Що таке синдром Туретта у дітей?

Синдром Туретта — захворюванням нервової системи. Ознаки синдрому Туретта включають моторні та голосові тики, наприклад, посмикування шиї та рук, мимовільне кректання або хрюкання. Хвороба Туретта проявляється в ранньому дитинстві, симптоми можуть зменшитися і стати контрольованими до кінця підліткового або до початку 20-річного віку.

Причинами синдрому Туретта можуть бути проблеми в деяких ділянках мозку, зокрема з хімічними речовинами (дофаміном, серотоніном і норадреналіном), які допомагають нервовим клітинам здійснювати і контролювати довільні рухи. Точні причини синдрому Туретта невідомі. Фактором ризику розвитку захворювання є генетична схильність.

Синдром Туретта часто виникає разом із супутніми розладами. Захворювання може з'явитися на тлі депресії. Через появу нав'язливих думок і виконання повторюваних дій на тлі синдрому Туретта може виникнути обсесивно-компульсивний розлад. Також захворювання може проявитися під час ментальних розладів у дітей (криза шести-восьми років, підліткова криза). Розлади можуть стати як причиною, так і ускладненням синдрому Туретта.

Які ознаки синдрому Туретта?
Синдром Туретта проявляється тиками — раптовими і переривчастими рухами або звуками. За характером прояву тики можуть бути моторними та вокальними. Симптоми синдрому Туретта:

- свербіж, поколювання та напруження в кінцівках;
- мимовільні звуки з горла (кректання, гавкіт, прочищення горла, кашель);
- смикання головою і шиєю;
- потискання плечима;
- часте кліпання;
- мимовільні рухи ротом або носом;
- повторення власних або чужих слів і фраз (палілалія та ехолалія);
- мимовільне використання нецензурних слів (копролалія).

Тики можуть бути простими і складними. Прості характеризуються раптовістю і стислістю, вони зачіпають обмежену кількість груп м'язів. Складні тики — це чіткі та скоординовані рухи, що задіюють різні групи м'язів.

Прояв симптомів синдрому Туретта посилюється на тлі стресу, тривожності або втоми. Також ознаки можуть виникати під час сну, змінюватися з плином часу.

Чим небезпечний синдром Туретта?
Синдром Туретта не є небезпечним для організму. Люди з розладом можуть вести звичний спосіб життя. Синдром Туретта може супроводжуватися іншими неврологічними порушеннями і бути причиною поведінкових проблем. Із захворюванням пов'язані розлади аутичного спектра, тривожність і порушення сну, складність із контролем емоцій. Також люди можуть відчувати пов'язані з тиками болі, наприклад, голови, шиї, щелепи.

Як діагностують хворобу Туретта?
Діагностика синдрому Туретта здійснюється у віці до 18 років. Лікар може визначити синдром Туретта за моторними та голосовими тиками, які є в пацієнта понад один рік.

Не існує медичного тесту на синдром Туретта. На консультації невролог збирає анамнез і вивчає симптоматику пацієнта. Під час діагностики синдрому Туретта лікар аналізує частоту тиків і характер їхнього прояву.

Які методи лікування синдрому Туретта?
Лікування синдрому Туретта спрямоване на контроль тиків, які спричиняють біль і травмування, стрес, а також асоціальну поведінку. Методи лікування синдрому Туретта:

- поведінкова терапія. Метод лікування здатен зменшити кількість тиків, їхню тяжкість і вплив на соціальну активність;
- медикаментозне лікування. Можуть призначатися стимулятори, антидепресанти або альфа-адренергічні агоністи. Також призначаються нейролептики, що обмежують активність дофаміну в головному мозку, який може посилювати тики;
- комплексне поведінкове втручання при тиках. Лікар вивчає типи тиків і ситуації, в яких вони проявляються. У процесі лікування пацієнт опановує методи релаксації та контролю тиків. Наприклад, при тику, який супроводжується тертям голови, людина може схрещувати руки на колінах.

Синдром Туретта також лікується шляхом зміни звичок. Вироблення нової звички передбачає опрацювання почуттів, що викликають тики.

Наступним етапом є пошук альтернативного, менш помітного способу зняти потяг до тику. Також психотерапевт використовує метод впливу із попередженням реакції. Спосіб терапії дає змогу пацієнту контролювати бажання здійснювати тики. Для зняття болю від постійних тиків лікар може призначити масаж голови та шиї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.

Розлади харчової поведінки у дітей: що треба знати батькам?

Дитяче харчування | 01:20, 17.01.2026

РХП — це не лише класична анорексія чи булімія, які ми звикли уявляти. Сучасна медицина ідентифікує ширший спектр розладів, які можуть становити смертельну небезпеку для серця, судин і всього організму.

Вірус Коксакі: як розпізнати, лікувати і захистися?

Інфекції | 07:30, 16.01.2026

Вірус Коксакі — це «родич» відомих ентеровірусів, тих самих, які спричиняють поліомієліт або гепатит А. Його улюблене середовище — людський шлунково-кишковий тракт, але наслідки він залишає далеко за його межами.

Чи можна за допомогою препаратів підняти імунітет дитини?

Інфекції | 23:30, 15.01.2026

Отоларинголог Володимир Яцків категоричний у своєму твердженні, що не існує препаратів, які б підіймали імунітет. Всі так звані «імуномодулятори» чи «стимулятори імунітету» не мають науково доведеної ефективності.

На яку небезпечну хворобу може вказувати головний біль у дитини?

Хвороби | 22:30, 15.01.2026

У дітей головний біль може бути первинним, наприклад, мігрень або напружений біль, або вторинним, коли він є симптомом іншого захворювання.