Радон: шкода для людини та як його позбутись

Радон - це радіоактивний газ без запаху, кольору та смаку. Радон утворюється в процесі природного радіоактивного розпаду урану, який присутній у всіх гірських породах та ґрунтах. Радон може також бути у воді.

Вивільняючись із ґрунту в повітря, радон розпадається з утворенням радіоактивних частинок. Коли ми дихаємо, ці частинки осідають на клітинах епітелію дихальних шляхів, що може призвести до пошкодження ДНК клітин і може призвести до розвитку раку легень.

Концентрація радону в атмосферному повітрі швидко падає до дуже низького рівня і, як правило, не становить небезпеки. Середній рівень концентрації радону в атмосферному повітрі коливається в діапазоні 5-15 Бк/м3. Однак усередині приміщень, а також у місцях, що погано провітрюються, концентрація вища, причому найбільш високі рівні концентрації спостерігаються в шахтах, печерах і водоочисних спорудах. У будинках, наприклад у житлових будинках, школах та офісних приміщеннях, рівні концентрації радону можуть сильно змінюватись – від 10 Бк/м3 до понад 10 000 Бк/м3. Враховуючи властивості радону, можна зробити висновок, що люди, які знаходяться в таких будинках, можливо, самі того не усвідомлюючи, живуть або працюють в умовах дуже високої концентрації радону.

Тим не менш, існують доступні прилади, що дозволяють зафіксувати наявність радону в будинку. Тепер питання в іншому: як позбавитися радіоактивного газу в приміщеннях і не допустити його концентрацію знову?

Найпростіший спосіб – провітрити приміщення, тобто банально відчинити вікна на деякий час. Але цей варіант має певні недоліки:

У холодну пору року це робити не дуже комфортно.
Провітрювання не гарантує виникнення небезпечного радіоактивного газу надалі.
Цю процедуру дуже складно виконати в підвальних приміщеннях та інших кімнатах, де можуть бути відсутні вікна.
Другий варіант - виконати монтаж системи вентилювання, яка самостійно змінюватиме повітря в приміщенні, тим самим підвищуючи захист будинку від радону. Існує два типи вентиляційних систем:

Природні.
Примусові.

Другий варіант потребує додаткових витрат на електроенергію, оскільки за рахунок неї працюватиме встановлене обладнання, наприклад, вентилятори. Тому такий тип вентилювання не завжди є економічно обґрунтованим та вигідним. Особливо якщо зважити на те, що і цей варіант не вирішує найголовнішої проблеми – можливості проникнення цього газу в приміщення надалі.

Потенційно небезпечне місце радону - джерела води, особливо якщо вона надходить у приміщення з глибоководних свердловин або колодязів. Звичайно, концентрація радону у воді не дуже велика, але не варто забувати про те, що газ непомітно накопичуватиметься, а значить, через якийсь час його концентрація досягне небезпечних обсягів. Єдиним варіантом вирішення цієї проблеми – наявність гарної вентиляції, особливо важливо її забезпечити у ванній кімнаті, де знаходяться традиційно невеликі віконні отвори, якщо вони взагалі є.

Наступне небезпечне місце – фундамент будівлі. Особливо якщо монтувався стрічковий тип, тобто у підвалі спостерігається доступ до відкритого ґрунту. Рішення полягає в наступному:

Грунт покривається багатошаровою поліетиленовою плівкою (або звичайною, але кілька шарів).
Зверху насипається та добре утрамбовується пісок.
Третій шар – гідро- та паро-ізоляція.
Наприкінці армований бетон.

Напевно, багато людей бачили, що у деяких фундаментах існують отвори. Роблять їх не просто так. Це дуже ефективний варіант вентилювання підлоги, який не тільки прибирає зайву вологу з приміщення, а й сприяє виведенню радону.

Різні системи життєзабезпечення можуть стати джерелом появи цього газу в приміщеннях. Точніше не вони самі, а ті отвори, через які вони проникають до хати. Дуже часто в таких місцях є невеликі щілини, на які люди просто не звертають уваги. Їх слід знайти і ретельно заізолювати, щоб запобігти проникненню радону зовні до будівлі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як петрушка впливає на судини, кістки, очі і артеріальний тиск

Здоров'я | 15:11, 03.07.2026

Значна частина людей ставиться до петрушки здебільшого як до кулінарного декору: її листя додають до салатів, смузі, гарнірів, супів тощо. Ми звикли до цієї зелені, бо вона у нас з ранньої весни до пізньої осені, і тому незаслужено забуваємо про її н

Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

Дитина | 08:30, 30.06.2026

Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.

Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?

Дитина | 06:30, 30.06.2026

Багато батьків уникають пускати дітей на кухню, боячись бруду, розсипаної муки та гострих предметів. Проте кухня — це найкращий безкоштовний розвивальний центр, який ви можете запропонувати дитині.

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол