Як батькам пережити період, коли дитина стає дорослою і самостійною

Синдром "порожнього гнізда" – це почуття скорботи й самотності, яке батьки можуть відчути, коли їхні діти вперше покидають будинок, наприклад, щоб жити самостійно або вчитися в коледжі чи університеті. Це не клінічний стан, але призводить до депресії та втрати цілі для батьків, адже вихід дітей з "гнізда" кардинально змінює їхнє життя.

Ознаки синдрому порожнього гнізда
1. втрата цілеспрямованості;
2. розчарування через втрату контролю;
3. емоційний дистрес;
4. сімейна напруга;
5. тривожність за дитину;
6. тривога.

5 способів впоратися з синдромом порожнього гнізда
Визначити свою роль. У вас було багато ролей в житті – дочка або син, друг, тітка або дядько, двоюрідний брат. Тепер, коли у вас більше часу, у вас є можливість досліджувати інші види діяльності, які можуть допомогти вам знайти сенс і мету.

Відновіть ваш зв'язок з партнером. Пам'ятаєте ті роки, до того як у вас з'явилися діти, коли вас було тільки двоє? Прийшов час пережити новий виток відносин в парі.

Робіть, що любите. У вас були якісь захоплення, які ви втратили, оскільки виховання дитини зайняло весь час? "Порожнє гніздо" означає, що у вас є місце і час, щоб повернутися до них, будь-то живопис, написання музики або приготування їжі

Пошук нових завдань. Це прекрасний час для вивчення ваших інтересів.

Відпустіть дітей. Якщо ви нав'язливо стежите за акаунтами в соціальних мережах своєї дитини, телефонуйте щоранку і весь час турбуєтеся про те, як ваша дитина вчиться в коледжі або на своєму новому місці, ви не зможете нормально жити своїм життям
Боротьба з синдромом порожнього гнізда означає "відпустити" і дозволити дитині перетворитися на самостійну дорослу людину. Та не відчувати почуття провини перед вами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Психологія | 06:30, 09.02.2026

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапі

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Уважні до онуків бабусі і дідусі зберегли більшу ясність розуму в старості

Здоров'я | 22:00, 08.02.2026

У бабусь і дідусів, які допомагали доглядати онуків, виявили повільніший занепад розумових здібностей у старшому віці. При цьому на темпи занепаду розумових здібностей не впливала частота відвідин онуків, але більш різноманітне проведення часу з ними

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.