Іпохондрія - уявні хвороби і як з ними боротися?

Здається, що хворий, але ніяких проявів немає. Відчуваєш тривогу, але безпідставну. Кажуть сходити до лікаря, але не довіряєш їх діагностиці. Це все можуть бути ознаками іпохондрії. Чи ні?

Іпохондрія — це вкрай уважне і чутливе ставлення людини до власного здоров’я, яке часто не має соматичних (тілесних) підстав. Людині постійно здається, що вона чимось хвора або от-от захворіє.

Болі, які не мають медичних причин, надмірна недовірливість, регулярне читання медичної літератури або відвідування спеціалізованих сайтів з вишукуванням у себе симптомів будь-яких хвороб — яскраві приклади поведінки іпохондричної людини.

Часом іпохондрія розвивається через стреси та негативний досвід (наприклад, хронічна хвороба, небезпека життю та здоров’ю, втрата близької людини через хворобу тощо), але може виникнути безпідставно, як наслідок концентрації тривоги в темі здоров’я.

Іпохондрична людина може викликати у себе симптоми тих чи інших хвороб, варто їй тільки почути або побачити чиїсь страждання.

Часом, здається, що людині подобається страждати. І в певній мірі це може бути правдою, адже іпохондрик перебуває в позиції жертви, а жертві прийнято співчувати, підтримувати її. Вважається, що іпохондрик має «вторинну вигоду», тобто позитивні речі, які людина отримує в ситуації хвороби — увага, інтерес, турботу.

Психолог Юлія Короцінська розповідає:

"Є сім’ї, де діти виховуються за схемою «нагодований, одягнений, уроки вивчив — отже все добре".

Такі сім’ї називаються «дисфункціональними». Емоційний розвиток дитини ставиться на останнє місце. І причин тому може бути багато: брак часу, зосередженість батьків на заробітку, емоційна холодність як особистісна особливість батьків. Якщо бажання дитини в емоційному контакті не задовольняється, воно набуває спотвореної форми. І тоді любов, увага і турбота асоціюються зі стражданнями, адже поспівчувати в такій сім’ї можуть тільки в разі, якщо дитина захворіє. Надмірна прихильність до здорового способу життя теж може бути сигналом іпохондрії. Тут людина діє від зворотного: страх захворіти переростає в культ здоров’я, який активно пропагується серед близьких і знайомих.

Формується таке ставлення ще в дитинстві, коли дитина росте хворобливою або в сім’ї є хтось важко хворий. А також в ситуаціях, коли тривожна мама, побоюючись за здоров’я дитини, прагне передбачити всі небезпеки, що підстерігають її чадо.

«Такий малюк з раннього дитинства чує фрази «Одягнися тепліше, на вулиці холодно», «Гуляти не підеш, застудишся», «По деревах не лазь — впадеш», «Не підходь до калюжі — промочиш ноги, захворієш і помреш», — говорить фахівець.

Все, що пов’язано з хворобою або будь-яким фізичним нездужанням починає сприйматися як смертельна небезпека. А смерть - щось незвідане, що лякає кожного з нас. І саме цієї загрози, яка може витати в повітрі, починає боятися дитина.

Щоб попередити небезпеку, у неї формується надчутливість до будь-яких відчуттів свого тіла: бурчить живіт — зараз він заболить, болить голова — боїться втратити свідомість, в приміщенні хтось кашляє — у самого починає дерти в горлі.

Як боротись з іпохондрією
Іпохондрія включає в себе 2 основних компоненти: думки (періодичне прокручування в голові думок про хворобу і можливих варіантів майбутнього) і емоції (страх, тривога, хвилювання).

Тому щоб змінити ставлення до свого здоров’я, слід міняти і думки, і емоції.

Серед ключових рекомендацій фахівець виділила наступні:

- Контроль поганих думок. Не дозволяй іншим розповідати про свої хвороби і негаразди. Тактовно переводь на іншу тему, задавай запитання, що стосуються приємних речей. Якщо це не діє і людина продовжує, слід просто обмежити спілкування з «скигліями».
- Більше читай. Читання якісної літератури допомагає переключитися від внутрішніх переживань на зовнішні, викликає інтерес і інші позитивні емоції.
- Займайся спортом або іншими фізичними активностями. Кожному з нас відомо поняття «м’язова радість» — це приємна втома не тільки в м’язах, але і в розумі. Щоб зупинити потік думок, часом досить попрацювати фізично. Однак, головне в цій справі — систематичність.
- Знайди для себе захоплення. Бачачи результат своєї праці, у тебе буде підніматися настрій, життєвий тонус і інтерес, а це витіснить незадоволеність і страх.
- Вибери мету і йди до неї. Позиція жертви, зацикленість на негативі виникають, якщо людина довго перебуває в стані незадоволеності. Якщо ненависна робота — зміни її, якщо живеш з тими, хто неприємний — ти маєш право вирішувати, з ким і як жити. Якщо нудно — пробуй, досліджуй і нарешті знайдеш те, що потрібно.
- Прийми смерть як частину життя. Рано чи пізно ми всі помремо, навіщо тоді витрачати життя на очікування смерті?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Синдром «ідеальної мами» та вигорання: як розподілити ментальне навантаження в парі?

Мама | 07:30, 28.06.2026

Щаслива дитина росте у спокійних батьків. Делегування та відмова від перфекціонізму — це основа виживання молодої сім'ї.

Чоловіки, які одружуються з жінками із зайвою вагою, часто щасливіші та більш задоволені життям

Сімейні справи | 07:30, 25.06.2026

Деякі дослідження показують: чоловіки, які перебувають у стосунках із жінками plus-size, інколи повідомляють про вищий рівень задоволеності стосунками та життям.

Дослідження показало, що дівчата набагато більш розкуті у своїх думках, ніж хлопці

Секс | 06:30, 25.06.2026

Психологія справді показує: різниця між чоловіками та жінками часто пов’язана не стільки з самими почуттями чи думками, скільки зі способом їхнього вираження.

Спільні шкідливі звички можуть посилювати відчуття близькості в парі

Сімейні справи | 00:30, 25.06.2026

Дослідження, опубліковане в Personality and Social Psychology Bulletin, показало: люди нерідко відчувають сильніший емоційний зв’язок, коли займаються одними й тими самими справами - навіть якщо ці звички не є корисними.

Новий тренд: Зумери масово обирають самотність

Психологія | 08:30, 24.06.2026

Представники покоління Z дедалі частіше свідомо відмовляються від відносин, вважаючи їх завадою саморозвитку, кар'єри і гаманця.

Звичка не ображатися може вбити

Психологія | 00:30, 24.06.2026

Постійно тримати все в собі і мовчки терпіти – вкрай небезпечно для здоров'я — попереджають психологи.

Чому чоловіки теж вигорають після народження дитини, але нікому про це не кажуть?

Тато | 08:30, 22.06.2026

У суспільстві прийнято говорити про материнську втому, проте за зачиненими дверима молодих родин розгортається інша драма — невидиме та глибоке батьківське вигорання у чоловіків.