Втричі більше дітей мають тривожний стан, ніж вважають їхні батьки

Лише 2-4% батьків, учителів та представництва адміністрації закладів освіти вважають, що учні мають скоріше тривожний чи дуже тривожний стан. Водночас серед самих учнів та учениць цей показник сягнув 12%. Про це свідчать результати дослідження.

За результатами дослідження, лише 57-60% учнівства, батьків, учителів і представництва адміністрації шкіл вважають, що школярі почуваються спокійно під час освітнього процесу. Зокрема, не більше третини кажуть про "дуже спокійне самопочуття". Ще 31-39% стверджують, що школярі однаково часто почуваються спокійно і тривожно.

Серед опитаних учнів 67% почуваються спокійними або дуже спокійними. Однак показник для учениць значно нижчий – 48%. Краще в емоційному плані почувається учнівство у західних областях України – 65%, проти 54% із центральних, північних та 52% – із у прифронтових регіонів.

У дослідженні також йдеться, що батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти. Так, серед учнів та учениць лише позитивні емоції за останні два тижні на момент проведення опитування мали 37%. Водночас 51% батьків висловили думку, що їхні діти за цей період мали тільки позитивні емоції /почуття.

Якщо говорити про конкретні емоції, то серед позитивних найбільш поширені такі:

- спокій (52% серед учнівства і 35% на думку батьків);
- радість (46% і 39%);
- оптимізм (41% і 42%);
- упевненість (39% і 33%);
- задоволення (33% і 31%);
- натхнення (32% і 27%).

За словами 26% учнівства (32% серед дівчат і 20% серед хлопців) і на думку 23% батьків, учні й учениці скоріше або дуже сильно потребують психологічної чи емоційної підтримки. З них з впевненістю про таку потребу говорять 4% і 2% відповідно. Ще 36% і 49% кажуть, що потреби скоріше немає, хоча певну користь від неї вбачають. Ще 36% дівчат і 49% хлопців кажуть, що дуже сильної потреби у психологічній допомозі немає.

Серед батьків, які сказали про скоріше наявну або дуже сильну потребу у психологічній допомозі, 37% відповіли, що їхня дитина вже отримує таку підтримку. Однак абсолютна більшість з них має на увазі рідних і друзів, а не залученість психолога.

88% представників та представниць адміністрації стверджують, що у них у школі є психолог чи психологиня. Стільки ж опитаних кажуть, що будь-який учень може звернутися, а 73% – що може звернутися будь-хто з учителів. В рамках дослідження загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагогів, 146 представників адміністрацій шкіл, 64 представники органів місцевого самоврядування в усіх областях України.

Респонденти й респондентки всіх п’яти груп досить рівномірно представляють (за регіоном розташування школи) три макрорегіони України: 30-32% залежно від групи представляють Захід, 33-38% – Центр/Північ, 33-36% – прифронтові області. Також з-поміж учнівства, батьків, учительства і представників та представниць адміністрації близько 71% припадає на міста/селища міського типу, близько 29% – на села і селища.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

Дитина | 19:30, 19.06.2026

Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.