10 речей, які не можна забороняти дитині

Adoption
Date
  • 1952 Переглядів
Постійне «не можна», яке чадо чує від нас, утомлених, нервових і вічно зайнятих – це формування комплексів і скутості, поява страхів і почуття провини, дефіцит нових знань та ін. Тобто, заборони повинні бути правильними! Отже, чого не можна забороняти дитині категорично?

2808_12.jpg (87.18 Kb)


1. Самостійно їсти
Звичайно, набагато простіше швидко згодувати кашу з ложечки чаду, заощадивши собі час, а заодно і порошок для прання «убитих» футболок і кофтинок. Але тим самим ми позбавляємо дитину першого кроку до самостійності – адже донести ложку до рота, не впустивши її вміст, це процес відповідальний і вимагає максимальної посидючості. Та й коли настане час для дитячого саду, вам не доведеться стежити за «злою вихователькою», яка запихає обід в вашого малюка. Тому що він вже буде їсти сам! Як маленький герой. Не шкодуйте часу на перші дорослі кроки свого малюка – це спростить вам процес виховання в наступні роки.

2. Допомагати мамі з татом
«Не чіпай, впустиш!» або «Не можна! Проллєш!», – кричить мама, а через деякий час скаржиться подружкам, що дитя зовсім нічого не бажає робити. Не позбавляйте чадо можливості вам допомогти. Допомагаючи вам, він відчуває себе дорослим і потрібним. Нічого страшного, якщо після збирання дитини вам доведеться в 2 рази довше відмивати кухню – зате вона допомогла мамі. Виділіть для крихітки дитячий набір для прибирання – нехай дорослішає. Хоче віднести посуд у раковину – дайте той, що не шкода розбити. Хоче допомогти вам з сумками – дайте йому пакет з батоном. Не відмовляйте малюкові – всі добрі звички потрібно прищеплювати з «дитинства».

3. Малювати фарбами
Не відбирайте у дитини можливість самовираження. Фарби розвивають творче начало, дрібну моторику, фантазію, знімають стрес, заспокоюють нервову систему, підвищують самооцінку та багато ін. Купуйте малюкові нетоксичні фарби, надіньте на нього стару футболку (або фартушок), постеліть на підлогу (на великий стіл) клейонку і нехай малюк самовиражається «на всю котушку». Хоче малювати на стінах? Прикріпіть поверх шпалер пару великих листів ватману – нехай малює. Можна навіть відвести під ці витівки цілу стіну, щоб було, де розгулятися.

4. Роздягатися в будинку
Малюкам властиво скидати з себе зайвий одяг, бігати босоніж або навіть голяка. Це цілком природне бажання. Не поспішайте кричати «негайно одягнися!» (Якщо, звичайно, у вас не голий бетон на підлозі). При звичайній кімнатній температурі малюк може абсолютно безболісно провести 15-20 хвилин босоніж (це навіть корисно).

5. Висловлювати свої емоції
Тобто, стрибати/бігати, верещати і веселитися, кричати та ін. Одним словом, бути дитиною. Зрозуміло, що в поліклініці або в гостях слід дотримуватися правил пристойності, але вдома дозволяйте малюкові залишатися собою. Для нього це спосіб виплеснути енергію, скинути стрес, розслабитися. Як то кажуть, «не заважайте баяністові, він грає, як уміє».

6. Лазити на вулиці по турніках або спортивним комплексам
Не потрібно смикати малюка за рукав і з криками «не лізь, небезпечно» тягнути його в пісочницю. Так, небезпечно. Але на те й потрібні батьки, щоб пояснити правила безпеки, показати, як спускатися/підніматися, підстрахувати внизу, щоб малюк не впав. Краще ваше чадо відразу навчиться контролювати своє тіло (у вашій присутності), ніж потім він без вас (і без досвіду) залізе на турнік.

7. Гратися з водою
Ну звичайно, малюк влаштує потоп. І намочиться від маківки до п’ят. Але зате скільки щастя буде в очах, і яка емоційна розрядка для нього! Не позбавляйте дитину такого задоволення. Виділіть для неї зону, в межах якої можна плескатися від душі, бризкатися і ін. Видайте різні ємності (лійки, каструльки, ложки, пластикові стаканчики).

8. Шльопати по калюжах
Калюжі – це справжнє джерело щастя. Причому, для всіх дітей без винятку і навіть для деяких дорослих. Купуйте дитині яскраві чобітки і відпустіть у «вільне плавання». Позитивні емоції – запорука психічного здоров’я.

