«Я скоро з ними здурію!» Що відчувають діти, коли ми говоримо про них так, наче вони не чують

«Ну от, вона знову не йде до школи. Я здурію через ці її хвороби!» Або: «Тепер ти ним займися, в мене перерва» (жінка до чоловіка, передаючи йому дворічного малюка). «Гадки не маю, що з нею робити, я втомився» (чоловік до жінки)... Це кілька прикладів, які можуть бути сказані в присутності дитини. Коли батьки використовують такі фрази, вони забувають, що їх чують ті, кого ці слова безпосередньо стосуються.

Такі вигуки, що зазвичай виглядають вираженням батьківського безсилля чи пригніченості, були би неможливими, якби стосувалися присутніх поруч дорослих друзів, знайомих або співпрацівників. Якби біля когось знайомого, який раптом упав, ми зітхали: «Знову невчасно, я ж якраз мала витягнули прання» або «Іти поговори з ним, бо з мене вже досить» — то, певно, був би останній візит і остання крапка в нашій дружбі або робочих стосунках. Наші гості визнали б такі тексти глибоко образливими, бо говорити про когось присутнього так, ніби його поблизу немає, це вираження повної неповаги.

Подібно якби наші зауваження стосувалися особистих справ людини, з якою ми поділяємо простір. «Він знов наївся часнику і в нього смердить із рота». «Я стільки готувала, а вона нічого їсти не хоче!» «Скажи йому, щоб переодягнувся, бо виглядає в цьому лахмітті як клоун».

У світі дорослих ми визнаємо, що те, що стосується вигляду, тіла, запаху, харчових звичок — належить до інтимного світу цієї людини і не повинно бути коментоване, і вже безсумнівно — не коментоване грубо. Однак у випадку дітей це не завжди буває для батьків зрозуміле. Так ніби вони не до кінця усвідомлюють, що дитина — це людина, яка має очі й вуха, бачить і чує, і її зачіпають як суть батьківських коментарів, так і їхня форма.

Доросла людина напевно почулась би ображеною, якби розмова між іншими людьми точилась би понад її головою і порушувала її особисті межі. Однак вона б радше подумала: «Які невиховані люди!» і «Не бажаю провести з ними ані хвилиною більше». А діти не мають знарядь для того, щоб залишити зневажливі коментарі їхнім авторам, і не здатні подумати: «Це хамство». Те, що про них кажуть батьки, дуже легко приклеюється до їхньої психіки як інформація про них самих.

Отож що залишається в головах дітей, коли вони чують такі фрази? Вони починають думати про себе, що вони — незносний тягар для батьків. Зі своїми хворобами і фактом посідання тіла з його потребами вони якось «пошкоджують» і переобтяжують своїх опікунів, роблячи їх нещасливими. Насправді не відомо, скільки, наприклад, жінок, які хворобливо відкладають на потім візит до туалету (а потім приходять до лікаря з проблемами нетримання сечі) чули в дитинстві «О, вона знову впісялась!»

Діти, які чують багато брутальних слів про те, що зокрема їхнє тіло є джерелом страждання для батьків, не перестають любити своїх опікунів, але перестають любити своє тіло. Вони у власних думках стають «нечупарами», «зайдами», «гирею на нозі», через що перестають помічати власні потреби. Вони вважають себе вибракуваними й не гідними любові. Також вони запам’ятовують, що повинні дуже сильно старатися, щоби вдовольнити своїх батьків, а тепле ставлення батьків до них — це щось нестабільне і крихке.

Тому — якщо ми маємо бажання зітхнути і вилаятися через нелегкі несподіванки, які нам приносить дитина (чи то ангіна, чи мокрі колготки, чи розлитий сік), краще буде зробити це в іншій кімнаті, у ванні або гаражі. Пошукати іншого дорослого, якому можна було би без травм розповісти, як нас усе це дістало. Заради блага свого та інших було би добре також організувати собі підтримку, щоб не доводити себе до стану вигоряння. Якщо ми дбаємо про себе, наші наповнені чаші потреб дозволяють нам думати про те, що відчувають і чого потребують діти. А потребують вони передусім безпеки і знання, що ми їх любимо і поважаємо, хай там що.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Найкращі напої при дитячій застуді
  
• Коли можна давати хурму дитині?
  
• Поке з тунцем і битими огірками
  
• Салат з тунцем, яблуком і квасолею
  

Цікаво також:

Новини по темі

Як батькам будувати стосунки з вчителями?

Сімейні справи | 01:20, 16.04.2025

Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отр

Сон на самоті виявився здоровішим за сон з партнером

Сімейні справи | 14:50, 11.04.2025

Американські вчені провели досліди на мишах і дійшли висновку, що гризуни вважають за краще спати з іншими особинами, а не поодинці. Притому що спільний сон може бути більш неспокійним, ніж сон на самоті. Дослідники вважають, що тварини “жертвують” з

Чи нормально не хотіти дітей?

Сімейні справи | 07:40, 11.04.2025

Від молодих жінок часто можна почути: «Не хочу заводити дітей!», «Не хочу вагітніти!», «Не хочу народжувати!». Вони народжують досить пізно або не народжують взагалі. Це не погано та не добре - це факт, який породило суспільством на даному етапі свог

Батьки, які допомагають дитині з домашнім завданням, частіше страждають від інфаркту

Сімейні справи | 09:30, 10.04.2025

Сценарій, коли батьки отримують інфаркти та інсульти, допомагаючи своїм дітям з домашнім завданням, стає все більш поширеним у китайському суспільстві. Він демонструє, як стрес та емоційне перенапруження можуть мати серйозний вплив на здоров’я.

Вчені розповіли, як можна збільшити тривалість життя на 14 років

Здоров'я | 14:50, 08.04.2025

Дотримуючись лише чотирьох простих правил, можна збільшити тривалість життя на 14 років, стверджують вчені. Це не потребує особливих зусиль, а лише впровадження здорових повсякденних звичок.

Чому дітям і дорослим корисно їсти в родинному колі?

Харчування | 08:30, 08.04.2025

Сучасний стрімкий ритм життя обмежує можливості спілкування у родинному колі. Зокрема, багатьом сім’ям буває важко знайти час для спільних прийомів їжі. Натомість доведено, що діти, які їдять зі своїми родинами принаймні 3 рази на тиждень, отримують

Поради батькам підлітків в час війни

Сімейні справи | 01:20, 08.04.2025

Люди здатні на більше, ніж самі про себе думають. І впоратися зі стресом їм під силу — як самостійно, так і з допомогою спеціалістів. Існує набір технікта навичок, які допомагають пережити кризові ситуації дітям і дорослим.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: