше двох на місяць, для дітей старших за 7 років - один раз на місяць, та при регулярній появі таких симптомів протягом, як мінімум, 3 місяців.

Однак і разові прояви нетримання сечі у дитини 4-5 років є приводом для звернення до лікаря-педіатра. Адже з точки зору фізіології вже в 2-3 роки діти здатні ходити в туалет за бажанням і затримувати сечовипускання. Перешкодити формуванню умовного рефлексу регулювання сечовипускання може відсутність навички самообслуговування і тривале використання одноразових підгузників.

Ключову роль у вирішенні проблеми енурезу грають батьки. Вони мають створити дитині доброзичливу психологічну атмосферу. Не треба сварити дитину за вологе ліжко, а також будити серед ночі і насильно водити в туалет. Цей метод не діє: у дітей глибокий сон, вони не пам'ятають, що робили вночі, тобто, навичка походу в туалет формуватися не буде.

Швидше допоможе чіткий розклад дня та увага з боку дорослих. За дві години до відходу до сну слід вимкнути телевізор і відкласти інші активні ігри. Гігієнічний душ показаний дітям не пізніше 19.00. Після цього протягом півтори години потрібно проводити «тренінг сечового міхура». Рекомендується 6-8 разів відвідати туалет. З одного боку, це своєрідна репетиція нічного походу в туалет, з іншого - тренування м'язів сечовипускального каналу.

В кімнаті, де спить малюк, має бути джерело світла, яке м'яко освітлюватиме обличчя дитини, щоб зменшити глибину сну. Горщик бажано тримати у світлому місці. Для старшої дитини краще залишати світло на шляху в туалет, щоб вона могла сходити туди самостійно. Перед сном треба спокійно проговорювати з малюком ситуацію: коли він захоче в туалет, то сам прокинеться і сходить без допомоги дорослих.

Щоб не перевантажувати сечовий міхур, рекомендується дієта зі зменшенням кількості рідини перед сном, елементами роздільного і дієтичного харчування.

Для підтвердження діагнозу «Енурез» зазвичай призначаються загальноклінічні дослідження сечі і крові, УЗД нирок та сечових шляхів, неврологічне та психологічне обстеження. За підсумками обстеження лікар формує стратегію лікування. Може знадобитися призначення медикаментів для покращення кровопостачання головного мозку або усунення інфекції сечових шляхів (якщо існує така проблема). Дуже ефективні фізіо- та фітотерапія, ЛФК та заняття з психологом. І якщо батьки будуть зберігати доброзичливість, підтримувати дитину, вона успішно подолає проблеми з нетриманням сечі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: