
Допоможіть своїм дітям подолати цей стрес. Звісно, кожна ситуація індивідуальна, ви краще знаєте свою дитину, і неможливо дати одну універсальну пораду, яка вирішить усі шкільні моменти.
Але КОЖНІЙ дитині важлива підтримка. Важливо знати, що є мій дорослий, або моя сім’я, куди я можу прийти зі своїми радощами і проблемами- виплакатись, що однокласник дражниться, що не складається дружба чи флірт, що ці дурні колготи порвались саме перед зустріччю з ним, що вчитель не схотів слухати моє пояснення, а я була там не винна, що я не зміг розв’язати ту задачку біля дошки, а вони ще й насміхались, що мій портфель футболили ногами – мама і тато, розберіться, підкажіть.
Дітям хочеться бачити, що є ви, яким можна довірити свої дитячі радощі – знайшлась улюблена лінійка, Маша згодилась сидіти зі мною на географії, відмінили контрольну, я забула вивчити вірш, а нас і не питали, вчитель хотіла знати нашу власну думку- і мене похвалили за відповідь.
Наголошую: їм важливе не всепробачення, а відчуття того, що є місце, де їх приймають безумовно, де почують в сумі і радощах, підкажуть, як краще діяти, навчать нових правил чи нагадають існуючі – але глобально люблять і захищають.
Також раджу знизити обсяг домашніх обов'язків ваших дітей на перший тиждень-два, зменшити кількість «повинен» і «терміново», не створювати додаткового стресу там, де вже є ряд щоденних.
Для батьків хлопчиків і для батьків дівчат скажу окремо, адже різні статі проживають стрес по-різному.
Хлопці (хлопчики і чоловіки) здебільшого у стресі закриваються і переживають все всередині себе. Їхня фраза: "Мам, все нормально" перекладається на «жіночу» мову так: "Мамо, заспокойся. Протягом дня не було жодної ситуації, де б я не впорався. А якщо я і думаю, що міг би вчинити інакше, то додам цей варіант собі в досвід. Я справляюсь". Годуйте і не замучуйте розпитуванням. У невимушеній атмосфері сам розповість (розповість головне, деталі для хлопців неважливі).
Мам і татам дівчат слід бути більш емоційно чутливими. Дівчаче (дівчаткове, жіноче) - "Все нормально" може означати широку гамму почуттів від "Та погано все, хіба ти не бачиш?" до "Ой, мам, все таке цікаве, ніколи й говорити, спішу далі» - тут вже варто говорити, потроху виходячи з емоцій щодо ситуації до самої ситуації. Що ж там відбулось і чому ваша дитина зреагувала саме так. Дівчаткам важливо проговорити свій стрес.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, школа, навчання, стрес перед школою

Цікаво також:
Новини по темі

Як рольові ігри впливають на навчання дитини?
Навчання | 12:10, 10.03.2025

Якої поширеної помилки припускаються батьки школярів?
Сімейні справи | 09:30, 05.03.2025

Чому багатьом відмінникам складно досягти успіху?
Навчання | 08:30, 05.03.2025

Шкільні хулігани, вирісши, мають більше дітей, ніж чемні підлітки
Дитина | 00:30, 05.03.2025

Як проявляється синдром відмінника?
Школярі | 08:30, 01.03.2025

Як збільшити словниковий запас дитини?
Розвиток дитини | 10:30, 20.02.2025

Чому школярі не люблять математику?
Школярі | 06:20, 20.02.2025