7 британських способів мотивувати дитину

Adoption
Date
  • 300 Переглядів
Через повномасштабне вторгнення рф чимало українських школярів опинилися за кордоном. За даними МОН, нині в школах різних країн світу тимчасово навчаються понад 500 тис. дітей. Їхній досвід адаптації та долання викликів, навчання за іншими програмами та методиками є надзвичайно цінним. Усе це українські діти та їхні батьки складають у власну символічну валізку знань і досвіду, яку вони привезуть назад додому. Тому ми розпочинаємо спецпроєкт «Освітня валізка». Щомісяця писатимемо про освітні здивування та відкриття, цікаві шкільні традиції, труднощі та маленькі перемоги в навчанні українців у школах за кордоном. Перша така історія — про навчання у британській початковій школі. Розповідає її мама двох школярів Тетяна Горнік.

4089_2.jpg (33.38 Kb)


Тетяна Горнік родом із Херсонщини. В Україні працювала вчителькою початкових класів, згодом — у приватній дистанційній школі. Після початку війни заради безпеки виїхала із синами до Великої Британії. Зараз вони мешкають у місті Рашден у графстві Нортгемптоншир.

Обидва сини пані Тетяни ходять до початкової школи. Костик в Україні вважався б першачком, але оскільки маленькі британці йдуть до школи з 5 років, тут це другий рік навчання в початковій школі South End Infant School (для 0–2-го років навчання). А Іванко у країні перебування проходить 5-й рік навчання в школі South End Junior School (3–6-й рік навчання), а в українській школі дистанційно вчиться у 4-му класі.

Щодня паралельно займатися у двох школах, на думку пані Тетяни, величезний тягар для дітей. Вихід знайшли такий: завдання в українській школі наздоганяють у дні канікул у місцевій школі. Адже вони тут досить часті: по тижню через кожні півтора місяця, а на Різдво та Великдень — по два.

Найбільше пані Тетяну вражає, як британська система освіти вміє зацікавити кожну дитину. Вона наводить 8 прикладів ефективної мотивації дітей до навчання.

У британській школі на кожному кроці створюють ситуацію успіху для дитини. Якщо учень читає повільно, не дуже зрозуміло, з помилковими акцентами, його не виправлятимуть на кожному слові і не підганятимуть. Натомість похвалять за зусилля. «Добре! А прочитаємо ще раз, разом?» — і вчитель допомагає правильно озвучити текст.

Як тут проходить, скажімо, робота над помилками після проходження чергового тесту? Бланки видають не з виправленнями, а просто підкреслюють зеленим кольором ті завдання, над якими треба попрацювати, бо не вдалося правильно відповісти. Асистент учителя забирає то одного, то іншого учня на 10 хвилин, щоб разом попрацювати над цими питаннями.

У такий спосіб дитина думає не про помилки, а про завдання, які ще не вдалося опанувати. Замість переживання невдачі бадьорий рух до нових висот.

Прищеплюють британську ввічливість з пелюшок
Мої сини навчаються у звичайній державній школі. Але особливість британського закладу освіти — вишукана ввічливість учителів. Ані підвищення голосу, ані фраз на кшталт «Чого ти так вирядився?»

Щоранку всі вчителі в шеренгу стають біля школи та з кожним учнем персонально вітаються. Звичною є турбота про емоційний стан дитини та розвиток емоційного інтелекту. У кабінетах є тематично оформлені кутки, присвячені визначенню почуттів, навіть є дзеркала, над якими записано різні варіанти емоцій. При чому ніхто з дорослих не критикує жодні почуття. Сьогодні ти злий? Маєш право. Сумний, хочеш плакати? Давай. Жодного: «Ти ж хлопчик, не рюмсай».

Повна свобода — у жорстких рамках
З одного боку, британська школа — про свободу та радість. На кожній перерві діти гуляють на відкритому повітрі, грають у рухливі ігри. На заняттях ніхто не сидить за партами, там робоча атмосфера, де всі розкуто почуваються. Учень у будь-який момент може сказати: «Я заморився», і його відпустять відпочити, полежати, посидіти окремо.

З іншого боку, британська школа — це про дуже міцну дисципліну. Усі носять шкільну форму. В усіх у початковій школі заняття починаються та завершуються одночасно. Тож діти мають прийти до 8:45. У 8:46 зачиняють вхід. Зайти можна лише через рецепцію, факт запізнення записується. Якщо набирається певна кількість запізнень — можуть призначити штраф батькам. Учитель тут не мусить писати в щоденнику «Запізнюється» та нервувати з цього приводу. Це налагоджений механізм захисту правил.

Чому це не викликає протесту в учнів? Можливо тому, що немає присмаку примусу. Просто чіткі правила, за якими живе школа. А в рамках правил можна почуватися дійсно вільними та розслабленими.

Як заповів… Шерлок Холмс
Британський літературний герой прославляв дедукцію у роботі детектива. Перехід від загальної картини до окремих висновків і деталей. Маленьких британців теж вчать бачити загальну картину. Наприклад, із першого класу одночасно вивчають додавання, віднімання, множення та ділення. Спершу думала, це буде важко, адже зі старшим сином вивчення таблиці множення було стражданням, попри його схильність до математики.

Але тут важливе усвідомлення самого принципу, а не точність підрахунків. У початкових класах не вимагають знання таблиці множення, можна користуватися калькуляторами. Усе розпочиналося з ось таких проєктів: треба знайти в реальному житті й замалювати приклади застосування цих чотирьох арифметичних дій. Наприклад, у будинку вікна — два ряди по три. Потім застосування принципу та розв’язання конкретних прикладів доводять до автоматизму.

Ставка на звички, а не на слова
Те, що непокоїть батьків у різних країнах світу: як привчити дітей читати? Це був і мій персональний біль: діти не хотіли читати. Здавалося б, усе є: мають приклад батьків — я філологиня і дуже люблю книжки. Ми з чоловіком регулярно читаємо. А ще я купувала синам найкращі видання, за темами, що їх цікавили. Але результату все не було…

І ось нині Костянтин читає англійською охоче та частіше, ніж українською.

У Великій Британії читання — на рівні загальної традиції. Діти почали цікавитися книжками, бо тут просто неможливо інакше. Вони є скрізь, де доводиться чекати чи є час відпочити: у кав’ярнях, магазинах, лікарнях, адміністративних установах. Книжки — і для дорослих, і для дітей різного віку. Їх можна навіть взяти додому дочитати. Книги розкладені по всій школі: у фоє, коридорах, куточку відпочинку, їдальні.

Звичка непомітно стає другою натурою, без нагадувань та нарікань. Щодня в шкільному розкладі заняття з читання як окремий предмет. У дітей немає домашніх завдань, окрім читання. Вони обирають будь-яку книжку відповідно до свого рівня та ведуть по ній читацький щоденник.

Іван дуже швидко покращив свої читацькі навички на три левела. У Костика рівень ще не дуже високий. Але якщо навіть кілька речень прочитав, помічає в щоденнику, що зрозумів, а що — ні.

Вміють зробити навчання насолодою
Імідж читання як задоволення та нагороди краще мотивує дитину, ніж будь-які серйозні промови. Наприклад, на багатьох заняттях роздають «воркшити», тобто аркуші із завданнями. Якщо ти першим їх виконав, нагорода за це — сісти почитати. У школі влаштовують челенджі: хто прочитає 25 книжок за рік? В айпаді про виклик постійно нагадує лінійка-«книжкомір» із кольоровими позначками: як багато ти зможеш прочитати?

День книги — це просто супердійство! Кожен приходить до школи в костюмі літературного героя — з улюбленого твору, розповідає про нього.

Кожна дитина отримує один спеціальний квиток, токен, який вона обмінює в книжкових магазинах на будь-яке видання за її віком.

Є спеціальна комп’ютерна програма Ark, до якої заведені всі книжки школи. За ними дитина проходить квест — як зрозуміла прочитане. І бачить показник у відсотках, наскільки усвідомлене було читання. Так само вдома учні долучаються до комп’ютерної гри на читання на шкільних айпадах. Це нібито домашнє завдання — нібито, бо необов’язкове. Але діти не ухиляються, а, навпаки, просять скоріше пустити пограти.

