Чому багатьом відмінникам складно досягти успіхів в дорослому житті?

Людина може скласти всі іспити на найвищі бали, проте так і не знайти місце в житті. А трієчники, які не відрізняються старанним навчанням, навпаки, частіше досягають успіху і будують карколомну кар'єру. Чим відрізняються трієчники та відмінники і чому першим легше зайняти високу посаду?

Поділ людей на відмінників і трієчників часто сприймається буквально: хтось просто розумніший, а хтось лінивіший. Але насправді йдеться не про інтелект, а про різні стратегії поведінки у шкільній системі. Деякі відмінники стають такими не через любов до навчання. Це діти, які з різних обставин, чутливі до тиску системи. Вони не можуть дозволити собі помилку, тому що вона сприймається ними, як загроза їхньому благополуччю. Батьки, вчителі, суспільство — всі навіюють їм, що п'ятірки приведуть до успіху. В результаті дитина не стільки навчається, скільки прагне бути зручною. Вона намагається відповідати вимогам, боїться виходити за межі та вибирає єдину безпечну стратегію – робити все так, як треба.

Є й інший тип відмінників. Вони справді люблять навчання, відчувають задоволення від процесу пізнання. Ці діти не просто заучують інформацію для оцінок, а прагнуть її зрозуміти. Вони можуть бути неймовірно ерудованими та працьовитими. Серед таких дітей далеко не всі можуть досягти великих висот у дорослому житті, адже важливі не самі знання, а вміння їх застосовувати на практиці та впоратися з невизначеністю.

Трієчники часто інакше реагують на тиск. Хтось не сприймає його серйозно, хтось знаходить обхідні шляхи, а хтось з дитинства розуміє, що життя – це не лише оцінки. Вони не здаються системі, а навчаються у ній лавірувати. Там, де відмінник зубрить параграф, трієчник знайде спосіб зрозуміти головне і пояснити своїми словами. Там, де відмінник боїться вчителя, трієчник спробує домовитись. І ця звичка шукати гнучкі рішення залишається в дорослому житті.

На жаль, відмінників із дитинства вчать, що помилки – це погано. Трієчники ж не вважають їх катастрофою. Крім того, відмінники звикають до постійного схвалення. У реальному житті не завжди є люди, які поставлять п'ятірку за старання. Також відмінники схильні до перфекціонізму. Вони або роблять ідеально, або бояться робити якісь кроки. Трієчники ж швидко адаптуються. Коли змінюються умови, вони не чекають на інструкції, а просто пробують щось нове. Їм також легше вибудовувати соціальні зв'язки. Замість покладатися лише на особисті знання, вони знаходять людей, які можуть їм допомогти. Трієчник, як правило, не чекає ідеального моменту. Відмінник спочатку прочитає всю теорію, трієчник – спробує та навчитися в процесі. Ще одна їх незаперечна перевага – це «імунітет» до провалів та невдач.

Це не означає, що дитину потрібно заохочувати погано вчитися, це лише допомага зрозуміти батькам, що у не надто хороших оцінках дитини немає катастрофи!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Чому діти усе сують в ніс: науковий погляд на дитячу допитливість

Дитина | 00:30, 09.02.2026

Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим дослідником були ви самі — помітили, що предмет якраз поміщається в ніздрю, та й вирішили перевірити,

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.