Як розвивати увагу в дитини?

Батьки, чиї діти вже ходять до школи, мабуть, зауважували, наскільки сучасні діти неуважні, вони часто літають в хмарах, або взагалі не чують, що їм говорить вчитель на уроці.

«Розумна дитина, але неуважна», «Знає, але припускається помилок через неуважність». Звичне зауваження від учителів. І часто трапляється, що в дошкільному віці жодних проблем із увагою наче й не було, а тільки-но дитина йде до школи, частішає: «уважніше», «неуважно» тощо. Що ж такого стається з увагою дитини чи із самою дитиною, що проблеми уважності стають такими відчутними?

Насправді нічого особливого з дитиною не трапляється і її увага (якщо йдеться про нормотиповий розвиток) нікуди не зникає. Навчання в школі вимагає від дитини нового рівня уважності та зосередженості. Не всі діти взмозі із цим собі зарадити, а особливо на початках. Нервова система першокласника чи першокласниці має навчитися правильно реагувати на нові виклики. А ще – дозріти.

Якщо помилки через неуважність трапляються подекуди, то це цілком нормально. Психіка дитини ще не сформована і такою вона буде принаймні до 16 років. Окрім того, можливі й такі причини неуважності дітей та дорослих: не виспалися, нецікаво, зголодніли тощо. Особливо це актуально в сучасному світі, сповненому швидкоплинних подій і бурхливих інформаційних потоків.

Якщо ж прояви неуважності трапляються часто, вони здатні суттєво нашкодити дитині: у неї послаблюється мотивація, знижуються самооцінка та академічна успішність. В окремих випадках дефіцит уваги (особливості нервової системи, пов’язані з порушенням уваги) може потребувати лікування або щонайменше великої кількості додаткових зусиль, щоб звичайні процеси життєдіяльності відбувалися відповідно до темпу вікових норм.

Висновок такий: увага – надзвичайно важливий процес нервової системи людини. Порушення уваги позначається на всіх складових психіки, суттєво впливаючи на якість життєдіяльності людини. І мова не лише про механічні помилки в контрольній роботі.

Отож, увазі дітей як базовому когнітивному процесу потрібна особлива…увага.

Що таке мимовільна і довільна увага?
Увага – надзвичайно різноплановий процес психіки.

Мимовільна увага – це пасивна увага, до якої ми не докладаємо зусиль. Щось упало, і ми автоматично повернули голову в той бік. Для життєдіяльності мимовільна увага є надзвичайно важливою. Це захисна функція організму, яка допомагає йому реагувати в небезпечний момент. Окрім того, завдяки увазі багато побутових речей ми виконуємо автоматизовано, як-от, ідемо сходами.

Але мимовільна увага приховує і негативну сторону, коли мимоволі (поза власним бажанням) ми долучаємося до процесів, які відволікають нашу увагу. У сучасному світі таких подразників сила-силенна, наприклад, безконтрольне користування гаджетами. Вони виснажують енергію нервової системи, і мозок буквально позбавляється ресурсу для здійснення вольового зусилля. Тоді зосередитися на чомусь важливому людині стає нереально. Ця проблема стосується і дорослих, і дітей. Урахуйте, що дитяча психіка ще не дозріла, як і ті частини мозку, які відповідають за саморегуляцію, а тому годі вимагати від дитини, щоб вона самостійно контролювала екранний час. Дитина фізично не в змозі цього зробити.

Для навчання важливо зміцнювати довільну увагу.

Довільна увага пов’язана з вольовим зусиллям і здатністю до контролю. Іншими словами, завдяки довільній увазі ми здатні зусиллям нашої волі зосередити увагу на тій чи іншій діяльності. Нейробіологи наголошують, що за довільну увагу відповідають лобні долі мозку, які поступово дозрівають до 8–9 років, і дитина уже може (завдяки тому, що її мозок фізично здатен це робити) докладати більше вольових зусиль, щоб виконати ту чи іншу діяльність, програмувати її і на довше зосереджуватися. Довільна увага тісно пов’язана зі здатністю до самоконтролю й регуляції. Саме тому РДУГ (Розлад дефіциту уваги та гіперактивності) часто супроводжується гіперактивністю, тобто нездатністю до програмування, регуляції й самоконтролю.

Довільна увага – важлива функція нервової системи. Ми йдемо чистити зуби, здатні зосередитися на важливому завданні тощо. Зрозуміло, що й для того, щоб уважно слухати вчителя на уроці, уважно читати, виконувати поставлене завдання, має бути розвинена довільна увага.

Тепер з’ясуймо, як допомогти дитині стати уважнішою.

Завдання для розвитку уваги для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

- Важливими є завдання, які впливають на розвиток гальмівних процесів психіки, тобто її здатність вчасно загальмувати мимовільну увагу і спрямувати зусилля відповідно до цілі. Для цього будуть корисними різні нейрозавдання (нейроігри, нейромоторні вправи, нейрогімнастика, нейропрописи, малювання і письмо двома руками одночасно, завдання на розвиток міжпівкульної взаємодії), виконання яких потребує особливого рівня зосередженості.
- Із малюками з найменшого віку корисно виконувати завдання, у яких треба знайти відмінності або ж відшукати схожі предмети. Така робота розвиває спостережливість і вміння помічати деталі. Малят 3–4 років зацікавлять завдання із динозавриками. Для старших підійдуть завдання «Невгамовні чоловічки» та комплект «Пара без пари».
- Важливими є усі завдання, у яких пропонується відшукати чи зіставити об’єкт і його тінь. Це тренуватиме вміння визначати образ предмета. А для цього потрібна увага, щоб не упустити дрібні відмінності. Такі завдання потрібно поступово ускладнювати. Усім дошкільнятам та школярам важливо виконувати графічні диктанти та різноманітні графічні завдання по клітинках. Щоб розвивалася слухова увага, інструкцію має читати дорослий. А якщо дитина сама стежитиме за вказівками, то це буде корисним для розвитку зорової уваги. Графічні диктанти варто включити в підготовку до школи, найпростіші слід виконувати починаючи з 4–5 років.
- Дошкільникові пропонуйте лабіринти. Є правило, що перед школою дитина має пройти їх силу-силенну.
- Пропонуйте дошкільнятам завдання, у яких треба скопіювати малюнок за зразком («Скопіюй фігуру», Малювання по клітинкаха, «Веселий кубик»).
- Для дошкільнят і школярів корисно працювати із зашумленими картинками (коли контури різних зображень накладаються одні на одних) та завданнями, в яких треба знайти певну клькість тих чи інших предметів. Наприклад, порахувати скільки трикутників на малюнку.
- Включайте в тренування уваги різні варіації таблиць Шульте.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Токсичні стосунки з мамою: що робити?

Сімейні справи | 00:30, 11.05.2026

Відносини з токсичною мамою — це одна з найскладніших психологічних тем, оскільки вона зачіпає базову потребу в любові та безпеці. Коли «гніздо стає порожнім», токсичні прояви часто посилюються: мама може маніпулювати почуттям провини («я для тебе вс

Коли поведінку дитини не можна ігнорувати?

Дитина | 19:30, 10.05.2026

Ігнорування як метод виховання підходить лише для дрібних маніпуляцій чи капризів. Проте існують ситуації, коли ваша бездіяльність може бути небезпечною.

Що буде з підлітком, якщо він не отримує любові від батьків?

Сімейні справи | 08:30, 10.05.2026

Відсутність батьківської любові та емоційного прийняття в підлітковому віці — це серйозна психологічна травма, яка формує фундамент дорослого життя. Підліток, який не відчуває, що його люблять, змушений вибудовувати складні (і часто руйнівні) механіз

Як вибрати спортивну секцію для дитини на літо?

Дитина | 18:38, 08.05.2026

Вибір спортивної секції на літо — це чудова можливість для дитини спробувати щось нове без шкільного навантаження. Оскільки влітку спекотно, пріоритет зазвичай надають активностям на свіжому повітрі або у воді.

Діти успадковують спортивні звички від мами - дослідження

Дитина | 01:20, 08.05.2026

Дослідження показують, що частина витривалості, сили та рівня енергії може передаватися по материнській лінії. Це пов’язано з мітохондріальна ДНК - особливим типом генетичного матеріалу, який ми отримуємо саме від матері.

Лікарі пояснили, навіщо треба обіймати дітей

Дитина | 08:30, 07.05.2026

Лікарі та психологи одностайні: обійми — це не просто прояв ніжності, а життєво необхідний процес для фізичного та психічного здоров'я дитини. Ось головні медичні та психологічні причини, чому це важливо.

Як повернути дитині інтерес до навчання?

Дитина | 07:30, 07.05.2026

Повернення інтересу до навчання — це не про примус, а про пошук причин втрати мотивації та створення підтримуючого середовища. Психологи наголошують, що дитина не «лінується» просто так — за цим завжди стоїть втома, страх або нерозуміння сенсу.