Сучасні принципи діагностики та корекції синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (СДУГ).

Adoption
Date
  • 1292 Переглядів
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (далі – СДУГ) – найбільш поширена форма порушення поведінки у дитячому віці, яка проявляється у розладі уваги, рухової розгальмованості (гіперактивності) та імпульсивності поведінки. Поширеність СДУГ в дітей віком коливається від 2% до 20%, що з відмінностями у використовуваних методах діагностики. Хлопчики страждають на СДУГ частіше, ніж дівчатка (11,5% і 1,9% відповідно). Чітких діагностичних критеріїв визначення СДУГ немає, тому якщо у роки були особливо актуальною проблема недостатньої діагностики даного синдрому, нині активно обговорюється питання гіпердіагностики СДУГ.

6231_unnamed_15.jpg (46 Kb)

Проблема діагностики СДУГ обумовлена відсутністю єдиної точки зору на причини його виникнення. На думку більшості дослідників, етіологія СДУГ є поєднанням генетичних, нейрофізіологічних і психосоціальних факторів. На користь генетичної природи СДУГ свідчать результати дослідження близнюковим методом, а також часта зустрічність сімейних випадків СДУГ. Значну роль у виникненні СДУГ грає перинатальне ураження центральної нервової системи, одним із результатів якого може бути мінімальна мозкова дисфункція, що часто проявляється СДУГ. Соціальні фактори також можуть визначати віддалені наслідки перинатальної патології: відомо, що у дітей із сімей з високим соціально-економічним статусом багато наслідків перинатальних поразок нівелюються до шкільного віку, а у дітей із низьких соціальних верств продовжують зберігатися.

Клінічні прояви СДУГ можна поділити на три групи: ознаки неуважності, імпульсивності та гіперактивності.

Порушення уваги включають:

• нездатність зберігати увагу (невміння виконувати завдання остаточно, незібраність під час його виконанні);

• зниження вибіркової уваги;

• нездатність зосередитись на предметі;

• забудькуватість (дитина забуває те, що потрібно зробити);

• підвищене відволікання;

• підвищену збудливість (метушність, зниження уваги у незвичних ситуаціях або за необхідності діяти самостійно).

Форми прояву імпульсивності можуть бути такі:

• неохайне виконання шкільних завдань всупереч зусиллям, що докладаються, все робити правильно;

• часті вигуки з місця під час уроків;

• встрявання у розмову чи роботу інших дітей;

• нездатність чекати своєї черги в іграх, під час занять;

• часті конфлікти з іншими дітьми.

Чим старша дитина, тим помітніша імпульсивність для оточуючих.

Гіперактивність – необов'язкова ознака синдрому порушення уваги. Двигуна активність якісно та кількісно відрізняється у таких дітей від норми. Гіперактивні діти безперервно бігають, схоплюються, не можуть всидіти на місці, постійно метушаться. З віком гіперактивність часто зменшується, хоча інші симптоми можуть виявлятись і надалі.

Перші провісники СДУГ відзначаються в період дитинства: у малюків спостерігаються порушення сну, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості. Коли діти підростають, вони стають вкрай неслухняними та надмірно рухливими, їхня поведінка насилу контролюється батьками. Про таких непосид кажуть, що вони “спочатку роблять, а потім думають”. Вони не виносять довгого очікування, погано справляються з роботою, що вимагає тривалих зусиль, живуть сьогоднішнім днем, не вміючи планувати і приймати рішення, легко збуджуються, насилу заспокоюються і своєю надмірною рухливістю і схильністю до зайвого ризику доставляють масу клопоту батькам. При цьому самі діти страждають від постійних зауважень та заниженої самооцінки. Виникнення та наростання симптомів СДУГ найчастіше відбувається у певні вікові періоди, пов'язані з посиленням вимог до самостійності, цілеспрямованості, зосередженості (початок відвідування дитячого садка, школи), а також гормональним сплеском (12–14 років).
Для діагностики СДУГ найчастіше використовуються критерії класифікації психічних захворювань DSM-4. У даній класифікації СДУГ поділено на три типи:

1. з переважанням неуважності;

2. з переважанням гіперактивності та імпульсивності;

3. змішаний.

Відповідно до цієї класифікації діагностичними критеріями СДВГ є особливості поведінки, які:

• з'являються до 8 років;

• виявляються щонайменше у двох сферах діяльності (у школі, вдома, праці, іграх);

• не обумовлені психотичними, тривожними, афективними, дисоціативними розладами чи психопатіями;

• викликають значний психологічний дискомфорт та дезадаптацію.

Крім цього враховується наявність неуважності або гіперактивності та імпульсивності (або всіх цих проявів одночасно), які не відповідають віковій нормі.

Неуважність проявляється:

• у нездатності зосередитися на деталях, припущенні помилок через неуважність;

• невмінні підтримувати увагу;

• нездатності вслухатися у звернене мовлення;

• нездатність доводити завдання до кінця;

• прояв низьких організаторських здібностей;

• негативне ставлення до завдань, які потребують розумової напруги;

• втрати предметів, необхідні виконання завдання;

• відволікання, часто на сторонні подразники;

• забудькуватість.

Якщо ви виявили у вашої дитини якийсь із симптомів, не починайте панікувати, зверніться до вашого лікаря і він розкаже, чи у вашого малюка справді СДУГ і що з цим робити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: СДВГ, діти, хвороби, увага, гіперактивність, нейрони, мозок, активність, поради, лікарі


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Часто батькам здається, що дитина їх не чує. Буває, що навіть після п’яти повторень дитина може ігнорувати вимоги батьків, а починає слухати лише тоді

    Що робити батькам, якщо дитина їх не слухає?

    Дитина | 00:30, 14.01.2026

    Часто батькам здається, що дитина їх не чує. Буває, що навіть після п’яти повторень дитина може ігнорувати вимоги батьків, а починає слухати лише тоді, коли до неї підвищують голос чи навіть кричать. Що робити, аби не зриватися на дітей?

    Дитину висипає після шоколаду найчастіше не від самого какао, а від інших компонентів у складі, таких як молоко, горіхи, соя, ароматизатори чи консерв

    Чому дитину висипає після шоколаду?

    Дитяче харчування | 20:30, 13.01.2026

    Дитину висипає після шоколаду найчастіше не від самого какао, а від інших компонентів у складі, таких як молоко, горіхи, соя, ароматизатори чи консерваннти, що викликає істинну алергію, або від надлишку цукру та швидких вуглеводів, які стимулюють зап

    Дітям можна давати м'ятний чай, але з певними обмеженнями: не раніше 3-5 років, у невеликих кількостях, і краще після консультації з педіатром, оскіль

    Чи можна дітям пити м'ятний чай?

    Дитяче харчування | 19:30, 13.01.2026

    Дітям можна давати м'ятний чай, але з певними обмеженнями: не раніше 3-5 років, у невеликих кількостях, і краще після консультації з педіатром, оскільки він має заспокійливу дію і може посилювати симптоми при низькому тиску або печії, а також є можли

    Вчені з Університету Овідія в Констанці (Румунія) з'ясували, що вітамін D може знижувати ризик ГРВІ.

    Медики назвали вітамін, який знижує ризик ГРВІ у дітей

    Хвороби | 08:30, 13.01.2026

    Вчені з Університету Овідія в Констанці (Румунія) з'ясували, що вітамін D може знижувати ризик ГРВІ.

    У маленьких дітей дуже нестабільний емоційний фон. Тому їхня психіка часто страждає від різних подразників. Навіть зовсім нешкідливі дії або предмети

    Як вилікувати переляк у малюка?

    Дитина | 06:30, 12.01.2026

    У маленьких дітей дуже нестабільний емоційний фон. Тому їхня психіка часто страждає від різних подразників. Навіть зовсім нешкідливі дії або предмети можуть викликати переляк у дитини. Його наслідки можуть бути доволі серйозними. Батьки повинні вміти

    Дитина не може нормально спати, їсти, вона стає примхливою і неспокійною. Педіатр призначає дитині лікування нежиті, до якого входить і промивання нос

    Як і чим промити дитині ніс при нежиті?

    Дитина | 01:20, 12.01.2026

    Дитина не може нормально спати, їсти, вона стає примхливою і неспокійною. Педіатр призначає дитині лікування нежиті, до якого входить і промивання носа, але не всі батьки знають, чим і як промити ніс дитині. Цю процедуру важливо провести правильно, а

    Педіатри радять відучувати дитину від заколисування з 6-8 місяців. На користь цього є кілька аргументів.

    Як привчити дитину засинати самостійно?

    Дитина | 07:30, 11.01.2026

    Педіатри радять відучувати дитину від заколисування з 6-8 місяців. На користь цього є кілька аргументів.

    Коментарі до новини