Як відучити дитину спати в одному ліжку з батьками?

Багато мам від народження дитини сплять із нею в одному ліжку. Так їм спокійніше – не потрібно постійно підхоплюватися й бігти до ліжечка дитини за найменшим її пхиньком, та й сама дитина звикає, що поруч – найрідніша людина, вона відчуває знайомий запах мами, бере її за руку, і ій затишно та спокійно. Але з часом ситуація змінюється – дитина дорослішає, а сама мама втомлюється від постійного неспокою за неї, від того, що вночі не може нормально відпочити. На думку психологів, до трьох років настає момент, коли дитина починає відчувати себе особистістю і потребує власного простору, отже, їй час спати окремо від батьків. Але як її відучити від загального ліжка?

Зрозуміло, що перенести ліжечко в окрему кімнату – це ще не вирішення проблеми. Дитина сприймає маму як свого головного захисника, без якого просто сон не прийде. Тому потрібно привчати дитину до того, що у неї є й інші захисники – домашній улюбленець або улюблена іграшка, які з задоволенням будуть спати з нею поруч і оберігати її сон. Потрібно поступово залишати дитину одну з домашньою собачкою (кішкою) чи м'якою іграшкою в кімнаті на якийсь час. Краще це робити під час денного сну, щоб підготувати дитину до ночі без мами.

Не варто сподіватися, що дитина одразу ж перейде в свою кімнату і там буде спокійно спати сама. Все поступово. Спочатку мама може поставити її ліжечко поряд зі своїм і спати разом в одній кімнаті, але в різних ліжках. Потім трохи відсунути ліжечко від свого ліжка. З часом відставити його в інший кут кімнати. А коли дитина трохи звикне, що мами вже немає поруч, можна переставити ліжко в дитячу кімнату.

Влаштовуйте дитячу разом із дитиною
Дитина повинна любити свою нову спальню, а для цього облаштовувати її потрібно разом з нею. Разом купити і наклеїти шпалери, придбати столик, ковдру і подушку (або просто купити підковдру і пірничок з милими дитячими малюнками), повісити на стіну улюблені фотографії та картинки. Дитина повинна брати у цих клопотах найактивнішу участь і любити свій власний куточок.

Спочатку дитина часто прокидається вночі, тому що їй стає страшно без мами. Тому варто залишати біля її ліжка якусь мамину річ, наприклад, її теплу хустку (або накидку). Річ пахне мамою, і цей запах діє на дитину заспокійливо.

Щовечора мама повинна вкладати дитину спати в її кімнаті, співати колискові пісні, розповідати казки, і йти тільки після того, як дитина засне. Проте доведеться запастися терпінням, тому що ночами дитина буде прокидатися і приходити в мамину кімнату. Тоді мамі потрібно її обійняти, заспокоїти, разом з нею знову піти в дитячу, вкласти та сісти поруч. Розповісти щось добре, приємне, помріяти про завтрашній день або найближчий вихідний, знову розповісти казку, погладити її по голові, говорити, як вона любить свого малюка, тримати дитину за руку. Коли він заспокоїться і засне, можна піти до себе, але не раніше.

Діти часто бояться залишатися в темній кімнаті самі, тому спочатку можна залишати увімкненим нічник.

Захоплюйтеся дитячою кімнатою
Можна розіграти невеличку сценку. Нехай хтось із близьких родичів, яких дитина любить, прийде в гості, увійде в дитячу кімнату і ахне від її краси й затишку, почне розхвалювати шпалери, картинки і особливо ліжечко, а ще повідомить, що сам хотів би спати на такому ліжечку, але у нього такого немає. Це підлестить дитині, і значущість власної кімнати в її очах ще більше зросте.

Режим дня – насамперед
Дуже важливий чіткий режим дня. Ввечері – тільки тихі заняття на зразок читання книжки або спокійної прогулянки по двору. Добре привчити дитину перед сном проводити час у своїй кімнаті, щось малювати або дивитись картинки. А о дев'ятій вечора – вмитися, почистити зуби й в ліжко. Навіть заради свят режим не має змінюватися, і тоді дитина швидко звикне до такого розпорядку.

Дуже часто діти домагаються свого криком та істерикою. Вони вимагають, аби мама знову взяла до себе в ліжко на всю ніч. Проте мамі потрібно бути твердою і не йти на будь-які поступки. Так, дитині можна трохи полежати з мамою. Але потім обов'язково йти в своє ліжечко, адже там на неї чекає плюшевий ведмедик, який дуже сумує. Потрібно говорити з дитиною м'яко, але наполягати на своєму. Інакше всі попередні старання будуть просто перекреслені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Статеве виховання без сорому: коли і як починати розмову про «це»?

Дитина | 08:30, 14.06.2026

Сучасне статеве виховання — це не про анатомію інтимних стосунків, а насамперед про безпеку, особисті кордони та повагу до свого тіла.

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

Дитяча брехня: чому діти обманюють і як повернути втрачену довіру?

Дитина | 01:20, 14.06.2026

Коли батьки вперше ловлять дитину на брехні, вони відчувають шок та розчарування, проте психологи запевняють: причини обману рідко криються у злих намірах.

Синдром відмінника: чому гонитва за перфекціонізмом шкодить психологічному здоров'ю дитини?

Школярі | 00:30, 14.06.2026

Прагнення завжди бути першим та отримувати лише найвищі бали часто ховає під собою глибокий страх відторгнення та невпевненість у собі.

Синдром «смартфонної шиї» у підлітків: як гаджети руйнують судини та викликають головний біль?

Дитина | 08:30, 13.06.2026

Постійне сидіння підлітків у телефонах з нахиленою головою вперед створює колосальне навантаження на шийний відділ хребта.

Дитяча аптечка для подорожей: список критично важливих медикаментів

Хвороби | 07:30, 13.06.2026

Збори у відпустку чи до бабусі в село завжди супроводжуються ризиком забути щось важливе, особливо якщо йдеться про здоров'я малюка.