Всі новини про: виховання

Система стримувань та покарань – одна з найскладніших задач, з якими доводиться стикатись батькам. Як працює система виховання, заснована на винагородах та підкріпленнях, пояснила освітня психологиня, членкиня Американської психологічної асоціації, фахівчиня з психічного здоров'я Ані Леоніла Іоселіані.

Діти в підлітковому віці дедалі частіше починають замислюватися над собою і своєю роллю в суспільстві. Їх також цікавить, як вони виглядають в очах оточуючих. Досить часто в підлітковому віці розвивається сором’язливість, і якщо дівчину ця риса лише прикрашає, то в хлопчика має бути все навпаки, адже він майбутній чоловік. Багато юнаків соромляться не менше за дівчат.

Всі матері кричать на своїх дітей. Хтось більше, хтось менше. У нас – особливо. У нас взагалі норма – кричати на дітей і давати їм потиличники, а то і паском по попі. Все ніби як заради гарного виховання.

Спробуйте замінити звичні зауваження дитині новими словами, і зміниться все: інтонація, ваш настрій, а головне – реакція дитини! Спробуйте – це працює!

Розпещені та грубі діти часто є продуктом суспільства, де вся необхідна та потрібна дітям інформація практично у них під рукою. Навчання дитини працьовитості та відповідальності допоможе їй навчитися цінувати зусилля та поважати інших. Постійне наполягання на належних манерах і виховання цінності й поваги до інших показує вашій дитині, що грубість і розпещене ставлення просто неприйнятні.

Ситуації, коли діти не виконують прохання та доручення батьків, – не рідкість. Якщо дитина відкладає все на потім або не робить вчасно, вигадує відмовки, щоб не виконувати домашні завдання або не прибирати у своїй кімнаті, це засмучує дорослих. Спроби переконати дітей поводитися, як належить, не завжди дають результат, і це стає причиною конфліктів між різними поколіннями однієї сім’ї. Як батькам налагодити взаємини з дитиною і зробити так, щоб вона серйозніше ставилася до батьківських прохань?

У Каліфорнії ще 50 років тому порівняли два стилі виховання. В одному дитсадку виховували дітей із родин, які вважали: треба якомога більше свободи, приймати синів і доньок такими, як вони є, щоб ті змалечку могли самореалізуватися. Тож і вихователі ні в чому їх не обмежували. За контрольну групу взяли традиційний дитсадок із чіткими правилами поведінки, заохоченнями та м’якими покараннями (ставлення в куток, відправлення на стілець порушників тощо). За три роки "вільні" діти, на подив учених, були менш радісними, більш тривожними, не вміли спілкуватися, майже не грали в групові ігри. Уседозволеність позбавляла їх орієнтирів. Діти почувалися так, немов на них переклали відповідальність за наслідки їхніх вчинків, тож вони не могли комфортно почуватися. Це давалося взнаки на їхньому емоційному стані, а також зменшувало ініціативність у спілкуванні (через побоювання зробити щось неправильно). Отже, "правила гри" повинні бути, діти їх мають знати.

Для того, щоб залучити дитину до виконання домашніх обов’язків, їй має бути цікаво.

Стилі виховання різняться від сім'ї до сім'ї і навіть можуть змінюватися щодня в межах однієї сім'ї. Усі батьки приймають для своїх дітей рішення, які іноді можуть бути більш суворими або більш поблажливими. Однак здебільшого один із батьків підпадає під один із трьох загальних методів виховання. Це авторитетний, авторитарний та дозвільний стилі батьківства.

Насильство у дітей включає цілий ряд проявів поведінки, включаючи погрози, знущання, нанесення шкоди тваринам, агресію по відношенню до інших, вибухові істерики та збройний напад. Дітям, які демонструють модель такої поведінки, часто діагностують психіатричне захворювання, відоме як розлад поведінки. Причини насильницької поведінки — і порушення поведінки — важко визначити. Численні дослідження показують, що складна взаємодія чи комбінація факторів призводить до підвищення ризику насильницької поведінки у дітей та підлітків.

Якщо вам знову зателефонували зі школи вашої дитини і повідомили, що вона забула про домашнє завдання, можливо, у вас не вистачає терпіння.

Незалежно від того, чи ваша дитина забудькувата або просто не хоче робити домашнє завдання, вона все одно має це зробити. Кілька творчих покарань можуть бути простою мотивацією, яка потрібна дитині, щоб налаштуватися і вчасно виконати домашнє завдання.

Як повинні виховувати мами і тати своїх дітей? Які корисні навички прищеплювати? І що буде потрібно від самих батьків? Давайте розбиратися.

Скільки в народній творчості є пісень про матір і дитину, скільки існує притч і легенд про особливий зв’язок цих близьких людей! А який образ батька в фольклорі? Він виступає майже чужою людиною, стороннім спостерігачем. Але і його роль у розвитку дитини важко переоцінити.

Сучасному поколінню батьків – важко. Вони бачили у власному дитинстві підхід “дітей повинно бути видно, але не чутно”, і часто природно переймають ті методи виховання, які застосовували до них. Але чи не були ті методи травматичними для дітей?

У вихованні синів головну роль повинен грати батько. Він не тільки повинен знайти правильні і дієві слова, але і вміти їх донести до своїх дітей, щоб вони їм допомогли прожити гідне життя.

Виховуючи свою дитину, ми через незнання або через нестачу часу, робимо масу помилок, які впливають на розвиток і світогляд нашого чада.

Як багато вже написано, про те, якою важливою людиною є батько для своєї дитини. Для дівчинки це перший чоловік, який є визначальним у житті, таким собі зразком, яким повинен бути чоловік. Для хлопчика, приклад мужності, волі, ставлення до жінки.

Якщо ваша дитина цього не усвідомить, вона приречена на постійні соціальні невдачі.

Викрадення та зникнення дітей, на жаль, не рідкість у наш час. І щоб знизити ймовірність трагедії, експерти рекомендують більше уваги приділяти питанням виховання та безпеки.

Рано чи пізно сини виростають і створюють свої сім’ї.