Як навчити дитину мистецтва переконувати

Багатьом батькам неідеальних дітей наступна ситуація може здатись знайомою: ви знімаєте гроші в касі банку, а в цей час ваша п'ятирічна донька вирішує влаштувати істерику й починає кричати і качатись по підлозі, при цьому дві літні пані, які стоять поруч, спостерігають за цим з неприхованою відразою. (Їхні діти, мабуть, були ідеальними.) Ви з підкресленим розчаруванням дивитесь на доньку й кажете їй: «Цей аргумент не спрацює, люба. Ти не переконлива і виглядаєш не достатньо пафосно». Дівчинка, надувши губи, піднімається з підлоги... мовчки.

Що ж примусило дитину змінити свою поведінку? Термін «пафосний» використовувався ще в риториці – античному ораторському мистецтві, або мистецтві красномовства. При цьому досвідчений майстер слова, здатний ефективно переконувати свого співрозмовника, повинен був уміти не тільки грамотно висловлювати власні емоції, а й маніпулювати аудиторією. Інакше кажучи, щоб домогтися свого, дитина повинна навчитись маніпулювати вами.

Батькам варто вчити своїх дітей ставати дуже тонко й навіть загрозливо переконливими, тобто треба вчити їх аргументувати й полемізувати – переконувати.

Навіщо батькам це взагалі потрібно? Тому що майстерність переконувати – це потужна зброя. Риторика як мистецтво сформувалась у судах Стародавньої Греції, коли громадяни, які не володіли умінням переконувати, могли втратити свої будинки або навіть життя. До кінця ХІХ століття одним з основних елементів освіти еліти суспільства залишалось мистецтво вести дебати, приймати публічні рішення й досягати консенсусу.

Давайте дивитись правді в очі: наша культура втратила здатність ефективно не погоджуватись. Більшість людей, здається, уникають необхідності чітко аргументувати й вести «проблемний» діалог, що призводить до пасивної агресії та групового, шаблонного мислення в масштабах офісів і цілих держав; у свою чергу, сім'ї стають нездатними до дискусій. Але! Риторика не перетворює дітей на бунтівників; вона змушує їх замислюватися над іншими точками зору.

Риторика розділяє поняття аргументованої суперечки та словесної баталії (а по суті, сварки). Суперечка – це добре, а сварка – ні. У той час як метою такої словесної «сутички» є отримання переваги над опонентом, в аргументованій суперечці ви домагаєтесь успіху, якщо залучаєте аудиторію на свій бік. Наприклад, розбіжності із приводу місця на задньому сидінні автомобіля можна назвати вищезгаданою «суперечкою» в тому малоймовірному випадку, якщо один з дітей намагається переконати своїх слухачів, а не битись із ними.

Деякі діти, яким мистецтво переконання дається складніше, ніж іншим, віддають перевагу так званому «аргументу до палиці»/«аргументу до сили». Якщо ваша дитина теж віддає перевагу такому аргументу, після кожної сварки питайте в неї: «Чи вдалось тобі переконати іншу дитину у своїй правоті?». Дитина роками може вважати ваше запитання відверто безглуздим, і, можливо, воно таким і є. Але з часом вона все ж збагне його сенс: у світі риторики палиця (сила) – це не аргумент. Вона ніколи не переконує, а лише призводить до бажання помститись.

Правила Аристотеля для дискусій за обіднім столом

1. Аргументуйте для того, щоб навчити дітей приймати рішення. Коли ви обговорюєте зі своїми дітьми різні сторони питання («Куди поїхати на літніх канікулах? На море чи в гори?»), вони вчаться висловлювати всі варіанти («І туди й туди!»), а потім робити вибір між ними.

2. Зосередьтесь на майбутньому. Аргументи, що зачіпають минуле («Хто розкидав іграшки?») або сьогодення («Виховані діти не чинять безладу»), менш продуктивні, ніж ті, які зосереджені на переконаннях або способах дій: «Як найкраще переконатись, що іграшки прибрані?».

3. Відзначайте «помилки». Усе, що заважає, перешкоджає дискусіям, уважається помилкою. Якщо дитина кричить, вибігає з кімнати або згадує минулі образи, ви не повинні приймати її сторону.

4. Заохочуйте правильні емоції. Не реагуйте на крики та гнів дитини, просто скажіть: «Облиш. Ти можеш навести більш суттєві аргументи».

5. Нехай діти іноді перемагають. Коли вони наводять переконливий аргумент, немає кращого способу навчання, ніж заохочення. Наприклад, якщо ви занадто покладаєтесь на мультиварку, ваша дитина може захотіти «сухої» їжі. Вона може сказати: «Навіть у котячій їжі не так багато підливи». Чим поганий цей аргумент? Дайте їй бутерброд. Дуже сухий бутерброд!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи варто давати весною кожній дитині вітаміни?

Дитина | 08:30, 13.02.2026

Весна приносить із собою не лише тепло, а й питання про зміцнення імунітету дитини після холодного сезону. Часто батьки замислюються, чи потрібно додатково давати вітаміни, щоб підтримати здоров’я малюка.

Що може заважати дитині їсти сніданок?

Харчування | 07:30, 13.02.2026

Багато батьків стикаються з ситуацією, коли дитина вранці відмовляється від їжі. Причини можуть бути різними, і важливо зрозуміти, що саме заважає малюку нормально снідати.

Чи обов'язково міняти по батькові дитини, коли змінюється ім'я батька?

Дитина | 01:20, 13.02.2026

У житті трапляються ситуації, коли одна з ключових ланок ідентичності людини — ім’я — змінюється. Наприклад, батько вирішує змінити власне ім’я з особистих чи релігійних міркувань, або після набуття іншого громадянства. Відразу постає юридичне й побу

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли дитина каже «мені нудно»: що вона має на увазі насправді?

Дитина | 20:30, 12.02.2026

Фраза «Мені нудно» часто звучить у дитячому віці. Та це не завжди про відсутність занять — частіше це сигнал, який варто розшифрувати.

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато