Не думайте про час
Справа не в тому, скільки часу ви проводите з дітьми, а як саме ви його наповюєте. В англійській мові є навіть спеціальне поняття quality time – якісний час, тобто час, який людина з користю і задоволенням проводить в компанії улюблених людей. Навіть якщо ви спілкуєтеся з дитиною не дві години на день, а тільки п’ятнадцять хвилин – це можуть бути прекрасні п’ятнадцять хвилин, набагато цінніші і осмисленіші, ніж дві години порожньої лайки, нотацій, нудьги.
Часу ані в кого немає, абсолютно вірно. Робота недороблена, вікна брудні, в квартирі безлад, в Інтернеті знову хтось неправий. Але помиті вікна знову забрудняться, в Інтернеті хтось буде неправий завжди, безлад в квартиру повернеться. А діти виростуть і більше ніколи не будуть маленькими. І вже не нам з ними, а їм з нами буде нудно.
Американський лікар Харлі Ротбарт в журналі для батьків «Parental Magazine» радить в найтяжчі дні з дітьми уявити, що діти вже виросли і поїхали з дому; що їх захаращені кімнати стоять чистими і порожніми, що на задньому сидінні машини немає жодних крихт, на полицях шаф припадають пилом акуратно розставлені іграшки, прання під контролем … чисто і порожньо … а потім повернутися в сьогоднішній день – і пам’ятати, що ці хвилини суєти швидкоплинні, і з часом ми будемо сумувати за ними.
Так скільки ж часу приділяти дітям? А скільки є. Головне, щоб цей час належав виключно дітям, і не витрачався ні на що інше. Є тридцять хвилин перед сном – добре. Є сорок – прекрасно! Є година – чудово! Але це має бути час тільки для дитини. Ані комп’ютера, ані телевізора, телефону, розмов з іншими людьми в цей час не повинно бути. До дитини треба повернутися обличчям. Деякі мами вважають за краще розмовляти з дітьми, коли готують вечерю, повернувшись до дітей спиною. Коли ви з кимось розмовляєте – треба на нього дивитися. Якщо ви дивитеся на картоплю – ви розмовляєте з картоплею.
Не варто порушувати важливі питання, якщо у вас вільних тільки п’ять хвилин – знайдіть інший час, щоб серйозно поговорити з дитиною, якщо це потрібно. І жодних сварок за півгодини перед сном! Це час радісного і спокійного спілкування. У цей час можна читати, розмовляти про майбутнє, грати, обговорювати, чому одні динозаври були високорослими, а інші довгошиїми, але лаятися не можна.
Не перегодовуйте турботою
Інша батьківська крайність – прагнення кожну хвилину, проведену з дитиною, наповнити розвиваючими заняттями. Вкласти в дитину якомога більше «корисної інформації», інтенсивно розвивати її.
Батьки дуже хочуть, щоб дитина була культурно і інтелектуально розвиненою. А значить – музеї і науково-популярні фільми, комп’ютерні посібники для навчання та екскурсії, хороші книжки і світова класика кіно … А дитина чинить опір. Чому? Та тому що сприймає такий просвітницький свербіж як тиск, як агресію.
Як тільки виникає думка про “вкласти знання”- починається агресивна взаємодія. Неагресивна взаємодія з дитиною – це коли ви або знаходите форму для заповнення її почуттів, або ведете її за собою. А “вкладання” знань в голову – це шлях в нікуди, це реалізація власних батьківських амбіцій.
Не заміняйте друзів
Якщо ваша дитина не може переймати цікавий досвід у інших, старших дітей – навчіть її самі, але разом з іншими дітьми. Якщо дитину ніхто не навчив пускати кораблики, підіть на крок вперед. Візьміть дитину і кілька її друзів, навчіть їх пускати кораблики і залишіть їх у спокої. Відведіть їх в парк, в ліс, покажіть їм, як робити щось прекрасне – і нехай вони це роблять, але самі.
Нехай спілкування з батьками стане імпульсом для того, щоб дітям було цікавіше з друзями.
Ви можете стати тим самим старшим поколінням, яке передає знання молодшим. Нинішні діти не вміють грати? Навчіть їх – і нехай грають.
Ні, це не означає, що з дітьми не треба займатися тим, що Вам було приємно в дитинстві. Просто варто пам’ятати, що мама не може стати товаришем в іграх. Захопленій мамі не варто бігати з десятирічним сином по гаражах: це і недоречно, і небезпечно.
Не починайте нічого без дітей
Для кожного віку – свої відповідні заняття: з маленьким особливо не поговориш, з підлітком, здається, вже й не пограєш, і не помалюєш … Батьківська фантазія взагалі швидко виснажується: ну добре, є вільний вихідний, і чим його зайняти? Залежить від віку.
Маленька дитина, пізнає світ навколо себе – це домашні ігри.
Молодший дошкільний вік – це гра з крупами і каструлями, папером і клеєм, морквинами і яблуками, пластиліном і фарбами, з кубиками і машинками. Це уявлення про форму, колір, вагу, фактуру. Про поведінку речей. Про положення тіла в просторі. Це ігри, що вимагають управління своїм тілом і класифікації предметів.
Старший дошкільний вік – дитина освоює світ людей – світ навколо неї – ми граємо в рольові ігри, допомагаємо зрозуміти різні моделі людської поведінки, вирішувати складні проблеми взаємовідносин. Ми вводимо її у цей світ, допомагаємо освоювати його, вступати в контакти зі світом – робити покупки, брати книги в бібліотеці, їздити в транспорті. Зараз дуже корисно ходити на пошту і стежити, як подорожують листи, дивитися, як в магазин привозять товар, як в порту вивантажують контейнери, як рибалки тягнуть сіті, як швець лагодить чоботи. Дивитися, як готують їжу і шиють одяг, як водять машини і поїзди, допомога в готуванні і ремонті – це вже зараз, потім вже буде нецікаво.
Якщо вам потрібно вкрутити лампочку або полагодити кран – не починайте нічого ремонтувати без дітей.
Молодший шкільний вік – вивчення того, як влаштований фізичний світ. Ідеальний час для екскурсій в наукові музеї і домашні досліди. Саме час пророщувати насіння, влаштовувати виверження вулканів, запускати ракети і будувати лего-світи. Розглядати в мікроскоп комашок і місячні кратери в бінокль, вивчати імена трав і квітів, приманювати бджіл медом, фотографувати страшних павуків на макро, розбирати гриби на їстівні та неїстівні, будувати снігові фортеці.
А ось з середнього шкільного віку їм вже стає не дуже цікаво з нами. Їм вже хочеться спілкуватися з ровесниками. І тут ігри поступово витісняються читанням і розмовами про те, що їх хвилює. Втім, грати все одно треба – хоча батьки не уявляють, у що. Тим часом існує безліч прекрасних настільних, підлогових і командних ігор. Ігри нескінченно корисні – і розвивають моторику, мислення, соціальне поведінку, ерудицію, творчі здібності нітрохи не гірше, ніж шкільні заняття, а навіть і краще. Фахівці радять грати з дітьми в їхні улюблені комп’ютерні ігри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, поради психологів
Цікаво також:
Новини по темі
Скільки мандаринів можна з'їсти за день дітям і дорослим?
Харчування | 06:30, 04.12.2025
Чому дитина різко худне?
Хвороби | 00:30, 04.12.2025
Чому дітям необхідно їсти шоколад?
Дитяче харчування | 19:30, 03.12.2025
Використання смартфону гальмує розвиток дітей
Розвиток дитини | 01:20, 03.12.2025
Як діагностувати алергію у дитини?
Алергія | 22:30, 02.12.2025
Які навички мають бути у підлітка до 18 років?
Школярі | 07:30, 02.12.2025
Лизуни, ляльки Барбі і повітряні кульки: усе про токсичні дитячі іграшки
Ігри та іграшки | 19:30, 01.12.2025
