Процес мислення грунтується на пізнанні навколишнього світу шляхом отримання досвіду і застосування накопичених і проаналізованих практичних знань у різних ситуаціях. Таким чином, мислення тісно пов'язане з пам'яттю, в тому числі з такими її видами, як м'язова, зорова, слухова...
Дитина починає реагувати на життєві обставини, спираючись на отриманий раніше досвід, виходячи з чого розуміє, в яких випадках може отримати хворобливі відчуття або, навпаки, щось приємне. Отримувати такі знання діти починають здебільшого тоді, коли вже можуть повзати, вставати, сидіти або ходити, тобто приблизно з семимісячного віку.
Розвиток мислення у дитини йде паралельно з розвитком мови. Діти в п'ять місяців опановують наочно-дієве мислення, оскільки прагнуть до найпростіших дій: взяти іграшку в руку, причому не будь-яку, а ту, яка більше подобається. Можуть розглядати її. Цей процес стає основою для більш складних видів мислення.
У такому віці малюк ще не вміє говорити, проте вже показує свої відчуття у вигляді плачу, сміху, звуків, підключаючи міміку.
Перші логічні висновки малюк починає робити приблизно у вісім місяців, коли на основі свого досвіду запам'ятовує, що від певних дій виходить однаковий результат, наприклад, якщо іграшку викинути з ліжечка, батьки можуть її підібрати і покласти назад. Якщо брязкальцем стукати по тім же ліжечку, то буде гучний звук і т.д. Наслідки від певних дій малюк запам'ятовує і практикує знову і знову, щоб отримати знайомий результат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Моторика: розвиваємо своє маля
Ближче до року діти вже розуміють деякі властивості навколишніх предметів і можуть робити примітивні узагальнення. Наприклад, вони знають, що оченята є у мами, тата, а ще у ляльки і у собаки.
Півторарічні малюки вже можуть виділяти основні характеристики предметів, наприклад, знають кольори: кубики або колечка певних кольорів можуть вибрати серед інших. Також діти цього віку зіставляють форми і розміри предметів: круглі, квадратні, великі, маленькі, виходячи з цих понять класифікують предмети.
Ви можете запропонувати маляті покласти кубики в одну сторону , а колечка - в іншу. Потім ускладнити завдання: розділити предмети не тільки за формою, а й за кольором і т.д.
У цей період у дитини з'являється потреба не просто називати навколишні об'єкти словами, але і якось показувати зв'язок з дією, з положенням предмета в просторі, тобто дозріває необхідність говорити не словами, а вже простими реченнями.
Ближче до двох років дитина готова і може проводити порівняльний аналіз різних іграшок: розділяти їх за кольором, за матеріалом, виділяти відмінності у іграшок одного виду. Запрошуйте дитину взяти участь в іграх, де потрібне підключення пам'яті і накопиченого досвіду, щоб малюк міг вибирати з маси варіантів конкретні за певними ознаками, це сприятиме подальшому розвитку логічного мислення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Коли можна хрестити дитину в 2020 році
МОЗ про безкошовні послуги для породілей
Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
Теги: розвиток, мислення, ігри
