Як навчити дітей програвати?

Adoption

Date: 08:30, 07.07.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

393 Переглядів

Записавши вашу дитину на заняття спортом, ви допоможете їй стати фізично міцним та впевненим у собі. Це також чудова можливість навчитися працювати в команді. Але спорт має і зворотний бік: це завжди жорстке суперництво та поділ усіх на переможців та переможених, на тих, що виграли та програли. Як допомогти дитині справлятися з сильними емоціями, що виникають після невдач?

2723_4.jpg (32.66 Kb)

Що важливо враховувати батькам перед тим, як реагувати на дитячу невдачу:

Тип темпераменту. Уявімо, що в грі зі змагальним елементом програє ваш маленький холерик. Може початися буря! У такому разі не можна порівнювати свою дитину з її флегматичним другом, сварити за сльози, погрожувати домашнім арештом, соромити. Навпаки, навіть якщо проблема здається вам сміховинною, важливо дати дитині виплеснути цю негативну емоцію.

Здатність справлятися з емоціями залежить від віку. Наприклад, від 3 до 5 років — це критичний період, коли малюк починає знайомитися з емоціями. Добре, якщо батьки допомагають йому, називаючи конкретні почуття:

«Ти зараз ображаєшся, тому що Ваня не поділився трактором»;
«Я б теж злякалася, якби побачила ось такооого собаку»;
«Ти радієш, що бабуся приїхала в гості?»
У цей період про контроль своїх почуттів не йдеться. Повірте, дитина і сама була би рада заспокоїтися, але поки не вміє і не знає як.

Здатність рефлексувати і робити висновки. Коли дорослий зазнає невдачі, перший час емоційний, пригнічений стан не дає зробити правильні висновки. Це відбувається лише тоді, коли ми заспокоїлися, охололи, розклали ситуацію по поличках.

Маленькі діти тим паче ще не вміють аналізувати ситуацію і здобувати з неї урок. До 5–6 років батьки можуть лише пробувати закладати фундамент такої навички. Наприклад, коли дитина заспокоїлася, запитайте: «А що сталося? А як можна було вчинити інакше? А як можна виправити ситуацію зараз?» При цьому не чекайте, що трирічка з льоту запропонує кілька варіантів виходу із ситуації. Навпаки, запитуйте! Якщо бачите, що малюк губиться, допомагайте відшукати відповідь.

Як навчити дитину приймати поразки

Подавати власний приклад. Якщо хтось із батьків після невдачі психує, нервує, надто пригнічений — дитина це бачить і сприймає як природний стан речей. І тоді вже ваші заспокоювання не спрацюють. І навпаки, якщо дитина знає, що в тата зірвалася жирна угода, але тато не впадає у відчай, шукає альтернативу, пробує щось іще — цей патерн поведінки накладається вже і на дитину.

Станьте контейнером для емоцій. Дайте можливість безпечно виплеснути негатив. Малюк або підліток має бути впевнений, що мама і тато люблять його не тільки тоді, коли він переможець. Що його не будуть сварити, засуджувати, з нього не будуть сміятися. Що його приймуть будь-яким.

Вчіть діяти знову і знову. Не виходить зібрати пазл — розбираємо і починаємо заново. Суперник переміг на змаганнях — ми ходимо і тренуємося частіше.

Відпустити ситуацію. Іноді дитина пробує і так, і сяк, і 5, і 10 разів, але все одно не виходить. Що ж, можливо, це та ситуація, коли не виходить — ну і бог з ним. Головне пам’ятати, що дитина все одно дуже талановита — просто в чомусь іншому і потрібно знайти альтернативу.

Спочатку допоможіть собі. У літаку є таке правило, що кисневу маску спочатку потрібно надягти собі, а потім допомогти іншому. Воно ідеально лягає і на наш випадок. Якщо сталося щось «грандіозне» настільки, що ви і самі занервували, перш ніж заспокоювати дитину, приведіть до ладу власні почуття.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: