Помилки батьків під час сварок з дітьми

Adoption

Date: 08:00, 08.01.2023 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

684 Переглядів

Не завжди вдається уникнути сварок між батьками і дітьми. І як би парадоксально це не звучало, але сваритися теж потрібно вміти правильно.

9170_3.jpg (39.18 Kb)

Говорити про дитину, а не про вчинок. «Що за жахлива дитина!», «Так чинять погані хлопці» або пряме «Ти поганий хлопчик. Мені такий не потрібний». Це начебто вже всім зрозуміло, але чомусь усе ще повсюдно.

Звалювати свою провину на дитину. Наприклад, ви здогадувалися, що дитина, яка зараз бігає-грається, може зачепити чашку на краю стола і все одно не прибрали. Хто винен, що чашку розбили і за що насварили дитину? Або дозволили дитині погладити вуличну собачку, а вона вкусила. І ось мама лає дитину – ти що, не знаєш, що собака може вкусити? Приклади перебільшені, але кожен згадає таку ситуацію, коли лаяти треба себе, а ми лаємо дитину.

Використовувати свої «дорослі» переваги. Наприклад, забирають іграшку і кладуть високо на шафу, звідки дитина її не зможе дістати сама. Це змушує дитину відчувати свою неповноцінність (фізичну поки що) і викликає глибоке відчуття образи і злості. Хто вже так робив, той помітив, що в момент, коли іграшка відправляється на шафу, дитина починає жахливо кричати і може влаштувати істерику. А ми не допомагаємо їй правильно вийти з конфлікту, а залишаємо наодинці і пропонуємо подумати над своєю поведінкою.

Тиск на матеріальну сторону питання. Це також можна віднести до використання дорослих переваг. Наприклад, збиралися піти за іграшкою, але трапилася сварка, у якій дитина образила одного з батьків. І ви сказали, що не купите іграшку, раз малюк так себе веде. Це швидкий спосіб змусити дитину слухатися, але при цьому вона думає не про те, щоб поважати почуття батька або матері, а про те, як отримати свої вигоди. Коли дитина трохи підросте, вона буде в певних ситуаціях намагатися промовчати, «щоб купили іграшку», а злість і образу збирати всередині себе. Чи треба пояснювати, що з цього вийде і як, ставши самостійним, син або дочка будуть ставитися до батьків.

Висновок із цього пункту такий: у конфліктній ситуації говоріть про почуття і вчіть дитину їх поважати. Намагайтеся не карати позбавленням матеріальних речей через погану поведінку.

Агресивна поведінка, втрата контролю над собою, використання грубих слів, ремінь. Із цього дитина запам’ятовує, що в разі втрати контролю над ситуацією, можна втратити контроль і над собою, що правий той, хто поводиться агресивніше, говорить грубіше і т. д. Це вже не кажучи про те, що часто діти лякаються такої реакції батьків і тут же «починають себе нормально вести». Адже в таких умовах бути рівним учасником ситуації вже не виходить. Дитина не може відлупцювати маму чи тата, або навіть так само накричати на них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: