Якщо дитина любить командувати

Вам може бути важко повірити, що ваша дитина хоче, аби ви піднялися вгору кар'єрними сходами. Представники престижних професій (юристи, бізнесмени, керівники підприємств та інші) мають спільну особливість: їхні діти полюбляють командувати.

Чи пам'ятаєте ви, як батьки в дитинстві задовольняли усі ваші бажання? Вам не потрібно було говорити жодного слова, лише вказати на бажане – і батьки відразу ж приносили це вам. Якщо вам щось не подобалося, ви невдоволено бурмотіли, і батьки усували причину вашого роздратування. У дитинстві багатьох із дорослих такого не було, але відносно сучасних дітей описана модель поведінки є узвичаєною.

З іншого боку, зверніть увагу на особливості вашої поведінки з рештою дорослих. Ви не поступаєтеся, якщо хтось намагається зайняти ваше місце в заторі. Ви можете іноді промовчати в суперечці з начальником або вихователькою вашої дитини в дитячому садку, але загалом поводитеся впевнено й гідно.

Проте все міняється, коли ваша дитина починає командувати. Незалежно від вашої посади й того, скільки людей ​​вам підпорядковано, ви готові виконати будь-яку її забаганку. Ви можете сидіти в кріслі й працювати, але коли дитина заявляє, що хоче сісти в крісло, ви відразу ж поступаєтеся їй місцем. Вам не подобається, що дитина грається з вашою обручкою, але все одно даєте її, тому що знаєте, що дитина не відчепиться.

Таку поведінку батьків можна пояснити. Зрозуміло, ви прагнете, щоб ваша дитина відчувала, що її люблять, цінують і прислухаються до її слів. Через щільний робочий графік вам важко проводити з нею досить часу, але ви не любите бачити її засмученою. Своїми діями ви хочете довести дитині, що ви на її боці.

Проблема в тому, що коли ви дозволяєте дитині командувати, вона не стає спокійнішою від вашої турботи й підтримки. Вам може здаватися, що дитина почувається щасливою, коли командує вдома, але насправді вона хвилюється, щоразу стаючи більш наляканою. Вона не доходить переконання, що може покластися на вас, і не може усвідомити, чому ніхто її не контролює.

Уявіть, що ви захворіли й не знаєте, що саме не так. Ви почуваєтеся погано і хвилюєтеся, що вам можуть не підійти ліки, і коли лікар входить у кімнату, говорите йому: «Лікарю, мені не подобається приймати антибіотики». Лікар не оглядає вас і не пояснює, у чому проблема. Натомість відповідає: «Гаразд, жодних антибіотиків. Я зрозумів». Він виписує вам гомеопатичний засіб, запевнивши, що лікування за допомогою нього буде дієвим. Ви говорите: «Зачекайте, хіба ви мене не оглянете?». Але лікар заплутався й не відповідає.

Також уявіть собі іншу ситуацію: ви сідаєте в літак, скаржитеся стюардесі, що в салоні брудно, пілот чує це і скасовує політ.

Звучить смішно, чи не так? Але дитина в ситуаціях, коли ви виконуєте всі її примхи, не може зрозуміти, чому ви не контролюєте ситуацію. Вона просто намагається привернути вашу увагу й самоствердитися, але не бажає постійно командувати.

За кожним випадком, коли дитина вимагає щось або вередує, криються її почуття.

Спочатку їй весело, бо вона відчуває свою владу, змушуючи батьків підпорядковуватися. Але згодом вона почувається жахливо. Дитина сподівається, що ви убезпечите її. Подібно до того, як ви почуваєтеся спокійніше, знаючи, що хтось більш компетентний контролює ситуацію, так і ваша дитина почувається краще, знаючи, що ви – головний у сім'ї.

Розуміючи свою відповідальність за ситуацію, ви можете змінити взаємини з дитиною. Подивіться правді в очі: дорослий, який виконує всі забаганки дитини й повністю підпорядковується їй – це не так добре, як може здаватися на перший погляд. Така поведінка дорослого лише погіршує ситуацію.

Дитина не «переросте» таку поведінку. Не допоможе й те, що ви спробуєте розмовляти з дитиною її мовою, прийняти її точку зору. Згодом ваші суперечки з приводу різних ситуацій (необхідності йти спати, бажання дитини піти на вечірку з друзями, її небажання вчити уроки тощо) посиляться.

Ваші почуття жалю й досади, коли ви змушені поступитися дитині, котра вимагає від вас щось, із часом посиляться. Перш ніж ви усвідомите це, ваша мила дитина стане зарозумілою й вимогливою. Навіть якщо ви відмовляєтеся до кінця вірити в це, зрозумійте, що ви досить компетентні й дорослі, щоб ваша дитина вам підпорядковувалася, а не навпаки. Слухайте, оцінюйте й адекватно реагуйте на вимоги вашої дитини. Наприклад, ви можете сказати їй: «Я розумію, що ти хочеш сісти в крісло, але я вже тут сиджу. Можеш сісти в мене на колінах або на дивані» або «Я знаю, що ти хочеш погратися з обручкою, але вона залишиться на моєму пальці. Можеш подивитися на неї або погратися з чимось іншим».

Такі відповіді можуть здаватися вам неприйнятними, але скоро ви навчитеся правильно спілкуватися з дитиною. Поступово дитина зрозуміє, що ви її чуєте, її бажання важливі для вас, але водночас усвідомлюватиме, що останнє слово – за вами. Нова модель вашої поведінки допоможе вам зберігати спокій, коли дитина намагатиметься командувати.

Це, можливо, не дасть швидких результатів. Але якщо ви будете послідовні у своїх діях, дитина незабаром звикне до нових умов. А поки цього не сталося, не переймайтеся, що дитина обурюється. Вона також із часом зрозуміє, що ви бажаєте їй найкращого, але поки що вона занадто маленька, щоб зрозуміти це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як батьківська поблажливість шкодить дітям?

Сімейні справи | 19:30, 18.01.2026

У сучасному світі, де турбота про дитину дедалі частіше асоціюється з намаганням зробити її життя максимально комфортним, багато батьків потрапляють у пастку поблажливого виховання. Здається, що любов — це потурання всім бажанням, уникнення «ні» та с

Цікава правда про батьків, які звикли кричати на своїх дітей

Сімейні справи | 07:30, 18.01.2026

Невже підвищений тон автоматично робить вас «поганим» батьком або матір’ю? На це запитання спробувала відповісти клінічна психологиня Emily Edlynn.

Дитяча мастурбація: як батькам правильно реагувати?

Секс | 06:30, 18.01.2026

Це природне явище, яке зумовлене не сексуальністю у дорослому розумінні, а пізнанням свого тіла та реакцій організму. Діти досліджують себе, відкривають нові відчуття, вчаться заспокоюватися та отримувати задоволення без будь-якого сексуального підте

Як реагувати, коли коли ваша дитина-підліток починає займатися сексом?

Виховання | 19:30, 17.01.2026

Говорити про сексуальність підлітків — складно. Це одна з тем, яка часто викликає паніку, страх і цілий спектр емоцій у батьків. Та чи справді все настільки страшно, як здається?

5 ознак токсичних стосунків між мамою і донькою

Психологія | 00:30, 17.01.2026

Варто відрізняти тимчасові конфлікти та кризові моменти розвитку від токсичних моделей поведінки, які руйнують довіру та завдають шкоди.

Що у жодному разі не можна казати підлітку?

Дитина | 20:47, 16.01.2026

Фраза «Тобі треба подорослішати» — одна з найтоксичніших, які може почути молода людина. Тож чому такі слова руйнують довіру та самооцінку і що краще сказати замість них, спробуємо розібратися.

Чому люди прокидаються за кілька хвилин до дзвінка будильника?

Здоров'я | 06:30, 10.01.2026

Багатьом знайоме відчуття розчарування, коли будильник поставлено на конкретний час, а організм вирішує розбудити вас лише за кілька хвилин до дзвінка. Виявляється, за цим явищем стоїть біологія і робота внутрішнього годинника нашого тіла.