Чи роблять діти людей щасливішими?

Упродовж поколінь народження дітей вважалося необхідністю і навіть обов’язком. Мати власних дітей було безумовною частиною дорослого життя. Однак останніми роками цей традиційний погляд дедалі менше домінує, адже дедалі більше людей вирішують відмовитися від репродукції, пояснює нейробіолог Дін Бернетт. Водночас дослідження показують, що задоволення, яке ви відчуваєте у своєму житті — незалежно від того, вирішите ви мати дітей чи ні, — залежить від багатьох складних факторів.

У багатьох частинах світу панують переконання, що наявність дітей є ключем до щастя і що люди, які не мають дітей, не реалізуються у своєму житті.

Дослідження за участю жінок, які за власним бажанням не мають дітей, показують, що більшість відчувають, що вони мають гарне почуття ідентичності та індивідуальності. Вони відчувають, що мають більше свободи та контролю над своїм тілом, життям і майбутнім. Жінки, які не мають дітей, також говорять про більшу фінансову стабільність, хоча вищий соціально-економічний статус — необов’язковий фактор, щоб вирішити не народжувати дітей.

Жінки та чоловіки, які не мають дітей, також у середньому менше піддаються стресу та повідомляють про більше задоволення від свого шлюбу.

Тоді як в одному з досліджень чоловіків, які залишилися бездітними за власним бажанням, більшість з них задоволені своїм рішенням і зазначають, що «щасливі мати більше свободи у своєму житті». Лише невелика кількість респондентів висловила жаль з цього приводу — переважно через те, що вони не матимуть нащадків. Однак науковці зауважують, що чоловіки без дітей ризикують відчути зниження загальної задоволеності життям у старшому віці, якщо їм бракуватиме соціальної підтримки.

Водночас дослідники Принстонського університету стверджують, що рівень задоволеності життям у батьків і бездітних людей загалом однаковий. Але є нюанс: батьки одночасно переживають більше щоденної радості та більше щоденного стресу, ніж ті, хто не має дітей.

Парадокс батьківства
Батьки можуть бути щасливими та мати наповнене сенсом життя, але задоволення від батьківства часто проявляється з часом. Воно також залежить від багатьох факторів, які нерідко виходять за межі їхнього контролю.

На перших етапах після народження дитини багато батьків стикаються з тимчасовим погіршенням самопочуття — явищем, яке отримало назву «парадокс батьківства». Це пояснюється тим, що новонароджена дитина може заважати задоволенню базових потреб, як-от сон, збалансоване харчування та соціальні контакти. Жінки також частіше повідомляють, що почуваються нещасливими. Це може бути пов’язано з тим, що тягар догляду за дитиною непропорційно лягає на плечі матерів.

Проте дослідження показують, що сімейна та соціальна підтримка, рівна залученість партнера та сприятлива державна політика здатні суттєво знизити рівень стресу, пов’язаного з вихованням дітей. Наприклад, у Норвегії, де існує багато сімейних програм, жінки не повідомляють про зниження рівня щастя після народження дітей. Це пояснюється тим, що в країні існує багато сімейних програм, які дозволяють обом батькам виховувати дітей і розвивати кар’єру.

Хоча батьківство — це виклик, воно може приносити щастя, радість і відчуття глибокого сенсу життя. Досвід виховання дітей нерідко приводить до евдемонічного добробуту — глибокого задоволення, що виникає з усвідомлення гідного та осмисленого життя, яке відрізняється від короткочасного відчуття щастя.

Це почуття можуть відчувати й чоловіки, й жінки. Однак для жінок рівень евдемонічного добробуту часто залежить від того, наскільки рівномірно розподілені батьківські обов’язки між партнерами.

Чайлдфрі та вибір
Одним із найпоширеніших питань серед тих, хто не має дітей, є: «Чи не пошкодую я про це згодом?»

Дослідження серед літніх людей, які свідомо обрали бездітність, свідчать, що більшість із них задоволені своїм життям і не відчувають погіршення психічного здоров’я.

Головний фактор, який визначає рівень задоволеності життям у цьому випадку, залежить від того, чи відчувають вони контроль над цим рішенням.

Водночас дослідження за участю чоловіків, які не змогли мати дітей через безпліддя, показали, що багато були засмучені через це, хоча це відчуття смутку зменшувалось у міру старішання. Але так само як і жінки, які вимушено залишаються бездітними, чоловіки часто знаходять способи переосмислення своєї ідентичності та ролі в суспільстві поза межами батьківства, що допомагає їм відчувати задоволення та сенс у житті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?

Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026

Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості.

Емоційна безпека в парі: як створити простір, де не страшно бути слабким і справжнім?

Сімейні справи | 07:30, 20.06.2026

Найміцніший шлюб тримається не на палкій пристрасті, а на глибокому відчутті психологічної безпеки поруч із коханою людиною.

Як навчитися чути партнера та наповнювати його «емоційну посудину»?

Сімейні справи | 06:30, 20.06.2026

Часто партнери щиро люблять один одного, але почуваються самотніми лише тому, що розмовляють на абсолютно різних емоційних мовах.