Чому бактерії стають стійкими до антибіотиків

Останнім часом це питання дуже хвилює всіх лікарів.

У бактерій є цілий арсенал засобів для виживання.

Для початку окреслимо, що стійкість буває первинною та вторинною.

Первинна стійкість – це коли бактерія від природи стійка до антибіотику, тому що в неї, наприклад, відсутня та частина, на яку діє цей конкретний антибіотик. Тому так важливо при захворюванні спочатку звернутися до лікаря, адже за типом захворювання, клінічною картиною, віком пацієнта лікар може припустити походження захворювання і призначити правильні ліки.

А ось все інше, що здобуває бактерія в процесі життя та передає нащадкам – це вторинна стійкість.

Що може зробити бактерія, аби вижити?

Виробляти речовини, що руйнують антибіотик. Так, наприклад, стафілококи виділяють фермент, що руйнує пеніцилін.
Виробляти захисні речовини, що нібито щитом захищають від антибіотика.
Змінювати обмін речовин всередині бактерії, уникаючи використання білків, що є ціллю антибіотика
Формувати насоси, що викачують антибіотик з бактеріальної клітини.

Ці механізми бактерії можуть сформувати самостійно в результаті мутації, або ж отримати від інших бактерій. Про це пише Одеський обласний центр громадського здоров'я.

Що залежить від нас?

Ніколи не приймати антибіотики без призначення лікаря! Ні, навіть якщо минулого разу допомогло та навіть сусідка завжди так робить. Не вживати антибіотики для профілактики самостійно. Найчастіше - можна зробити тільки гірше.
Не використовувати місцеві антибіотики (наприклад, краплі в ніс). Доведено, що вони не можуть створити необхідну концентрацію. Є 2 виключення: гнійний отит та кон’юнктивіт.
Не переривати курс лікування та не міняти дозування, навіть якщо вже стало легше. Зниження температури та візуальне зменшення запалення – це добре, але не привід давати організму надалі боротися самому. Переривання курсу веде до стійкості та хронізації інфекції.
З часу винайдення антибіотиків не пройшло 100 років, а ми вже знаходимось на етапі, коли знов можемо залишитися без них. Якщо хочемо у майбутньому бути захищеними від бактеріальних інфекцій, то потрібно зрозуміти, що відповідальність починається з кожного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

З якого віку дитині можна робити операцію з вирівнювання перегородки носа?

Дитина | 01:20, 19.01.2026

Носова перегородка — це хрящова та кісткова пластина, яка розділяє праву й ліву носові порожнини. У більшості людей вона дещо викривлена, але не завжди це викликає проблеми. Проте в деяких випадках викривлення настільки сильне, що перешкоджає нормаль

Риносинусит: небезпечне ускладнення після ГРВІ

Хвороби | 20:30, 18.01.2026

Лікарі застерігають: тривалі виділення з носа можуть свідчити не просто про «затяжну застуду», а про серйозне ускладнення — риносинусит.

Що робити, якщо дитина не фокусує увагу на предметі?

Дитина | 20:30, 18.01.2026

Замість розпачу важливо зрозуміти: така поведінка є не ознакою байдужості чи лінощів, а сигналом, що потрібно змінити підхід. Рішенням може стати розвиток навички, яка називається «комунікативною діяльністю». Про це розповіла педіатриня Marissa Penny

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.

Розлади харчової поведінки у дітей: що треба знати батькам?

Дитяче харчування | 01:20, 17.01.2026

РХП — це не лише класична анорексія чи булімія, які ми звикли уявляти. Сучасна медицина ідентифікує ширший спектр розладів, які можуть становити смертельну небезпеку для серця, судин і всього організму.