Коли дитина починає говорити перші слова і чи варто хвилюватися через затримку мовлення?

Adoption

Date: 07:40, 11.03.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

411 Переглядів

Багато запитань у батьків виникає під час розвитку мовленнєвого апарату дитини. Які норми та у якому віці дитина починає говорити?

3515_5.jpg (61.19 Kb)

За поясненнями Тетяни Кудярської, нині фахівці розділяють розвиток мовлення у дітей на кілька етапів. Адже спершу малюки вчаться вимовляти звуки, з часом таких звуків стає більше, вони намагаються поєднати їх.

У цей період важливо виявляти інтерес до дитини та активно комунікувати з нею, — каже експертка.

Етапи розвитку мовлення у дитини:

- 9-18 місяців: у цей час дитина повторює звуки, які чує щодня, і намагається складати звуки в слова;
- 18-20 місяців: дитина вчиться говорити короткі слова (дай, іди) та складати їх у короткі та легкі речення;
- 20-22 місяці: дитина починає використовувати слова у множині, щоб залучити до комунікації більше людей;
- 22-24 місяці: дитина збільшує свій словниковий запас до 300 слів, в основному це іменники.

Щоб покращити ці навички та допомогти дитині, батькам чи опікунам важливо активно долучатися до процесу. Наприклад, можна багато говорити з дитиною, читати їй книги, разом дивитися мультфільми чи слухати музику.

До віку півтора року дитина все частіше називає предмети, а вже до трьох років її словниковий запас може сягати до 1500 слів.

Чітких вікових рамок, коли дитина почне розмовляти, дати неможливо. Однак перші прояви розвитку мовлення в дитини мають з’явитися до двох років.

Як зазначає експертка, затримка мовленнєвого розвитку не є діагнозом, але така особливість свідчить про розвиток мовлення у дитини не за загальноприйнятими нормами.

У віці до двох років проблему можуть скоригувати лікарі: логопед, нейрологопед, дитячий невролог.

"Консультації з фахівцями потрібні, щоб виключити складніші органічні порушення в малюка й отримати конкретні рекомендації щодо правильного формування мовлення в нього", — каже завідувачка логопедичного пункту.

Затримка мовлення у дитини також може свідчити про:

- розлади аутистичного спектра;
- алалії;
- дизартрії;
- затримку або порушення інтелектуального розвитку;
- педагогічну занедбаність;
- невмотивованість дитини;
- часті соматичні захворювання тощо.

Для покращення мовленнєвих звичок дітям з пелюшок варто прищеплювати любов до книжок та читання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: