Чому немовля спить вдень і плаче вночі?

Adoption

Date: 22:30, 31.05.2015 | Категорія: Немовля [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

4080 Переглядів

Безсонні ночі як символ героїчного материнства. Ситуація, про яку ми будемо вести розмову, стандартна і зустрічається дуже часто. Дитина першого року життя протягом дня - предмет гордості й обожнювання родичів - тиха, мирна, весела, добре спить і не вередує. Але всі ці достоїнства миттєво зникають у той момент, коли дорослі члени сім'ї вирішують, що, після трудів праведних, добре було б і поспати. Сонний настрій мами і тата явно суперечить намірам дитини, яке відкриває рот і починає демонструвати невгамовну активність відразу ж після впровадження в ліжечко.

7824_moirodi07.jpg (37.06 Kb)

У результаті ніч перетворюється в незрозуміло що ... Спів, хитання, годування, гуляння, пиття водички, сидіння на горщику, все, що завгодно, тільки не сон. Епізодично дитячі оченята все-таки закриваються, але сон не глибокий і не тривалий, постійно знаходяться приводи до пробудження, загалом, нудьгувати по ночам батькам не доводиться.

Підкреслимо: ми не розглядаємо ситуацію, при якій дитя пищить і вимагає уваги постійно - і вдень, і вночі потребує присутності дорослих, в тому, щоб його носили на руках і т.д. Тоді вже явно доводиться шукати або хвороби, якісь серйозні педагогічні проблеми.

Наш випадок, це зовсім конкретний діагноз. Звичайно його встановлюють бабусі, і звучить він так: "дитина переплутав день з ніччю". І справді: якби вдень не світило сонце й татові не треба було йти на роботу, то все виглядало б цілком пристойно - і спимо, і не кричимо, і взагалі янголятко.

Описане положення речей не дуже відбивається на стані здоров'я дитини, але зовсім не влаштовує маму й тата. Оскільки дитина все-таки досить зацікавлена у тому, щоб мати веселих, бадьорих і здорових батьків, проблему треба вирішувати.

Практична реалізація комплексу заходів, спрямованого на нормалізацію способу життя, вимагає певних теоретичних знань. Отож. Не спати дитина не може. Але тривалість і глибина сну залежать від багатьох факторів, але тільки на один з них - вік дитини - ми не можемо зробити ніякого практичного впливу. Все інше піддається і контролю і корекції. Тут уже все в нашій владі.

Особистий досвід кожної дорослої людини свідчить: бажання спати в конкретний момент часу залежить від трьох основних параметрів:

* Інтенсивності енергетичних витрат - чим вони більші, тим більше хочеться спати;
* Тривалості і глибини попереднього епізоду сну, а також часу, який минув від цього самого епізоду - тут все зрозуміло без коментарів;
* Співвідношення сну і прийому їжі - після ситного обіду й сон солодкий.

Все це справедливо і для дорослого, але стосовно до дитини першого року життя, ці фактори ще більш значимі.

Можна згадати і про те, що на сон впливає стан здоров'я, бо біль, підвищення температури тіла, кашель, нудота та інші "принади" сон явно не поліпшують. Але проблема перевернутого життя не має зв'язку з конкретними хворобами, оскільки важко уявити собі певну дитячу хворобу, яка щоразу виникає саме в той момент, коли батьки збираються спати.

А ось що впливає дійсно, так це повітря в спальні. Адже зрозуміло, що якщо повітря свіже (тобто прохолодне і вологе), то спати легко, а якщо крім дитини в кімнаті присутні мама, тато, кіт Мурзик, три килима і два обігрівачі, то можуть і проблеми виникнути.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новонароджений і температура: що для нього норма?

І все-таки хвороба?

У більшості випадків, дитина, нагулявшись і вдосталь наспілкувавшись з батьками, заспокоюється до 6-7 години ранку. І немає нічого дивного в тому, що не тільки мирний ранковий сон, але й всі наступні епізоди сну в денний час, використовуються мамою для власного відпочинку. Це, до речі, часто призводить до того, що ситуація стабілізується і перестає сприйматися як особливі неприємності - жінка вчиться висипатися протягом дня і вже більш-менш спокійно реагує на безсонні ночі.

У той же час, повноцінному денному відпочинку дуже заважає купа домашніх справ - прання, прасування, прибирання, приготування обіду, походи по магазинах. Але якщо б не вічно сонний, м'ятий і злий тато, із цим взагалі можна б було змиритися.

Перевернутий режим дня і ночі не виникає просто так, ні з того ні з сього. А, з урахуванням наведеної інформації, причини, що призводять до подібного розвитку подій, легко пояснити: досить дитині одну ніч не виспатися, як потреба в сні буде компенсована мирним і глибоким сном протягом дня, в результаті ніч - стане часом гуляння та спілкування.

Перевернутий режим - це хвороба. Але не тілесне страждання конкретного дитя, а соціальна хвороба конкретної сім'ї. Численні способи мирного співіснування з цією хворобою залежать від матеріального благополуччя сім'ї і передбачають, наприклад, виділення татові окремої кімнати, щоб він міг висипатися вночі, або використання праці домробітниці, щоб мама могла висипатися вдень. У той же час, хвороба, яку не лікують, може призвести до ускладнень, і вони часто дають про себе знати. Адже зрозуміло, що може статися, коли у подружжя не збігаються місце і час сну ...

Парадоксальність ситуації посилюється ще й тим, що лікарі не мають у своєму арсеналі практично ніяких способів допомоги, тобто такої чудової таблетки, яка поверне на місце перевернений режим, не існує. Справедливості заради слід зауважити: різні заспокійливі препарати (бром, пустирник, валеріана тощо) все-таки призначаються, але справжня суть такого лікування - психотерапія для батьків ("Треба ж щось робити!"), А не реальна допомога дитині.

Головний висновок - допомоги чекати немає від кого. Доведеться розбиратися з проблемою самостійно, тим більше що, на відміну від більшості інших недуг, при хворобі перевернутого режиму ефективно тільки самолікування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: