Всі новини про: виховання

Скільки в народній творчості є пісень про матір і дитину, скільки існує притч і легенд про особливий зв’язок цих близьких людей! А який образ батька в фольклорі? Він виступає майже чужою людиною, стороннім спостерігачем. Але і його роль у розвитку дитини важко переоцінити.

Сучасному поколінню батьків – важко. Вони бачили у власному дитинстві підхід “дітей повинно бути видно, але не чутно”, і часто природно переймають ті методи виховання, які застосовували до них. Але чи не були ті методи травматичними для дітей?

У вихованні синів головну роль повинен грати батько. Він не тільки повинен знайти правильні і дієві слова, але і вміти їх донести до своїх дітей, щоб вони їм допомогли прожити гідне життя.

Виховуючи свою дитину, ми через незнання або через нестачу часу, робимо масу помилок, які впливають на розвиток і світогляд нашого чада.

Як багато вже написано, про те, якою важливою людиною є батько для своєї дитини. Для дівчинки це перший чоловік, який є визначальним у житті, таким собі зразком, яким повинен бути чоловік. Для хлопчика, приклад мужності, волі, ставлення до жінки.

Якщо ваша дитина цього не усвідомить, вона приречена на постійні соціальні невдачі.

Викрадення та зникнення дітей, на жаль, не рідкість у наш час. І щоб знизити ймовірність трагедії, експерти рекомендують більше уваги приділяти питанням виховання та безпеки.

Рано чи пізно сини виростають і створюють свої сім’ї.

П'ять головних цінностей, завдяки яким людина досягає успіху: самодовіра, самоповага, самостійність, співпраця і сердечність. Тож не дивно, що 5С перегукується з якостями, які необхідні будь-якій людині для реалізації у професійній діяльності: вміння вирішувати проблеми, гострий розум, командна робота, прагнення до досягнень і комунікаційні навички. І ці навички допомагає формувати методика 5С. І ще одна чудова новина: на цю систему виховання можна перейти будь-коли, якщо інші виявилися "непрацюючими".

Якщо діти не відчувають, що їм довіряють, що у них вірять, або якщо вони не мають поряд нікого, на кого вони могли б покластися, вони можуть страждати. Естер Войчицька, вихователька та мати трьох зіркових доньок, пояснює, чому довіра є важливою і як її плекати у наших дітей у ​​сучасному світі.

Дуже зручно, коли дитина на всі заборони реагує покірливим послухом. “Туди не ходи.” “Цього не роби.” “Тобі не можна.” Тоді дотримується придуманий вами порядок. І здається, що все йде як треба. Але, там, глибоко в душі дитини, можливо, зароджується буря…

Зараз ми намагаємося ставитися до дітей з більшою повагою, ніж це було прийнято раніше – враховувати їхню думку, бути уважними і турботливими. Однак багато батьків мимоволі переходять невидиму межу і від турботи переходять до гіперопіки. При цьому не досягається одна з основних цілей виховання – зробити дітей самостійними і автономними.

Часто з ознаками правильного виховання люди плутають такі показники, як кількість прочитаних дитиною книг, чи їсть вона тільки здорову їжу або домоглася успіхів у навчанні або спорті. Але насправді гарне виховання полягає в іншому…

Гіперопіка або гіперпротекція – один зі стилів виховання. Основною ознакою є надмірне піклування батьків про своє чадо, бажання вберегти його від усіх мислимих та немислимих небезпек, максимально полегшити життя. Звісно, хвилюватися за долю дитини природно, намагатися допомогти – теж.

Бути батьками – справжній талант, який не має якогось одного правильного алгоритму дій. Щоб впоратися з дітьми і жити в сім’ї в гармонії, мами і тато часто йдуть на деякі хитрощі, які неохоче визнають.

Гнів і фрустрація – це емоції, які відчуває кожен, але не обов'язково всі люди стають їх заручниками. Обов'язок дорослих перед самими собою і своїми родинами – не дозволяти негативним емоціям брати гору у взаєминах.

Ці 20 позитивних фраз – дуже добрий початок, якщо ви хочете змінити тональність вашого з дитиною спілкування.

Якщо ви хоч раз потрапляли в ситуацію, коли ваші діти в громадському місці починали наполегливо щось вимагати або нагрубили незнайомій людині, то ви пам’ятаєте збентеження і сором, коли не знаєш, куди себе подіти. Звичайно, можна махнути рукою і заспокоїти себе тим, що діти є діти, переростуть. Але вам краще знати, що подібна поведінка може стати першим тривожним дзвіночком про непривабливі риси характеру вашої дитини. Можливо, доведеться «підкрутити» дисципліну.

Згідно з дослідженням, за період від народження дитини до того моменту, коли вона з’їде з рідного дому, американські мами та татусі роблять близько 4 тисяч помилок у вихованні. Головним недоглядом більшість сучасних батьків вважають надлишок часу, який дитина проводить зі смартфоном.

Фразами "Не чіпай!", "не ходи!", "впадеш!", "розіб'єшся!" та іншими батьки програмують малюка на бездіяльність, що потім призводить до появи ліні.