Якщо малюк вимагає надмірної уваги у батьків

Малюки часто вимагають від батьків приділяти їм усю свою увагу й час, і якщо батьки змушені відволіктись на щось інше, діти починають голосно плакати, кататись по підлозі або закочувати істерику будь-яким іншим способом. Іноді в мам не залишається навіть декількох секунд на себе та свої потреби, через що вони починають нервувати та хвилюватись, усвідомлюючи своє повне безсилля. Така поведінка дітей починає набувати масштабів епідемії. У ситуації, що склалась, багато в чому винні самі батьки, оскільки вони навчають своїх дітей вимагати надмірної уваги, даючи їм її «в ім'я любові».

Поради, які допоможуть батькам відучити дітей вимагати до себе надмірної уваги:

1. Ви не зможете впливати на поведінку дітей своїми переконаннями й аргументами, поки їм не виповниться 3,5–4 роки. Мозок малюків ще не досить розвинений і не здатний до глибоких міркувань. При цьому здатність міркувати з'являється в дітей не одномоментно, у віці 3,5–4 роки вона тільки починає поступово розвиватися.

2. Це одна із причин, чому ніколи не варто використовувати будь-який вид покарання для корекції поведінки дитини. Крики та шльопанці не допоможуть, а лише спровокують почуття страху, сорому та гніву і, відповідно, необхідність більшої уваги.

3. Одним з ефективних способів є ігнорування. Однак, якщо ви зважились використовувати цей спосіб, то повинні бути послідовними.

а) Ігнорувати весь час недобре, бо діти потребують уваги та впевненості в тому, що їх люблять.
б) Дозвольте вашій дитині мати свої почуття. Плач зараз є найвиразнішою частиною її мови. Якщо ви привчили малюка до того, що постійно носите його на руках, звісно, йому не подобається, коли ви припиняєте це заняття. Знову ж, дозвольте дитині мати й висловлювати свої почуття. Якщо ви проігноруєте її прохання знову взяти її на руки, вона буде знати, що може пережити це, і на підсвідомому рівні почне відчувати себе більш упевненою.
в) Визначтесь, який прояв поведінки, в яких ситуаціях і в який час доби ви будете ігнорувати, і потім проявляйте послідовність. Якщо ви ігноруєте дитину протягом деякого часу, а потім допускаєте потурання, то навчаєте її, що плач та істерика є ефективним інструментом домогтись від вас того, чого їй хочеться. Тож якщо ви вирішили посадити дитину на високий стільчик на 15 хвилин, доки ви готуєте обід, дозвольте їй плакати, якщо вона вирішить вдатись до такого виразу невдоволення.
г) Вірте в себе та у свою дитину. Продемонструйте їй упевненість у тому, що ви робите правильно, щоб допомогти дитині набути аналогічної впевнененості у собі та в тому, що вона може справлятися з такими ситуаціями. Дитина зчитує ваш настрій. Діти відчувають, коли ви дійсно впевнені та знаєте, що робите, а коли розгублені й сумніваєтеся.

Вам може бути важко застосовувати ігнорування тому, але щоб вам було спокійніше, ви можете порозмовляти з дитиною (знаючи про те, що вона може й не зрозуміти ваші міркування, і що ця розмова більше допоможе вам, а не їй), використовуючи такі фрази, як: «Я люблю тебе і знаю, що ти можеш упоратися з цим. Мені потрібен якийсь час, щоб зайнятися своїми справами, і я з нетерпінням буду чекати, коли зможу повернутись до тебе».

4. Розробіть розпорядок дня й дотримуйтесь його. Сплануйте час, коли ви будете віддавати дитині всю свою увагу, а також час, який будете приділяти своїм потребам і застосовувати метод ігнорування для того, щоб реалізувати свої плани.

5. Приділіть час для підготовки (у перехідний період). Деякі усталені звички дуже важко подолати. Навіть тимчасове відлучення ніколи не дається легко ні для дитини, ні для батьків.

Знайте: вам буде нелегко, але будьте непохитними у своїх діях, бо в результаті це принесе користь і дитині, яка набуде впевненості у собі й відчуття того, що вона здатна справлятися з труднощами, і вам як батькам, які зможуть подолати потребу вашої дитини в надмірній увазі.

Якщо ви будете захищати свого малюка від розчарувань і труднощів подолання, то зможете досягти певного (сумнівного) результату в короткостроковій перспективі, у той час як у довгостроковій перспективі не стільки ви, скільки ваша дитина буде розплачуватися за задоволення, яке вона отримає в даний момент. У той же час, чим раніше ви почнете тренувати вашого малюка за допомогою труднощів і розчарувань, тим швидше в нього розвинуться емоційні «м'язи», необхідні для того, щоб успішно справлятися з життєвими труднощами й негараздами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що робити батькам, якщо дитина забуває про повагу?

Сімейні справи | 09:30, 18.09.2025

Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми: дефіцит емоційного контакту, відсутність меж, нехтування прикладом дорослих. Батькам важливо не ли

Як виростити хлопчика чоловіком без присутності батька?

Виховання | 06:20, 18.09.2025

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Що робити батькам, якщо дитина поводиться так, ніби їй все можна?

Дитина | 01:20, 18.09.2025

Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюють чітких меж, надмірно поступаються її бажанням, або ж намагаються “відкупитися” подарунками заміст

Як навчити дитину висловлювати емоції без агресії?

Дитина | 00:30, 18.09.2025

Коли маленька дитина б’є маму — це не свідчення жорстокості чи поганого виховання. Це сигнал: дитина ще не вміє інакше висловлювати свої сильні почуття — розчарування, страх, гнів, втому. Важливо не ігнорувати такі ситуації, але й не карати суворо —

Що може означати скрегіт зубами у дитини вночі?

Дитина | 14:50, 17.09.2025

Сон дитини — це час, коли її організм відпочиває, росте і відновлюється. Та іноді нічний спокій порушує незвичне явище — дитина скрегоче зубами. Для багатьох батьків це лякає або викликає занепокоєння. Чи справді варто турбуватись і що стоїть за цим

Як легко перейти від підгузків до горщика без стресу для дитини?

Дошкільнята | 12:10, 17.09.2025

Звільнення дитини від підгузків — важливий етап у її розвитку та водночас виклик для батьків. Щоб процес пройшов спокійно та без примусу, важливо дотримуватись природного ритму малюка й зважати на готовність, а не на вік.

Як батьківські страхи формують емоційний світ дитини?

Сімейні справи | 11:20, 17.09.2025

Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама чи тато постійно напружені, метушливі або стривожені. Батьківські хвилювання, навіть якщо вони не оз