Як святкували Різдво українці в давнину?

Ще декілька сотень років тому українці святкували Різдво по-іншому, зокрема Новий рік припадав на 1 березня. Саме тому у відомому на увесь світ "Щедрику" співають "прилетіла ластівочка, стала собі щебетати".

Дослідники досі не з'ясували, яка точна дата народження Ісуса Христа, та орієнтовно це – середина грудня.

Ще 100 чи 200 років тому українці святкували народження Ісуса Христа за іншим календарем.

"На Лемківщині (це територія Карпат – 24 канал) довгий час, попри те, що було введене християнство, збереглося давнє язичництво, тому поєднались язичницькі та християнські звичаї. Колись у давніх русичів-язичників Новий рік відзначався 1 березня, тоді, коли починався новий землеробський цикл", – розповіла дослідниця Марія Горбаль.

Авторка книги "Різдвяна обрядовість лемків" пояснила, що дату народження Ісуса 25 грудня визначили на Ефеському соборі 431 року. Адже це дата зимового сонцестояння – "народження нового (весняного) сонця", "відродження природи", збільшення тривалості світлового дня.

Кандидатка історичних наук Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька пояснила, що в давні часи:

- на Бойківщині та Лемківщині люди на Святвечір ходили вмиватись до потоку;
- навіть якщо було холодно – йшли босі й вели з собою дітей.

Вважалось, що це потрібно, щоб впродовж року бути здоровими як вода.

"Пізніше вже вмивались водою в хаті з копійками. Час започаткування цієї традиції невідомий, адже перші записи датовані 1777 роком", – пояснила дослідниця.

Причому більшість звичаїв, яких ми дотримуємось, мають дохристиянське походження – їм понад 2 тисячі років. Наразі відомо, що традиція купання існувала у різних варіаціях:

- у Карпатах дівчина на Святвечір могла роздягненою купатись у річці, щоб бути жаданою та бажаною, щоб її приходили сватати;
- на Лемківщині навіть господар з господинею могли йти до потоку вмиватись разом, впрігшись в ярмо, щоб не розлучатись продовж життя.

Директорка Історико-краєзнавчого музею "Сколівщина" Тетяна Зінкевич пригадала, що її бабця на Бойківщині запрошувала всіх до вмивання освяченою водою.

"Після цього брала на лопатку грані (розжарене у вогні вугілля чи дерево) та сипала на неї зернятка ялівцю. Він має дуже приємний запах, тому бабця кожного члена сім’ї підкурювала", – розповіла Зінкевич.

Солом'яний павук як символ заснування світу

Перед цим у хаті на повалі, тобто на стелі, підвішували солом'яні павуки. Їх робили з соломи на кінському волоссі. За словами Зінкевич, вони за формою подібні до дерева життя. Наразі цих солом'яних павуків вміють робити деякі жінки.

"Павука не можна вбивати, адже саме він затягнув павутиною вхід до печери та врятував Ісуса (мовиться про легенду, коли, ймовірно, Ісус тікав від переслідувань – 24 канал). Сама павутина в часи дохристиянства асоціювалась з заснуванням світу. Так, щороку павуки нібито снують павутину та засновують світ", – пояснила Леся Горошко-Погорецька.

Саме тому наші предки вірили:

- ті, хто стояв під павуком – могли одужати, зачати й народити дитину;
- вважалось, що солом'яний павук стягував все недобре в хаті;
- тому потім їх спалювали.

Дідух

За словами Лесі Горошко-Погорецької, кутя, дідух – це все архаїчні та, ймовірно, навіть далеко дохристиянські традиції.

"Традиція дідуха – найвідоміша, проте дідухом його почали називати пізно. Раніше говорили сніп, снопок, коляда, господар, навіть зафіксовані назви Ісус й (зауважте!) Дід Мороз. Проте найчастіша назва – дідо", – розповіла дослідниця.

Дідухом навіть могли називати солому на долівці. Його, так би мовити, годували – біля нього ставили їжу, адже він втілював померлих пращурів. У деяких місцевостях діда потрібно було зберігати, в інших – виносити після Святвечора.

Марія Горбань розповіла, що для лемків має значення використання так званого діда, дідуха – вівсяного чи житнього снопа. У деяких місцевостях Лемківщини його називали просто сніп, подекуди – новорічний показник. Лемки його тримали в хаті аж до Старого Нового року, тобто 14 січня.

12 страв та керечун

Леся Горошко-Погорецька розповіла, що 12 страв не є обов'язковими для святкового столу.

"Насправді люди розповідали – коли були нестатки, то мало бути хоча б 3 страви, подекуди – 7 чи 9. Ще одною міфологемою є пампухи на столі – їх не готували предки, адже вони не пісні, там багато олії", – розповіла етнологиня.

За словами директорки музею "Сколівщина", перед вечерею дід ставив сокиру на поріг – щоб злі сили не зайшли додому.

"Завдяки гострому металу, вона мала відлякувати злі сили, щоб не йшли в хату нечисть та ворог", – розповіла Зінкевич.

Також на Бойківщині на Святий вечір:

- дід насипав сіно під стіл – туди залазили діти та кудкудакали, кукурікали, мукали та мекали – це мало прикликати худобу до хати. Їм для заохочення у сіно кидали копійки та солодощі;
- у пироги ховали копійки – їсти їх починає перший ґазда. Всі дуже радіють, якщо йому першому випаде копійка, а якщо комусь з членів родини – тоді рік буде щасливим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Психологія | 06:30, 09.02.2026

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапі

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Уважні до онуків бабусі і дідусі зберегли більшу ясність розуму в старості

Здоров'я | 22:00, 08.02.2026

У бабусь і дідусів, які допомагали доглядати онуків, виявили повільніший занепад розумових здібностей у старшому віці. При цьому на темпи занепаду розумових здібностей не впливала частота відвідин онуків, але більш різноманітне проведення часу з ними