Чому треба вчити дитину програвати?

Нам, батькам, хочеться, щоб дитина була успішною, щоб вона перемагала у спортивних змаганнях, в олімпіадах, у творчих конкурсах. Тоді в нас ніби з'являється привід для гордості і наше батьківське марнославство приходить у стан кота, що об'ївся сметани.

А якщо нічого цього не трапляється? Якщо будь-яке змагання закінчується дитячими сльозами, істериками та образами на всіх і вся?

Якщо дошкільня у віці до 5-6 років в разі програшу плаче, жбурляється речами, кличе всіх навколо, то це нормально. Розвиток емоційно-вольової сфери малюка не дозволяє йому поводитися інакше.

Але навіть у цьому випадку батькам варто підтримати дитину, допомогти їй пережити свої емоції, не сварити і не сміятися з неї. Часто у такому віці діти схильні приписувати свої невдачі зовнішнім чинникам. Найпоширеніший приклад: коли маля біжить, спотикається об стілець, падає, то він насамперед звинувачує стілець і навіть може побити його.

Завдання батьків — навчити дитину дивитися під ноги та обходити стілець. Коли дитина стане старшою, її потрібно обов'язково навчити адекватно реагувати на свої невдачі та сприймати програші.

Погана новина в тому, що якщо цього не вміють самі батьки, то навчити того, чого не вмієш сам, дуже проблематично.

Згадайте, як ви реагуєте на свої провали?

Добре, якщо ви сприймаєте їх як досвід, цінний досвід, з якого треба зробити висновки та рухатися далі. Добре, якщо вони не вибивають вас із колії надовго і ваша самооцінка не падає нижче плінтуса. Якщо це так, то й дитина, спостерігаючи за вами, зрозуміє, що програвати – це нормально, що це може статися з будь-якою людиною, що програти – це не означає бути поганою людиною чи нелюбимою дитиною.

У будь-якій ситуації є своє «натомість» — те, що може підтримати дитину тут і зараз: «так, ти не виграв, зате сьогодні твої результати кращі, ніж минулого разу; ти не переміг, але ти знаєш, які завдання дають на олімпіадах, до наступної зможеш підготуватися краще». Дитина після програшу не мислить такими категоріями, але батькам треба показати ще й цей бік медалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому вітамін D потрібен дитині навіть влітку і як уникнути передозування?

Дитина | 08:30, 27.06.2026

Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

Синдром «рука-нога-рот»: що за дивний вірус атакує дітей на дитячих майданчиках?

Інфекції | 07:30, 27.06.2026

Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.

Глисти в дітей: руйнуємо міфи про «скрипіння зубами» і токсичну профілактику

Інфекції | 06:30, 27.06.2026

Тема глистів у дітей оповита десятками міфів, через які батьки або ігнорують реальну хворобу, або труять дитячий організм небезпечними ліками про всяк випадок.

Розеола, або «триденна лихоманка»: чому батькам не варто лякатися раптового висипу в малюка

Хвороби | 01:30, 27.06.2026

Раптове вибухове підвищення температури до 39°C без жодних симптомів застуди у дитини до 2 років часто викликає у батьків паніку, проте зазвичай це ознака розеоли.

Шкільний стрес і соматоформні розлади: коли у дитини «насправді» болить живіт

Хвороби | 00:30, 27.06.2026

Часті скарги дитини на біль у животі чи голові перед школою батьки часто сприймають як симуляцію або небажання вчитися. Проте у педіатрії дуже поширені соматоформні дисфункції. Це реальний фізичний біль, який виникає не через запалення органів, а як

Дитяча дегідратація: чому вода важливіша за соки, і як розпізнати приховану спрагу?

Дитяче харчування | 08:30, 26.06.2026

Організм дитини складається з води на більший відсоток, ніж організм дорослого, а процеси метаболізму у дітей протікають значно швидше. Через це діти набагато вразливіші до зневоднення. Проблема ускладнюється тим, що почуття спраги у дітей виникає то

Роль цинку та заліза у когнітивному розвитку дітей дошкільного віку

Дошкільнята | 07:30, 26.06.2026

Залізо та цинк є критично важливими мікроелементами для розвитку центральної нервової системи дитини. Залізо бере участь у процесі мієлінізації нервових волокон та забезпечує киснем тканини мозку. Цинк є кофактором для сотень ферментативних реакцій,