9. Чіпати речі, які б’ються
Кожен малюк відрізняється допитливістю розуму. Йому просто обов’язково потрібно помацати, розглянути, спробувати на смак тощо. Не поспішайте відбирати з його рук подаровану вам чашку або статуетку. Просто поясніть, що ця річ вам дуже дорога, і з нею потрібно звертатися обережно – для ігор вона не призначена, але потримати і розглянути дуже навіть можна. Якщо все-таки річ розбилася – не кричіть і не лякайте малюка. Скажіть «на щастя!» і разом з малюком зберіть осколки (нехай він потримає совочок, поки ви будете їх змітати).

10. Мати свою думку
Мама – вона, звичайно, краще знає, яка маєчка підійде до цих шортиків, як розставити іграшки, і в якому порядку їсти страви зі святкового столу. Але ваш малюк – це вже повноцінна особистість. У нього є свої бажання та думки. Прислухайтеся до своєї дитини. «Я так сказала!» і «Тому що!» для дитини абсолютно не аргументи. Переконайте її, що ви праві, або майте сміливість погодитися з її думкою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: виховання, дитина, поради батькам


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Однією з найбільш важливих якостей для маленької особистості є комунікабельність. Вона необхідна не тільки для зростання, але і для побудови гармонійн

Кілька способів зробити дитину комунікабельною

Дитина | 08:30, 13.05.2025

Однією з найбільш важливих якостей для маленької особистості є комунікабельність. Вона необхідна не тільки для зростання, але і для побудови гармонійних відносин з оточуючими людьми.

Дослідження показують, що від 40 до 80 відсотків підлітків так чи інакше виявляють агресивну, некоректну або жорстоку поведінку до своїх однолітків аб

Способи навчити дитину відповідати на агресію

Дитина | 06:20, 13.05.2025

Дослідження показують, що від 40 до 80 відсотків підлітків так чи інакше виявляють агресивну, некоректну або жорстоку поведінку до своїх однолітків або дітей, які не можуть дати відсіч кривднику. Ми записали кілька порад про те, як навчити дитину пос

Згідно з дослідженнями фахівців, перші прояви почуття власності виникають у 1,5 роки. Такі крихти лише вчаться говорити «ні». Але вони часто вже мають

Дитяча жадібність: як реагувати батькам?

Дитина | 01:20, 13.05.2025

Згідно з дослідженнями фахівців, перші прояви почуття власності виникають у 1,5 роки. Такі крихти лише вчаться говорити «ні». Але вони часто вже мають улюблену іграшку. І вони не можуть з радістю поділитися нею не лише з друзями, а й із рідними. Така

З настанням підліткового віку поведінка більшості дітей різко змінюється - вони стають мовчазними, часто грублять, прогулюють школу. Батьки пояснюють

Підліток потрапив у погану компанію: що робити батькам?

Школярі | 00:30, 13.05.2025

З настанням підліткового віку поведінка більшості дітей різко змінюється - вони стають мовчазними, часто грублять, прогулюють школу. Батьки пояснюють це поганим впливом ззовні, і в більшості випадків мають рацію. Адже у підлітковому віці значно розши

Мабуть, головна загроза Павутини – практично неконтрольоване розміщення матеріалів, внаслідок чого правдиві відомості є сусідами з брехнею. І якщо дор

Дитина постійно сидить в інтернеті: як обмежити вплив соцмереж на неї?

Дитина | 15:00, 12.05.2025

Мабуть, головна загроза Павутини – практично неконтрольоване розміщення матеріалів, внаслідок чого правдиві відомості є сусідами з брехнею. І якщо доросла людина, керуючись життєвим досвідом і маючи певну освіту, може сумніватися в достовірності факт

Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, знева

Чому підлітки стають грубими у спілкуванні з батьками?

Дитина | 14:00, 12.05.2025

Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і з

Поблажливий, все дозволяючий батько надає дитині багато підтримки, але не вдається до встановлення кордонів. У сім'ї саме дитина визначає, як все має

Поблажливий стиль виховання: як це і чим погано для батьків?

Виховання | 12:00, 12.05.2025

Поблажливий, все дозволяючий батько надає дитині багато підтримки, але не вдається до встановлення кордонів. У сім'ї саме дитина визначає, як все має бути.

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: