Що не можна робити, якщо хочете виховати щасливу дитину?

Adoption

Date: 16:11, 27.08.2024 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

261 Переглядів

"Наша мама" підготувала 5 анти-порад для батьків, щоб ви поглянули на них під іншим кутом. Адже інколи так буває: знаєш правильний шлях, проте йдеш навпростець. Бо навігатор сказав, що так буде легше. А який внутрішній навігатор у батьків? Звісно, досвід нашого власного дитинства, коли всіх виховували так, а не інакше. Проте часи змінилися, і час побудувати шлях взаємодії з дитиною через повагу, розуміння та безумовну любов.

0726_6.jpg (32.64 Kb)

Обирайте за дитину спортивні секції та хобі

Бо мама з татом краще знають, що буде корисно, а що ні. Потім так само мама з татом оберуть університет та професію. Бо що дитина чи підліток може розуміти? Насправді, вони самі чудово знають, чого хочуть. Просто потрібно їх про це запитати. А ще прийняти їхню відповідь, навіть якщо вона вам узагалі не подобається. Бо це вибір вашої дитини, і вона має на нього право!

Коли дитина змалечку сама обирає собі хобі або спортивну секцію, до якої хоче ходити, вона випробує власні сили. Шукає своє призначення. Тому навіть якщо сьогодні вона зі сльозами на очах благає вас відвести її на гурток малювання, а через місяць ті фарби припадають пилом, поки дитина приміряє форму для дзюдо — нічого страшного в цьому немає. Лише коли ми випробуємо себе у різних захопленнях, то можемо знайти те, що нам буде до вподоби.

Дозвольте дитині обирати

Не дозволяйте дитині бігати, стрибати, «міряти» калюжі

Часом на майданчиках зустрічаєш мам, які забороняють дитині все. Вовтузитися у багнюці — не можна. Стрибати через камінчики — не можна. Голосно кричати — не можна. Усе, що можна дитині, — це чемно сидіти у пісочниці й ліпити пасочки. Бажано, мінімально торкаючись піску. Причини заборон у матусь також різні: забрудниш куртку, упадеш, ударишся, промочиш ноги і далі за списком. Проте чому це так погано?

Щоб не шкода було забруднити куртку — одягніть стару, або ту, яка не коштувала вам третину зарплатні. Дитина упаде чи вдариться — це теж нормально, якщо це не безпосередня загроза здоров’ю чи життю. Ми всі у дитинстві ходили у синцях та зі збитими колінками. Бо ж це дитинство! А потім захопливо розповідали друзям на майданчику про «бойові» поранення та демонстрували подряпини, замазані зеленкою. А щоб ноги не промочити, купіть яскраві гумові чоботи, й нехай дитина на радість собі «міряє» всі калюжі у дворі!

Не забороняйте дитині бути дитиною. Нехай вона проживе цей час яскраво.

Робіть хатні справи самі, навіть якщо дитина хоче допомогти

Ця анти-порада також має причини. Бо батьки хвилюються, що малеча щось розіб’є, зробить неякісно, повільно. Потім ще це все перероблювати. А якщо часу й так немає?

Дозвольте дитині брати участь у хатніх справах відтоді, відколи у неї з’явиться таке бажання. Уже у 1,5-2 роки малеча може проявити ініціативу й сама прибрати свою тарілку у мийку, або навіть помити її. Нехай незграбно. Нехай не зовсім якісно. Але головне тут бажання дитини та її ініціатива! Не забороняйте їй проявляти свою самостійність та допомагати вам. Бо чому, як ви гадаєте, потім не можете вмовити підлітка прибрати у своїй кімнаті? Бо коли у 3, 4, 5 років у дитини виникало таке бажання, ви вирішили зробити все самотужки.

Наш перелік анти-ТОП порад добіг кінця. Дякуємо нашим партнерам Клубу Щаслива мама від EVA за співпрацю. А ви можете ділитися власними анти-порадами та надсилати їх у наші соціальні мережі. Ми із задоволенням підготуємо ще одну добірку з ваших рекомендацій!

Забороняйте дитині плакати

«Що ти рознюнявся, як маленький?!», «Припини істерику негайно!», «Ти ж хлопчик! А хлопці не плачуть!» — чули такі фрази від дорослих у бік дитини? Так-так, використовуйте їх побільше, якщо хочете, щоб ваша дитина змалечку вчилася пригнічувати свої емоції. А ще не брати до уваги почуття, та й узагалі жити із думкою, що нікого не турбує, що вона відчуває.

Сльози — це нормально. Вони допомагають нам звільнитися від емоцій, добрих та поганих, коли вони нас переповнюють. Тож не забороняйте дитині плакати. Ніколи. Будьте поруч та станьте підтримкою у хвилини, коли почуття беруть над малечею гору.

Порівнюйте з іншими

«А трирічний син сусідки маминої подруги вже знає китайську». Хоч ми і знаємо про шкоду порівняння, однаково продовжуємо це робити із собою та своїми дітьми. Серед батьків інколи взагалі відбуваються змагання: чия дитина раніше почала говорити; чия в 1,5 роки вже читає напам’ять «Заповіт» Шевченка; чий малюк у шість місяців уже на горщик попросився. І закінчується це змагання аж поки… Та кого ми обманюємо? Ніколи не закінчується.

Не порівнюйте свою дитину, її характер, здібності, поведінку. Ми всі унікальні. Кожен розвивається й живе у своєму ритмі, своєму темпі. Ми всі маємо сильні сторони й особливості, які вирізняють нас з-поміж інших. Не змагайтеся у конкурсі «Чия дитина най-най…». Любіть дитину й нагадуйте їй про її сильні сторони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: