7 вчинків батьків, що травмують психіку дітей

Adoption

Date: 12:10, 16.09.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

2431 Переглядів

Психологічна травма з’являється від сильних переживань, спричинених значущою для людини подією. А оскільки найбільш значущі люди для дитини — це батьки, саме їхні вчинки можуть спровокувати травми. Найбільша загроза в тому, що дорослі люди не завжди можуть уявити, що для дитини є значущим. «Вона ж така мала, що там можуть виникнути проблеми» — чули таке? Але у дітей зовсім інший масштаб світосприйняття. Необережний учинок може порушити довіру і навіть спровокувати психологічні проблеми у подальшому житті!

8442_1.jpg (41.98 Kb)

Лупцювати чи вдаватися до інших фізичних покарань. Тільки сама особистість має право розпоряджатися власним тілом, дозволяти себе торкатися, і дитина не виняток. Фізичні покарання призводять до надмірної агресії, адже спричиняють сильні емоції, але адекватно відповісти дорослому дитина, певна річ, не може.

Пообіцяти і не виконати. Іноді, коли дитина вередує, дорослий може необачно пообіцяти щось купити або кудись піти разом. Сподіватися, що дитина забуде обіцянку, не варто: багата уява дитини лише розпалює бажання. Обіцянку нагадають і вдруге, і втретє, і доведеться або виконувати, або втрачати довіру власної дитини і вплив на неї.

Обманити з виховною метою. Це «виховні» омани на зразок «Будеш гримасувати — залишишся з таким обличчям назавжди». Дитина з часом дізнається правду від інших людей, і вірити буде вже їм, а не вам.

Заборонити плакати. «Припини ниття», «Годі рюмсати»… Заборона негативних почуттів лише заганяє їх углиб психіки, провокуючи неврози.

Порівняти з іншою дитиною. Сусідська дитина не бешкетує, однокласники навчаються на відмінно, але це не приводи порівнювати їх з власним малюком. По-перше, кожна особистість неповторна, а по-друге, ефект від таких порівнянь нульовий. Дитина лише вирішить, що її не люблять.

Ігнорувати. На щастя, такий спосіб покарання зустрічається у нашій країні нечасто. Але наслідки у нього важкі: астенічний стан, депресії або істеричні припадки.

Сказати, що проблема дитини — дурниця. Якщо дитина переживає з якогось приводу, це автоматично означає, що для неї це не дурниця, навіть якщо вам видається навпаки. Відсутність співчуття призведе лише до того, що подальші проблеми дитина не розповідатиме.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: