Якщо дитина любить командувати

Вам може бути важко повірити, що ваша дитина хоче, аби ви піднялися вгору кар'єрними сходами. Представники престижних професій (юристи, бізнесмени, керівники підприємств та інші) мають спільну особливість: їхні діти полюбляють командувати.

Чи пам'ятаєте ви, як батьки в дитинстві задовольняли усі ваші бажання? Вам не потрібно було говорити жодного слова, лише вказати на бажане – і батьки відразу ж приносили це вам. Якщо вам щось не подобалося, ви невдоволено бурмотіли, і батьки усували причину вашого роздратування. У дитинстві багатьох із дорослих такого не було, але відносно сучасних дітей описана модель поведінки є узвичаєною.

З іншого боку, зверніть увагу на особливості вашої поведінки з рештою дорослих. Ви не поступаєтеся, якщо хтось намагається зайняти ваше місце в заторі. Ви можете іноді промовчати в суперечці з начальником або вихователькою вашої дитини в дитячому садку, але загалом поводитеся впевнено й гідно.

Проте все міняється, коли ваша дитина починає командувати. Незалежно від вашої посади й того, скільки людей ​​вам підпорядковано, ви готові виконати будь-яку її забаганку. Ви можете сидіти в кріслі й працювати, але коли дитина заявляє, що хоче сісти в крісло, ви відразу ж поступаєтеся їй місцем. Вам не подобається, що дитина грається з вашою обручкою, але все одно даєте її, тому що знаєте, що дитина не відчепиться.

Таку поведінку батьків можна пояснити. Зрозуміло, ви прагнете, щоб ваша дитина відчувала, що її люблять, цінують і прислухаються до її слів. Через щільний робочий графік вам важко проводити з нею досить часу, але ви не любите бачити її засмученою. Своїми діями ви хочете довести дитині, що ви на її боці.

Проблема в тому, що коли ви дозволяєте дитині командувати, вона не стає спокійнішою від вашої турботи й підтримки. Вам може здаватися, що дитина почувається щасливою, коли командує вдома, але насправді вона хвилюється, щоразу стаючи більш наляканою. Вона не доходить переконання, що може покластися на вас, і не може усвідомити, чому ніхто її не контролює.

Уявіть, що ви захворіли й не знаєте, що саме не так. Ви почуваєтеся погано і хвилюєтеся, що вам можуть не підійти ліки, і коли лікар входить у кімнату, говорите йому: «Лікарю, мені не подобається приймати антибіотики». Лікар не оглядає вас і не пояснює, у чому проблема. Натомість відповідає: «Гаразд, жодних антибіотиків. Я зрозумів». Він виписує вам гомеопатичний засіб, запевнивши, що лікування за допомогою нього буде дієвим. Ви говорите: «Зачекайте, хіба ви мене не оглянете?». Але лікар заплутався й не відповідає.

Також уявіть собі іншу ситуацію: ви сідаєте в літак, скаржитеся стюардесі, що в салоні брудно, пілот чує це і скасовує політ.

Звучить смішно, чи не так? Але дитина в ситуаціях, коли ви виконуєте всі її примхи, не може зрозуміти, чому ви не контролюєте ситуацію. Вона просто намагається привернути вашу увагу й самоствердитися, але не бажає постійно командувати.

За кожним випадком, коли дитина вимагає щось або вередує, криються її почуття.

Спочатку їй весело, бо вона відчуває свою владу, змушуючи батьків підпорядковуватися. Але згодом вона почувається жахливо. Дитина сподівається, що ви убезпечите її. Подібно до того, як ви почуваєтеся спокійніше, знаючи, що хтось більш компетентний контролює ситуацію, так і ваша дитина почувається краще, знаючи, що ви – головний у сім'ї.

Розуміючи свою відповідальність за ситуацію, ви можете змінити взаємини з дитиною. Подивіться правді в очі: дорослий, який виконує всі забаганки дитини й повністю підпорядковується їй – це не так добре, як може здаватися на перший погляд. Така поведінка дорослого лише погіршує ситуацію.

Дитина не «переросте» таку поведінку. Не допоможе й те, що ви спробуєте розмовляти з дитиною її мовою, прийняти її точку зору. Згодом ваші суперечки з приводу різних ситуацій (необхідності йти спати, бажання дитини піти на вечірку з друзями, її небажання вчити уроки тощо) посиляться.

Ваші почуття жалю й досади, коли ви змушені поступитися дитині, котра вимагає від вас щось, із часом посиляться. Перш ніж ви усвідомите це, ваша мила дитина стане зарозумілою й вимогливою. Навіть якщо ви відмовляєтеся до кінця вірити в це, зрозумійте, що ви досить компетентні й дорослі, щоб ваша дитина вам підпорядковувалася, а не навпаки. Слухайте, оцінюйте й адекватно реагуйте на вимоги вашої дитини. Наприклад, ви можете сказати їй: «Я розумію, що ти хочеш сісти в крісло, але я вже тут сиджу. Можеш сісти в мене на колінах або на дивані» або «Я знаю, що ти хочеш погратися з обручкою, але вона залишиться на моєму пальці. Можеш подивитися на неї або погратися з чимось іншим».

Такі відповіді можуть здаватися вам неприйнятними, але скоро ви навчитеся правильно спілкуватися з дитиною. Поступово дитина зрозуміє, що ви її чуєте, її бажання важливі для вас, але водночас усвідомлюватиме, що останнє слово – за вами. Нова модель вашої поведінки допоможе вам зберігати спокій, коли дитина намагатиметься командувати.

Це, можливо, не дасть швидких результатів. Але якщо ви будете послідовні у своїх діях, дитина незабаром звикне до нових умов. А поки цього не сталося, не переймайтеся, що дитина обурюється. Вона також із часом зрозуміє, що ви бажаєте їй найкращого, але поки що вона занадто маленька, щоб зрозуміти це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Шкірні інфекції дітей: коли варто звертатися до лікаря?
  
• Якщо дитина залежала голову на один бік
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Психолог розповів, як підтримати невпевнених в собі дітей

Дитина | 06:20, 14.04.2024

Коли дитина хвилюється, батьки одразу хочуть її заспокоїти і підтримати. І в ці моменти говорять: «Не бійся». Психологиня зазначила, чому так робити не варто.

Психологиня розповіла, як боротись з апатією під час війни

Психологія | 01:20, 13.04.2024

Вже більше двох років ми перебуваємо у стресі. Як з цим боротися, як вибратися з цього стану? Про це говоримо далі.

Не виливайте на дітей свій біль: поради психолога, як допомогти дитині пережити розлучення батьків

Сімейні справи | 10:30, 12.04.2024

Цей період складно пережити. Стільки болю, розчарувань і образ. І це - для дорослих. А уявіть, як складно дитині: її сім'я руйнується - світ, який здавався абсолютним захистом і прихистком, в одну мить зникає. І тепер мама з татом постійно сваряться

Булінг негативно впливає не тільки на дитину-жертву, а й на того, хто ображає - психологи

Психологія | 08:30, 12.04.2024

Сучасні діти знають свої кордони, проте, це не захищає їх від тих, хто звик виливати свою агресію на інших. І, як виявилося, така поведінка негативно відбивається не лише на жертві.

3 чудові книги для батьків про дитячу психологію

Психологія | 01:20, 12.04.2024

Як би сильно ми не любили своїх дітей, та іноді нам важко їх зрозуміти. Особливо коли мова йде про підлітків. Щоб мамі і татові було легше, пропонуємо ознайомитися з наступною літературою.

Як щоденна рутина підтримує дітей під час війни?

Дитина | 00:30, 12.04.2024

Війна змінила життя кожного українця. Так чи інакше вона торкнулась усіх. І дітей особливо. Навіть якщо ви знаходитесь далеко від бойоіих дій, це ще не означає, що ваша дитина не переживає стрес через те, що відбувається навколо неї. І як батькам пот

10 фраз, які батьки повинні сказати своїй дитині, коли вона йде в 1 клас

Школярі | 10:30, 11.04.2024

Дуже важливо підготувати дитину до школи. І мова тут не про те, щоб навчити її читати чи писати. Мова про психологічну підготовку. Про те, що дитина повинна знати не лише свої обов'язки, як учня, а й про свої ПРАВА!

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: