5 ознак людини, яку сильно травмували батьки

Батьки відіграють важливу роль у формуванні поведінки та розвитку своїх дітей. Вони є ключовою ланкою у створенні емоційного та психологічного середовища, яке надає значний вплив на дитячу психіку та розвиток особистості. Відносини між батьками не лише моделюють зразок взаємодії та комунікації для дітей, а й можуть створити основу для формування їхніх майбутніх відносин та поведінки.

Один із цікавих підходів до аналізу стосунків у сім'ї — це трикутник Карпмана. У рамках цієї моделі розглядаються три ролі: переслідувач, рятувальник та жертва. Припустимо, в одній ситуації батько виступає у ролі переслідувача, мати — рятівника, а діти — жертви. Це може проявлятися у вигляді батьківської агресії, материнського бажання захистити дітей та дитячої безпорадності. В іншій ситуації ролі можуть змінитись, де мати виступає переслідувачем, батько — жертвою, а діти — рятувальниками. Таким чином, відносини в сім'ї можуть розвиватися у кругообігу цих ролей.

Різні негативні ситуації у сім'ї, такі як конфліктність, насильство, булінг із боку батьків чи розлучення, можуть стати тригерами, тобто активаторами, які викликають реакцію на те, що відбувається в цьому, через те, що відбувалося в минулому. Кожна із цих ситуацій може мати свої наслідки для дитини.

На які ознаки необхідно звернути увагу, щоб зрозуміти, чи був у людини травматичний сімейний досвід, розповідають психологи.

Постійне повторення негативних сценаріїв

Людина може постійно вибирати партнерів, взаємини із якими повторюють динаміку дитинства. Партнери можуть бути різними, але ситуація завжди є однотипною: вона нагадує людині минулі травми. Наприклад, дівчина може притягувати партнерів, які виявляють агресію чи несправедливість, як це було у її сім'ї у дитинстві.

Підвищена тривожність, фобії чи постійне почуття невизначеної небезпеки

Людина, яка пережила травму в дитинстві, може відчувати підвищену тривожність у відносинах, часто хвилюватися без видимої причини або страждати від фобій. Вона може відчувати постійну небезпеку чи занепокоєння, навіть якщо навколишні умови є безпечними.

Проблеми із встановленням та підтриманням здорових відносин

Людина з травматичним сімейним минулим, наприклад, яка пройшла булінг із боку батьків, може відчувати труднощі у встановленні довірчих відносин із іншими людьми, як дружніх, так і романтичних. Вона може мати проблеми з вираженням емоцій, налагодженням близькості або підтримкою здорових кордонів у стосунках.

Психологічні розлади

Людина, яка зіткнулася з травмою, може відчувати психологічні розлади, такі як депресія, тривожність, часті перепади настрою або підвищена дратівливість. Вона може страждати від низької самооцінки, часто сумніватися в собі, перекладати відповідальність за своє життя на інших людей.

Проблеми з самооцінкою та самоповагою

Люди, які пройшли через конфлікти батьків або їхнє розлучення, можуть мати негативне уявлення про себе, відчувати почуття провини або сорому за події, що сталися в їхньому минулому. Вони можуть відчувати відчуття неповноцінності та сумніватися у своїх здібностях, занижувати свою цінність.

Ці ознаки можуть бути індивідуальними і не завжди явно вираженими. Травматичне минуле впливає на різні аспекти життя і може проявлятися по-різному у кожної людини. Щоб достовірно виявити наявність травматичного минулого і впоратися з ним, необхідно звернутися до фахівця, який проведе глибший аналіз та надасть необхідну підтримку та допомогу у процесі лікування.

В цілому, розуміння впливу відносин між батьками на дитину та усвідомлення негативної обстановки у сім'ї допомагають створити здорове оточення для дитини та дорослих. Професійна допомога та підтримка є важливими факторами у подоланні травм та здобутті емоційного благополуччя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Недоношені діти: Як отримати безоплатну допомогу від держави?
  
• Метод введення прикорму БЛВ
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Яким має бути батьківський контроль для підлітків?

Школярі | 10:30, 10.05.2024

З підлітками важче, ніж з дошкільнятами, до прикладу. Вони хочуть усе робити по-своєму, тим самим показуючи батькам, що вже дорослі. І батьки часто хочуть навпаки тиснути на дитину, щоб більше її контролювати. Та чи правильно це?

5 ознак токсичних стосунків

Сімейні справи | 00:30, 10.05.2024

У це важко повірити, та багато людей, звертаючись до психолога і розповідаючи про свої стосунки з партнером, з подивом дізнаються, що мали токсичні відносини, тим самим шкодячи самим собі. Чому ж багато людей не усвідомлюють, що поведінка їхнього пар

Як правильно розвивати емоції дитини?

Сімейні справи | 14:50, 09.05.2024

"Не плач, бо люди побачать", "Не кричи, бо що інші скажуть?", "Не ний, ти не вдома", "Хлопчики не плачуть", "Ти ж дівчинка, не поводься так!" ... Пригадуєте ці фрази зі свого дитинства? Наші батьки вважали, що роблять краще для дитини, виховуючи в ні

6 токсичних моделей поведінки, яких не усвідомлюють батьки

Сімейні справи | 11:20, 09.05.2024

Батьки у своєму прагненні виховати дитину достойною дорослою людиною, припускаються багатьох помилок. У більшості з них немає нічого смертельного, адже усі ми живі і досвід батьківства приходить методом спроб і помилок. Та є кілька токсичних дій, які

Гіперопіка батьків робить дітей нещасними - психологи

Сімейні справи | 10:30, 08.05.2024

Батьки турбуються про те, аби їхян дитина була здорова і щаслива, щоби у неї було все необхідне, прагнуть захистити її від будь-яких проблем та тривог, від побутових травм і таке інше. Та часом це переходить межі і є сенс говорити про гіперопіку. А в

Чи справді діти є відображенням своїх батьків?

Сімейні справи | 09:30, 08.05.2024

Як тільки дитина починає усвідомлювати, що вона - окрема особистість, їй одразу ж хочеться вести себе, як дорослі І не будь-які, а ті, які перебувають поряд з нею. А це - мама, тато, бабуся і дідусь, старші брати чи сестри, няня... Тож дуже важливо п

Якщо в дитини з'явився уявний друг

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2024

Якщо ви думаєте, що уявний друг - це симптом психічного розладу у дитини, то дуже помиляєтеся. Так дитина може рятуватися від сумної реальності. Причин появи уявного друга багато. Давайте разом дізнаватися, як батькам діяти.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: