Що треба і не можна робити, коли в дитини закреп?

Закреп — це дуже делікатна, але значна проблема, тому що може завдати малюку сильних страждань. Але цю проблему можна вирішити. Як?

Фізіологічний запор або закреп — це той стан, який не викликається якимись порушеннями. Він виникає, коли малюк або пішов у садочок, або змінилися умови походу у туалет. Він може затримувати випорожнення, врешті решт вони можуть стати більш щільними і малюку просто буде боляче ходити в туалет.

Що робити?

По-перше, потрібно з’ясувати, чи п’є малюк достатньо рідини, тому що кількість рідини у раціоні може дуже впливати на цю ситуацію. Якщо малюк не їсть достатньо клітковини, це теж може впливати, і дуже часто батьки малоїжок приходять на прийом саме з закрепами, а не з тим, що малюк мало їсть. Якщо мало рідини, мало клітковини, то варто звернути на це увагу у першу чергу.

По-друге, важливо розуміти, що малюк має рухатися. Прогулянки на свіжому повітрі, дитячі майданчики, де можна лазити драбинами і бігати — правильний вибір.

Коли мають бути ліки? Тоді, коли малюку боляче. Начебто ви відкоригували раціон, начебто малюк нормально харчується, але все одно у малюка є проблема, тоді лікар має призначити спеціальні препарати. Їх всього два у дитячому віці — Лактулоза і Макрогол, які будуть цю ситуацію покращувати. І от тоді, коли вже ситуація покращилася і йому не боляче, тоді з ним можна укласти поведінкову угоду — коли ми хвалимо або даємо якісь подарунки за те, що він пішов у туалет.

Інколи буває, що ситуація вже настільки затягнулася і настільки малюк психологічно себе погано почуває, може знадобиться допомога психолога. Але ми не будемо починати з психолога, поки малюку боляче.

Чого точно не потрібно робити?

Не потрібно давати гомеопатію, травити глистів і давати інші всякі ліки, які не є ефективними. Якщо малюку боляче, не варто думати, що ситуація вирішиться сама, зверніться до лікаря і допоможіть йому, тому що це реально його дуже мучить.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно купати однорічну дитину

Дитина | 12:46, 06.07.2026

Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхідно у великій ванні. Це часто страшний процес для багатьох батьків, які мають першого малюка.

Дітям до двох років не варто давати смартфони й планшети - нове дослідження

Дитина | 16:24, 05.07.2026

Діти віком до двох років не повинні мати навмисного екранного часу, адже це може бути пов’язано з ризиками для розвитку, здоров’я та якості життя. До такого висновку дійшли автори масштабного огляду міжнародних досліджень.

Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

Дитина | 08:30, 30.06.2026

Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.

Архітектори уяви: чому сучасним дітям життєво необхідна нудьга?

Дитина | 07:30, 30.06.2026

Сучасне дитинство перетворилося на нескінченний марафон: школа, англійська, робототехніка, спорт, малювання. Батьки почуваються винними, якщо дитина просто сидить на дивані й дивиться у стелю. Проте дефіцит нудьги гальмує розвиток особистості.

Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?

Дитина | 06:30, 30.06.2026

Багато батьків уникають пускати дітей на кухню, боячись бруду, розсипаної муки та гострих предметів. Проте кухня — це найкращий безкоштовний розвивальний центр, який ви можете запропонувати дитині.

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат