Якщо дитина любить командувати

Вам може бути важко повірити, що ваша дитина хоче, аби ви піднялися вгору кар'єрними сходами. Представники престижних професій (юристи, бізнесмени, керівники підприємств та інші) мають спільну особливість: їхні діти полюбляють командувати.

Чи пам'ятаєте ви, як батьки в дитинстві задовольняли усі ваші бажання? Вам не потрібно було говорити жодного слова, лише вказати на бажане – і батьки відразу ж приносили це вам. Якщо вам щось не подобалося, ви невдоволено бурмотіли, і батьки усували причину вашого роздратування. У дитинстві багатьох із дорослих такого не було, але відносно сучасних дітей описана модель поведінки є узвичаєною.

З іншого боку, зверніть увагу на особливості вашої поведінки з рештою дорослих. Ви не поступаєтеся, якщо хтось намагається зайняти ваше місце в заторі. Ви можете іноді промовчати в суперечці з начальником або вихователькою вашої дитини в дитячому садку, але загалом поводитеся впевнено й гідно.

Проте все міняється, коли ваша дитина починає командувати. Незалежно від вашої посади й того, скільки людей ​​вам підпорядковано, ви готові виконати будь-яку її забаганку. Ви можете сидіти в кріслі й працювати, але коли дитина заявляє, що хоче сісти в крісло, ви відразу ж поступаєтеся їй місцем. Вам не подобається, що дитина грається з вашою обручкою, але все одно даєте її, тому що знаєте, що дитина не відчепиться.

Таку поведінку батьків можна пояснити. Зрозуміло, ви прагнете, щоб ваша дитина відчувала, що її люблять, цінують і прислухаються до її слів. Через щільний робочий графік вам важко проводити з нею досить часу, але ви не любите бачити її засмученою. Своїми діями ви хочете довести дитині, що ви на її боці.

Проблема в тому, що коли ви дозволяєте дитині командувати, вона не стає спокійнішою від вашої турботи й підтримки. Вам може здаватися, що дитина почувається щасливою, коли командує вдома, але насправді вона хвилюється, щоразу стаючи більш наляканою. Вона не доходить переконання, що може покластися на вас, і не може усвідомити, чому ніхто її не контролює.

Уявіть, що ви захворіли й не знаєте, що саме не так. Ви почуваєтеся погано і хвилюєтеся, що вам можуть не підійти ліки, і коли лікар входить у кімнату, говорите йому: «Лікарю, мені не подобається приймати антибіотики». Лікар не оглядає вас і не пояснює, у чому проблема. Натомість відповідає: «Гаразд, жодних антибіотиків. Я зрозумів». Він виписує вам гомеопатичний засіб, запевнивши, що лікування за допомогою нього буде дієвим. Ви говорите: «Зачекайте, хіба ви мене не оглянете?». Але лікар заплутався й не відповідає.

Також уявіть собі іншу ситуацію: ви сідаєте в літак, скаржитеся стюардесі, що в салоні брудно, пілот чує це і скасовує політ.

Звучить смішно, чи не так? Але дитина в ситуаціях, коли ви виконуєте всі її примхи, не може зрозуміти, чому ви не контролюєте ситуацію. Вона просто намагається привернути вашу увагу й самоствердитися, але не бажає постійно командувати.

За кожним випадком, коли дитина вимагає щось або вередує, криються її почуття.

Спочатку їй весело, бо вона відчуває свою владу, змушуючи батьків підпорядковуватися. Але згодом вона почувається жахливо. Дитина сподівається, що ви убезпечите її. Подібно до того, як ви почуваєтеся спокійніше, знаючи, що хтось більш компетентний контролює ситуацію, так і ваша дитина почувається краще, знаючи, що ви – головний у сім'ї.

Розуміючи свою відповідальність за ситуацію, ви можете змінити взаємини з дитиною. Подивіться правді в очі: дорослий, який виконує всі забаганки дитини й повністю підпорядковується їй – це не так добре, як може здаватися на перший погляд. Така поведінка дорослого лише погіршує ситуацію.

Дитина не «переросте» таку поведінку. Не допоможе й те, що ви спробуєте розмовляти з дитиною її мовою, прийняти її точку зору. Згодом ваші суперечки з приводу різних ситуацій (необхідності йти спати, бажання дитини піти на вечірку з друзями, її небажання вчити уроки тощо) посиляться.

Ваші почуття жалю й досади, коли ви змушені поступитися дитині, котра вимагає від вас щось, із часом посиляться. Перш ніж ви усвідомите це, ваша мила дитина стане зарозумілою й вимогливою. Навіть якщо ви відмовляєтеся до кінця вірити в це, зрозумійте, що ви досить компетентні й дорослі, щоб ваша дитина вам підпорядковувалася, а не навпаки. Слухайте, оцінюйте й адекватно реагуйте на вимоги вашої дитини. Наприклад, ви можете сказати їй: «Я розумію, що ти хочеш сісти в крісло, але я вже тут сиджу. Можеш сісти в мене на колінах або на дивані» або «Я знаю, що ти хочеш погратися з обручкою, але вона залишиться на моєму пальці. Можеш подивитися на неї або погратися з чимось іншим».

Такі відповіді можуть здаватися вам неприйнятними, але скоро ви навчитеся правильно спілкуватися з дитиною. Поступово дитина зрозуміє, що ви її чуєте, її бажання важливі для вас, але водночас усвідомлюватиме, що останнє слово – за вами. Нова модель вашої поведінки допоможе вам зберігати спокій, коли дитина намагатиметься командувати.

Це, можливо, не дасть швидких результатів. Але якщо ви будете послідовні у своїх діях, дитина незабаром звикне до нових умов. А поки цього не сталося, не переймайтеся, що дитина обурюється. Вона також із часом зрозуміє, що ви бажаєте їй найкращого, але поки що вона занадто маленька, щоб зрозуміти це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Песимісти живуть довше?

Здоров'я | 01:20, 16.10.2025

Коли йдеться про філософію життя, багато з нас чули вислів “дивися на світ крізь рожеві окуляри”. Та чи може це висловлювання вплинути на твою тривалість життя? Сучасні дослідження підняли питання про те, чи дійсно песимісти мають шанси на довголіття

Чому підлітки стали все частіше страждати від розладу харчової поведінки?

Здоров'я | 00:30, 15.10.2025

Близько 5% підлітків страждають на розлади харчової поведінки, при цьому, найчастіше це стосується дівчаток і молодих жінок віком від 12 до 27 років. Ця проблема потребує уваги батьків та спеціалістів.

Мамо, я – гей: що треба знати батькам про сексуальну орієнтацію підлітків?

Психологія | 12:10, 14.10.2025

Орієнтація — це не один вчинок і не разовий експеримент. Це стійкий, тривалий патерн емоційного та/або сексуального потягу. Вона визначається не тільки тим, що колись сталося, а передусім — ким ви цікавитесь постійно, з ким уявляєте стосунки, до кого

Науковці заявили, що існує 50% ймовірність, що ми живемо в симуляції

Психологія | 06:20, 13.10.2025

Професор Колумбійського університету Девід Кіпінг провів математичний аналіз гіпотези «симульованого Всесвіту» — і дійшов висновку, що шанси розділилися навпіл: 50 на 50.

Коли батькам починати розмову з дочкою про місячні?

Дитина | 06:20, 12.10.2025

Сімейний психолог і сексолог Ольга Гома відповіла на найпоширеніші запитання батьків про статеве виховання, зокрема, про початок менструації.

Як запахи впливають на нашу поведінку?

Здоров'я | 07:40, 10.10.2025

Здатність відчувати запахи – одна з найцінніших природних можливостей людини. Часто недооцінювана в сучасному світі, ця здібність має значний вплив на наше фізичне та емоційне благополуччя. Хоча зорове та слухове сприйняття зазвичай вважаються найваж

Одружені почуваються здоровішими і щасливішими за самотніх чоловіків і жінок

Сімейні справи | 00:30, 06.10.2025

Спільне дослідження Мічиганського університету та Університету менеджменту Сінгапуру показало, що сімейні люди здоровіші та більш задоволені своїм життям порівняно з самотніми чоловіками та жінками.