Що треба знати про вибіркове харчування дітей?

Adoption
Date
  • 814 Переглядів
Якщо людина їсть дуже мало або з надмірною обережністю ставиться до їжі, це може вказувати на розлад споживання їжі або розлад вибіркового харчування.

8743_1.jpg (45.21 Kb)

У тому, щоб не любити якийсь окремий продукт чи страву, наприклад, цибулю, консервовану рибу чи манну кашу, немає нічого критичного. Так, багато дітей прискіпливі в їжі: настільки, що доводиться вмовляти чадо хоча б спробувати шматочок, а у відповідь – крик.

Зазвичай до пубертату більшість дітей переростає свої звички і починає ставитись до харчування більш поблажливо. Але не всі: "примхи" можуть бути і у підлітків.

Про розлад говорять, коли асортимент "заборонених" продуктів починає поступово збільшуватися, а альтернативи не виникає. В результаті людині стає важко задовольнити свої потреби в харчуванні: вона схильна взагалі відмовлятися від їжі і, відповідно, не може наїстися.

Розладом вибіркового харчування (РВХ) називають розлад харчової поведінки (РХП), у якому людина суворо обмежує кількість їжі чи типи продуктів. Однак, на відміну від анорексії або булімії, він фокусується не на контролі ваги. Мотивом можуть бути органолептичні властивості їжі – ті, які можна оцінити за допомогою органів почуттів (смак, запах, консистенція, забарвлення, зовнішній вигляд тощо), або тривога через потенційні неприємні наслідки прийому їжі.

Оскільки РВХ – це ментальний розлад, який позначається на вживанні їжі, він проявляється як психічно, так і фізично. Серед симптомів:

- прагнення жорстко обмежити харчування або типи продуктів без явної причини та можливості її пояснити;
- відсутність тривоги щодо фігури;
- вподобання їжі лише певної структури;
- нав'язливий страх нетравлення в результаті їжі;
- значна втрата ваги;
- нерідко прагнення надто тепло одягатися, щоб приховати зміни або зігрітися;
- запор, печія, біль у животі, спазми шлунка та інші неспецифічні скарги з боку шлунково-кишкового тракту;
- висока стомлюваність або, навпаки, надлишок енергії;
- зниження апетиту чи інтересу до їжі;
- порушення менструального циклу;
- запаморочення, непритомність, порушення сну;
- стоншення і ламкість волосся.

Наразі розпізнати розлад виборчого харчування може бути складно. Про природу розладу також поки що відомо дуже мало, проте є припущення, що воно може частіше зустрічатися у дітей із розладом аутистичного спектра або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності.

Як лікувати розлад вибіркового харчування
У лікуванні РВХ використовують когнітивно-поведінкову терапію: вона допомагає налагодити харчування та зменшити тривогу з приводу їжі. Раціон має бути різноманітним, щоб не виникало ризику втомитися від їжі та відмовитися від неї.

Згодом можна вводити до раціону нові продукти – передусім ті, які за органолептичними характеристиками схожі на звичну їжу. Поступово можна буде переходити і до їжі, яка відрізняється від повсякденної.

У випадку з маленькими дітьми корисні сімейна психотерапія та консультування батьків. Річ у тім, що багато дорослих гніваються, коли дитина нічого не їсть, можуть сварити її і карати. Однак у більшості випадків такі заходи не допомагають, а можуть навіть погіршити ситуацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: вибіркове харчування, дитина не хоче їсти


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Перший день народження дитини — це важливий психологічний та фізіологічний рубіж. У віці одного року малюк активно переходить від повзання до ходіння,

    Яку іграшку вибрати дитині на 1 рік: орієнтири для правильного розвитку

    Дитина | 22:39, 12.07.2026

    Перший день народження дитини — це важливий психологічний та фізіологічний рубіж. У віці одного року малюк активно переходить від повзання до ходіння, починає усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки та активно досліджує предмети на дотик, смак і зв

    Огляд досліджень, представлений в журналі The Lancet, показав, що фізичне покарання дітей неефективне для запобігання проблем з поведінкою. Замість ць

    Вчені: фізичні покарання небезпечні для дітей

    Дитина | 08:27, 11.07.2026

    Огляд досліджень, представлений в журналі The Lancet, показав, що фізичне покарання дітей неефективне для запобігання проблем з поведінкою. Замість цього воно провокує зростання проблем і інших несприятливих наслідків.

    Батьки часто хвилюються через нежить, кашель чи підвищену температуру. Однак існують симптоми, які лікарі називають “червоними прапорцями”. Саме вони

    Педіатр назвала небезпечні симптоми у дітей, які не можна ігнорувати

    Дитина | 09:39, 10.07.2026

    Батьки часто хвилюються через нежить, кашель чи підвищену температуру. Однак існують симптоми, які лікарі називають “червоними прапорцями”. Саме вони можуть сигналізувати про небезпечний стан, що потребує невідкладної медичної допомоги.

    Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини потребує особливого підходу порівняно з дорослими пацієнтами, оскільки дитячий організм має свої анатомічні та

    Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини: особливості підходу

    Дитина | 14:31, 07.07.2026

    Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини потребує особливого підходу порівняно з дорослими пацієнтами, оскільки дитячий організм має свої анатомічні та імунологічні особливості, а саме рішення про можливе хірургічне видалення мигдаликів приймається зн

    Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхі

    Як правильно купати однорічну дитину

    Дитина | 12:46, 06.07.2026

    Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхідно у великій ванні. Це часто страшний процес для багатьох батьків, які мають першого малюка.

    Діти віком до двох років не повинні мати навмисного екранного часу, адже це може бути пов’язано з ризиками для розвитку, здоров’я та якості життя. До

    Дітям до двох років не варто давати смартфони й планшети - нове дослідження

    Дитина | 16:24, 05.07.2026

    Діти віком до двох років не повинні мати навмисного екранного часу, адже це може бути пов’язано з ризиками для розвитку, здоров’я та якості життя. До такого висновку дійшли автори масштабного огляду міжнародних досліджень.

    Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані

    Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

    Дитина | 08:30, 30.06.2026

    Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.

    Коментарі до новини