На День Світу школа стає простором мандрів. Кожен клас — це країна, де можна скуштувати національні страви, дізнатися факти про країну і купу цікавого. В учнів зроблені іграшкові паспорти, квитки, все як у справжньому аеропорту, щоб у дітей був досвід, як там поводитись. Діти зазвичай у захваті від цього дня!

Вмотивований учень — у вмотивованого вчителя
Особисті кордони вчителя захищені. Якщо він щось сказав по шкільних процедурах — жодних дебатів. Якщо в батьків є якісь пропозиції або зауваження, їх за протоколом записують на ресепшені. Батьки не мають права відривати вчителя від навчального процесу.

Напередодні батьківських зборів батьки попередньо бронюють час на розмову з учителем тет-а-тет дистанційно або приходять особисто. Кожен має до 10 хвилин на спілкування, щоб не було дискомфорту питати щось про свою дитину при всіх.

Жоден тато учня не буде опівночі надслати запитання в месенджер, як це траплялося в Україні. Тут у батьків взагалі немає телефонів учителів. Усе спілкування — або через ресепшен, або через робочу електронну пошту. Наприклад, надіслали повідомлення, що в певний день вчителі були б дуже раді побачити учня у святковому костюмі. Так само приходить інформація, що вчителі страйкують і через це школа не працюватиме. Ніхто не обурюється. Адже вважається, що відстоювання прав учителя — це турбота і про права учня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: мотивувати дитину


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Якщо за часів молодості наших бабусь і дідусів вважалося, що коли дівчина не вийшла заміж до 25 років, то вона вже - стара дів, а сучасні жінки не пос

Шанси розлучитися менші: Фахівці назвали ідеальний вік для одруження

Весілля | 11:20, 15.05.2024

Якщо за часів молодості наших бабусь і дідусів вважалося, що коли дівчина не вийшла заміж до 25 років, то вона вже - стара дів, а сучасні жінки не поспішають зі штампами в паспорті. Проте як знати, що ви вже готові до цього кроку? Що поряд з вами - с

Раніше прийнято було говорити, що протилежності притягуються, але на ділі це не так. І науковці мають своє пояснення.

Вчені розповіли, чому насправді протилежності не притягуються

Сімейні справи | 08:30, 15.05.2024

Раніше прийнято було говорити, що протилежності притягуються, але на ділі це не так. І науковці мають своє пояснення.

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оф

Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?

Сімейні справи | 01:20, 15.05.2024

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оформлені. А сучасні пари все частіше обирають спільний побут без офіційної частини.

Раніше, аби одружитися, потрібно було прийти у РАЦС із заявою, і лише через місяць вас одружували. Зробити це швидше можна було з поважних причин, нап

Як подати заяву на реєстрацію шлюбу через Дію

Сімейні справи | 11:20, 14.05.2024

Раніше, аби одружитися, потрібно було прийти у РАЦС із заявою, і лише через місяць вас одружували. Зробити це швидше можна було з поважних причин, наприклад, якщо наречена вагітна. Тепер, на щастя, є Дія.

Через війну в Україні залишилося багато дітей, у яких більше немає батьків. Вони хочуть любові і тепла, материнських обіймів і батьківської підтримки.

Усиновлення в Україні стане простішим

Сімейні справи | 10:30, 13.05.2024

Через війну в Україні залишилося багато дітей, у яких більше немає батьків. Вони хочуть любові і тепла, материнських обіймів і батьківської підтримки. І якщо ви готові їм це подарувати, у нас є хороші новини.

Чому суспільство так тисне на жінок з народженням дітей?

Плануємо дитину | 17:30, 12.05.2024

"А коли діти?", "А коли друге?", "А коли за братиком/сестричкою?", "Чому досі не завели дитинку?", "Годинник цокає, а ти ще не народила!", - мабуть, багатьом жінкам доводилося слухати подібні речі від людей, чию думку навіть не запитували. Чому ж наш

В Україні для сімей з трьома і більше дітьми передбачені соціальні гарантії і виплати.

Які пільги належать багатодітній сім'ї

Сімейні справи | 15:30, 12.05.2024

В Україні для сімей з трьома і більше дітьми передбачені соціальні гарантії і виплати.

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: