Через що плаче дитина і про що не розповідає батькам

Adoption
Date
  • 502 Переглядів
Про найпоширенішу помилку батьків і способи її виправлення. Поки не пізно.

5625_13.jpg (22 Kb)

Вчора був найважчий день у моєму житті! Так! Так боляче мені не було ніколи – ні в дитинстві, ні коли-небудь потім.

Ми з молодшою ​​дочкою Тонею гуляли, чимось займалися вдома. Прийшла зі школи Варвара, трохи пізніше з садочку дві середні. Все було як завжди.

До вечора дівчата чомусь посварилися, розкричалися, я «гаркнула», щоб заспокоїлися. Загалом, звичайна історія.

Повернувся з роботи чоловік, всіх помирив, обігрів (це він вміє). Дівчата розповіли йому свої маленькі біди, образи. І все відразу забулося. І знову любов, сміх, ігри.

Тільки старша, Варюша, була весь час якась дуже сумна. Дивилася на мене своїми сумними очима і наче щось хотіла сказати.

«Варю, ти хочеш зі мною поговорити?» – запитала я. «Так, мамо!»

Ми закрилися в кімнаті. Сидимо – мовчимо. Тільки бачу, очі її наповнюються сльозами. «Ну, говори, дочко, не мовчи…»

І Варя заговорила… «Мамо, ти знаєш, я дуже тебе люблю… Але ось зараз ти була не права… Адже я можу сказати, що ти була не права?»

– «Можеш, Варю!»

«Ми з дівчатками посварилися, ти сказала, щоб ми «швидко припинили і пішли з кухні», а адже навіть не запитала, що трапилося. А я просила їх, щоб ми разом тобі допомогли, прибрали. А вони розбалувалися. Я так засмутилася! І так хотіла, щоб ти мене обняла! А ти розсердилася».

Я пригорнула до себе дочку. «Прости мене, Варюш»

А вона все говорила. Говорила… Те, що я ніколи не знала. Про що просто не думала. Хоча вважала, що у нас з нею близькі, довірчі стосунки.

Вона говорила і як ніби випліскувала все, що накопичувалося роками в її ніжній душі, весь той біль, який я, мати, шалено її любляча, їй завдала.

Говорила про якесь каченя, яке довго і старанно вирізала в п’ять років і хотіла мені подарувати, щоб порадувати. А я вилаяла її за розкидані всюди обрізки паперу і клей на підлозі. Виявилося, вона ще довго спала з ним під подушкою і сумувала, що вони з каченям мамі не потрібні.

Говорила, що коли народилася Сонечка, вона теж хотіла стати знову маленькою. Тому що я весь час проводжу з малятком. Що хотіла, щоб і її весь час брали на руки і цілували в головку… І навіть стала намагатися «сюсюкати» «як малюки»… А я їй суворо: «Не кривлявся!»

Говорила, як її хтось образив в школі, і вона дуже хотіла зі мною поговорити, поплакатися. А я була чимось зайнята і відмахнулася: «Потім!»

Як зробила на праці красиву річ і мчала додому мені її подарувати, а я вилаяла її за трійку. І виріб так і залишилася валятися в портфелі.

Говорила, що я дуже гарна, але запальна. І вона часто залазить до себе на другий поверх ліжка і уявляє, як було б добре, якби я завжди була спокійна, ласкава. А ще мріє, щоб ми сіли всією сім’єю і наліпили пиріжків. І нехай вся кухня буде в борошні і тісті, зате як весело.

І як їй боляче, коли ми з татом іноді сваримося: «Адже ви такі хороші, так любіть один одного… Ніколи, чуєте , ніколи не сваріться!»

І багато всього говорила… А я сиділа, слухала… І тепер вже у мене сльози котилися градом.

«Мамочко, ти не образилася, що я тобі це сказала?»

Ні, донечко моя улюблена, я не образилася. Мені просто боляче. Боляче за те, що я так швидко забула себе – в дитинстві.

Як я сама плакала, коли працюючим і заклопотаним батькам було ніколи мене вислухати. І я ночами виплакувала свої біди плюшевому собаці Біму.

Як років в шість хотіла зробити подарунок батькам на Новий рік і склеїла з картону будиночок. Радісно помчала до них в кімнату подарувати, а у них були якісь проблеми і вони випровадили мене: «Потім! Іди, прибери в кімнаті!» і як я ридала в обнімку з цим будиночком.

Як я ревіла через щось, а мені говорили: «Припини зараз же! Це дурниця!» А для мене це не було дурницею, розумієте?!

І я обіцяла собі, що зі своїми дітьми у мене буде все зовсім по-іншому. Усе! По-іншому!

Як же ми, батьки, все швидко забуваємо! Якими важливими, розумними, строгими ми стаємо. Якими черствими! І як ранимо ми наших дітей тим же, чим поранили нас часом наші батьки – випадково, не подумавши. Чому ми перестаємо розуміти, що те, що не важливо для нас, може бути важливо нашим діткам? Чому ми не чуємо їх?

Варюша, мила! Ти виросла! Тобі цілих десять років! Ти вже бачиш мене не як «прекрасний світ», як бачать маму малюки. Ти бачиш мене такою, яка я є, з усіма моїми недоліками! Спасибі тобі за це! Тепер мені потрібно вчитися бути мамою дорослих дітей…

Ми довго сиділи з дочкою, обнявшись, розповідали один одному про себе… плакали… Весь вечір проревіли.

Так! Це був найважчий день у моєму житті. І одночасно прекрасний! День нового життя, в якій я постараюся ЧУТИ вас, мої дорогоцінні дівчатка.

На ніч я перехрестила їх, поцілувала в чоло. «Прости мене, Варенько!» – шепнула я старшій. «Мамусю, я так тебе люблю!» – сказала вона крізь сон.

Автор: Олена Кучеренко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: дитина, дитина плаче


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

60-70% людей вважають, що антибіотик вилікує будь-який кашель, ангіну чи вірус. Іноді батьки самостійно призначають препарати і навіть не один при три

Як правильно використовувати антибіотики під час лікування дітей?

Профілактика і лікування | 12:10, 25.03.2024

60-70% людей вважають, що антибіотик вилікує будь-який кашель, ангіну чи вірус. Іноді батьки самостійно призначають препарати і навіть не один при тривалому кашлі чи температурі. Чи потрібно це робити і коли дійсно потрібен антибіотик розповіла лікар

В перші дні життя малюка батьки можуть помітити закисання очей. Наскільки це серйозно і що з цим робити розповіла лікарка-офтальмологиня Віолетта Павл

Що робити, якщо у новонародженого закисають очі?

Немовля | 11:20, 25.03.2024

В перші дні життя малюка батьки можуть помітити закисання очей. Наскільки це серйозно і що з цим робити розповіла лікарка-офтальмологиня Віолетта Павлишин.

Часто батьки на прийомі чують від лікаря, що у дитини діагностовано шуми в серці. Чи потрібно цього лякатися і що робити розповіла лікарка-кардіоревма

Шуми в серці у дитини: що робити?

Патологія | 10:30, 25.03.2024

Часто батьки на прийомі чують від лікаря, що у дитини діагностовано шуми в серці. Чи потрібно цього лякатися і що робити розповіла лікарка-кардіоревматологиня KinderKlinik Інна Антоненко.

Не всі батьки розуміють, навіщо новонародженому потрібен профілактичний огляд ортопеда. Про те, яких захворювань можна запобігти завдяки плановим огля

Навіщо потрібен огляд ортопеда дітей у перший рік життя?

Дитина | 09:30, 25.03.2024

Не всі батьки розуміють, навіщо новонародженому потрібен профілактичний огляд ортопеда. Про те, яких захворювань можна запобігти завдяки плановим оглядам, розповів дитячий ортопед-травматолог Володимир Вітязь.

Коли дитина починає їсти шматочками існує ризик того, що вона може удавитися. Що робити з дитиною, якщо це сталося розповіла лікарка-педіатриня Тетяна

Якщо дитина подавилася: як надати допомогу?

Дитяче харчування | 08:30, 25.03.2024

Коли дитина починає їсти шматочками існує ризик того, що вона може удавитися. Що робити з дитиною, якщо це сталося розповіла лікарка-педіатриня Тетяна Петреман.

Більшість опіків, що отримують діти, можна попередити, оскільки 70% від загальної кількості стаються вдома. Та на жаль, опіки стаються, тому батьки по

Як надати допомогу дитині з опіками?

Дитина | 07:40, 25.03.2024

Більшість опіків, що отримують діти, можна попередити, оскільки 70% від загальної кількості стаються вдома. Та на жаль, опіки стаються, тому батьки повинні знати, як діяти у таких випадках. Детально про це розповіла лікарка-педіатриня Тетяна Петреман

Для того, щоб переконатися в тому, що дитина здорова, або встановити точний діагноз, педіатр або дитячий фахівець вузького профілю призначає ультразву

Чому важливо робити УЗД дітям?

Дитина | 01:20, 25.03.2024

Для того, щоб переконатися в тому, що дитина здорова, або встановити точний діагноз, педіатр або дитячий фахівець вузького профілю призначає ультразвукову діагностику або УЗД. Це найбільш безпечний та простий спосіб діагностики стану органів та систе

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: