Психологи розповіли, чи можемо ми одночасно любити двох людей

Adoption

Date: 10:30, 06.02.2024 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

563 Переглядів

уває так, що почуття заплутуються, немов нитки, і стає складно зрозуміти, до кого ж у тебе вони справжні. Часто люди звертаються до спеціалістів із питанням: чи можна любити кількох людей одночасно? Психологиня, сексологиня Наталія Чернявська розповіла про явище любові до кількох людей.

0520_3.jpg (156.95 Kb)

Наталія Чернявська пояснює, що закоханість майже завжди супроводжується ейфорією. Часом вона відкриває нові та незвідані людські сторони та здібності.

Це стан, коли людина насолоджується та радіє кожній миті, стан “нехай увесь світ зачекає”.

ВООЗ стан закоханості класифікує як психоз, стан зміненої свідомості. Для стану закоханості характерні такі симптоми:

- нав’язливі думки про іншу людину;
- різкі перепади настрою;
- завищене почуття власної гідності;
- жалість до себе;
- безсоння, переривчастий сон;
- необдумані, імпульсивні вчинки;
- перепади артеріального тиску;
- головні болі;
- алергічні реакції.

"Закоханість схожа на залежність від кокаїну", — каже клінічний сексолог зі США Кет Ван Кірк.

Що більше часу закохані разом, то більші почуття, а розлука викликає розпач і біль.

Суть феномену закоханості, на думку психіатра Моргана Пека, полягає у тому, що руйнуються кордони Его, дві закоханих особистості ніби поєднуються в одне ціле, і це почуття переживається як екстаз.

Відбуваються хімічні процеси, починає посилено вироблятися дофамін.

Дофамін — це гормон задоволення, і секретується він не лише при закоханості, але й при ігроманії, а також наркоманії. Саме дофамін впливає на поведінку закоханих, викликаючи спочатку деяку залежність від нього.

Через якийсь час рівень гормону знижується.

Чому ми закохуємося?
Усі ми знаємо, що людина — істота стадна. Тому цілком логічно, ми витрачаємо багато ресурсів задля того, аби бути в групі та з партнером у цьому світі. У людини є декілька базових потреб, одна з яких — потреба в прив’язаності.

У дитинстві першим об’єктом прив’язаності виступає мама, потім — чоловік чи жінка.

Парадокс в тому, що люди закохуються одне в одного, а потім решту життя чекають, доки партнер зміниться.

Біологи кажуть, що закоханість — це певна послідовність викидів у мозок різних речовин: переважно гормонів задоволення та заохочення.

Дофамін, окситоцин, ефедрин, деякі вчені говорять ще й про важливість вазопресину.

Чому ми можемо любити кількох людей одночасно
Як показує історія, поліаморія існувала завжди, ще за часів древніх греків. Тільки назву це явище отримало лише наприкінці 19 століття.

Поліаморія — це стосунки з двома і більше людьми одночасно, які між собою мають чіткі домовленості. Їхні взаємини побудовані на взаємоповазі, взаєморозумінні та свободі вибору.

Іншими словами, це відкриті відносини. Поліаморці говорять про те, що в таких стосунках вони щасливіші, немає рутини, завжди присутнє різноманіття. Нові почуття та відчуття, постійний стан закоханості, тобто — дофамінової залежності.

Відповідно, якщо людина має дофамінову залежність, вона буде у постійному пошуку того, що її стимулює. В цьому випадку об’єктом залежності є суб’єкт, тобто інша людина.

Нормально це чи ні — питання без відповіді. Тут немає чітко правильного чи неправильного. Тільки сама людина знає, що їй до душі.

"Кожен вид стосунків має право на існування, якщо це є за згодою усіх сторін", — підсумовує Наталя Чернявська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: