Виховати з української малечі самураїв - просто

Adoption
Date
  • 3622 Переглядів
Діти в Японії, як, втім, і у багатьох інших країнах - дар Божий. Як тільки чоловік дізнається про вагітність своєї дружини, про це стає відомо усім родичам, сусідам і колегам. Основа виховання в японському суспільстві - терпиме і доброзичливе ставлення до маленької дитини. При такій вседозволеності в дитинстві, дорослі японські громадяни вирізняються законослухняністю і високою моральністю. Японці з великим ентузіазмом приймають ідею раннього розвитку дітей. Українські батьки також можуть запозичити кілька цікавих методик для своїх малят.







Виховання особистості в Японії є унікальний сплав традиційної основи виховання і прагнення розвинути в дитині творчість, характер і мислення як можна раніше.

Традиційна система виховання в цій країні дозволяє дитині робити абсолютно все до досягнення нею 5-6 років. Але після цього періоду діти перебувають у дуже жорстокій системі правил. Малеча може робити різні дурниці, навіть штовхати маму, а та натомість не має права осуджувати дії свого бешкетника, лише застерігати від поганих вчинків. такий принцип вседозволеності психологи обгрунтовують тим, що дитина повинна розібратися в категоріях "добре" І "погано" на власному досвіді.

Перший рік дитина весь час знаходиться з матір'ю. Мати постійно носить його з собою, прив'язуючи за спину, вночі спить поруч з ним і годує грудьми в будь-який момент, коли він захоче. Головним чинником виховання є особистий приклад матері. У зв'язку з тим, що батько практично не бере участі у вихованні дітей, а проводить з ними час тільки на вихідних (в кращому випадку), діти прив'язуються до матері з неймовірною силою і потрапляють в залежність від неї.

Хлопчиків і дівчаток виховують по-різному, тому що у них будуть різні соціальні ролі в майбутньому. Сина бачать майбутньої опорою сім'ї.
Дівчатка навчаються домашній роботі: шити, готувати, прати. У школі теж позначаються відмінності у вихованні.

При вихованні дітей в Японії, ніколи не підвищують на них голос, не читаються їм нотації, тим більше немає тілесних покарань. Також батьки й вчителі не не втручаються у сварки . Вважають, що це заважає дітям здобувати навик виживання в колективі.

В Японії також не прийнято порівнювати дітей між собою за критерієм "хто краще або гірше". Вихователі та вчителі ніколи не відзначають кращих і не лають гірших.Батьки також не вказують своїм дітям, що хтось кращий за них. Таким чином, у людини формується впевненість у собі, чітка життєва позиція, вміння адекватно реагувати як на критику, так і на похвалу. Крім того, між дітьми ніколи не проводять ніяких конкурсів, олімпіад тощо.

Ще з дитинства у маленьких японців культивують любов до своєї батьківщини, шанобливе ставлення до праці, принцип "не виділяйся", формують з них працьовитих й інколи занадто ввічливих людей. Саме цим можна пояснити, як у такій високотехнологічній країні співіснують бажання досягнути найвищого рівня прогресу і не розгубити власних багатолітніх традицій.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: виховання, японці, терпимість


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Сучасні батьки все частіше звертаються до психологів із запитом «Моя дитина нічого не хоче, нічим не цікавиться і ні до чого не проявляє інтересу. Що

    «Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?

    Виховання | 00:30, 06.01.2026

    Сучасні батьки все частіше звертаються до психологів із запитом «Моя дитина нічого не хоче, нічим не цікавиться і ні до чого не проявляє інтересу. Що робити?» У підліткового «не хочу» є чимало прихованих причин: розповідаємо та пояснюємо, що з цим ро

    10 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

    Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини

    Дитина | 23:30, 05.01.2026

    10 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

    Батьки розповідають безліч історій про «нестерпну непосидючість» дітей, що змушує змінювати плани чи розгрібати гучні істерики на рівному місці. І в т

    Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?

    Виховання | 22:30, 05.01.2026

    Батьки розповідають безліч історій про «нестерпну непосидючість» дітей, що змушує змінювати плани чи розгрібати гучні істерики на рівному місці. І в той час, як більшість дорослих шукають чарівні методи для привиття дітям навички терплячості, знаний

    Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є

    Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?

    Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026

    Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є рушієм змін. Для цього потрібно покращувати обізнаність наших дітей у темі інвалідності. Бо що стар

    Що робити, якщо стосунки між маленькими братами і сестрами перетворюються на безкінечні війни? Коли батьки постійно чують: «Він перший розпочав»? Дитя

    Як відучити дітей битися між собою?

    Дитина | 20:30, 05.01.2026

    Що робити, якщо стосунки між маленькими братами і сестрами перетворюються на безкінечні війни? Коли батьки постійно чують: «Він перший розпочав»? Дитячі бійки — норма чи невихованість? Дитяча психологиня Олена Шамрай переконана: корені проблеми криют

    Ідеальне рішення — забезпечити дітей ресурсами, де простою мовою пояснюють, як якісна сексуальна освіта сприяє здоров’ю, формує розуміння репродуктивн

    Чого точно не варто казати підліткам про секс?

    Дитина | 16:45, 04.01.2026

    Ідеальне рішення — забезпечити дітей ресурсами, де простою мовою пояснюють, як якісна сексуальна освіта сприяє здоров’ю, формує розуміння репродуктивної анатомії та фізіології, безпеці та розумінню себе і свого тіла.

    Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках.

    Що робити, коли дитина не хоче вчитись?

    Дитина | 01:20, 04.01.2026

    Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках. "А уроки зробив?" - запитуєте. Знаєте, що не зробив, але надія і остання нервова клітина ніби змушують це спитати. Ви відчуваєте роздратування і безсилля, часом навіть трохи розпачу: так не х

    Коментарі до новини