Сучасні принципи діагностики та корекції синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (СДУГ).

Adoption
Date
  • 1426 Переглядів
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (далі – СДУГ) – найбільш поширена форма порушення поведінки у дитячому віці, яка проявляється у розладі уваги, рухової розгальмованості (гіперактивності) та імпульсивності поведінки. Поширеність СДУГ в дітей віком коливається від 2% до 20%, що з відмінностями у використовуваних методах діагностики. Хлопчики страждають на СДУГ частіше, ніж дівчатка (11,5% і 1,9% відповідно). Чітких діагностичних критеріїв визначення СДУГ немає, тому якщо у роки були особливо актуальною проблема недостатньої діагностики даного синдрому, нині активно обговорюється питання гіпердіагностики СДУГ.

6231_unnamed_15.jpg (46 Kb)

Проблема діагностики СДУГ обумовлена відсутністю єдиної точки зору на причини його виникнення. На думку більшості дослідників, етіологія СДУГ є поєднанням генетичних, нейрофізіологічних і психосоціальних факторів. На користь генетичної природи СДУГ свідчать результати дослідження близнюковим методом, а також часта зустрічність сімейних випадків СДУГ. Значну роль у виникненні СДУГ грає перинатальне ураження центральної нервової системи, одним із результатів якого може бути мінімальна мозкова дисфункція, що часто проявляється СДУГ. Соціальні фактори також можуть визначати віддалені наслідки перинатальної патології: відомо, що у дітей із сімей з високим соціально-економічним статусом багато наслідків перинатальних поразок нівелюються до шкільного віку, а у дітей із низьких соціальних верств продовжують зберігатися.

Клінічні прояви СДУГ можна поділити на три групи: ознаки неуважності, імпульсивності та гіперактивності.

Порушення уваги включають:

• нездатність зберігати увагу (невміння виконувати завдання остаточно, незібраність під час його виконанні);

• зниження вибіркової уваги;

• нездатність зосередитись на предметі;

• забудькуватість (дитина забуває те, що потрібно зробити);

• підвищене відволікання;

• підвищену збудливість (метушність, зниження уваги у незвичних ситуаціях або за необхідності діяти самостійно).

Форми прояву імпульсивності можуть бути такі:

• неохайне виконання шкільних завдань всупереч зусиллям, що докладаються, все робити правильно;

• часті вигуки з місця під час уроків;

• встрявання у розмову чи роботу інших дітей;

• нездатність чекати своєї черги в іграх, під час занять;

• часті конфлікти з іншими дітьми.

Чим старша дитина, тим помітніша імпульсивність для оточуючих.

Гіперактивність – необов'язкова ознака синдрому порушення уваги. Двигуна активність якісно та кількісно відрізняється у таких дітей від норми. Гіперактивні діти безперервно бігають, схоплюються, не можуть всидіти на місці, постійно метушаться. З віком гіперактивність часто зменшується, хоча інші симптоми можуть виявлятись і надалі.

Перші провісники СДУГ відзначаються в період дитинства: у малюків спостерігаються порушення сну, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості. Коли діти підростають, вони стають вкрай неслухняними та надмірно рухливими, їхня поведінка насилу контролюється батьками. Про таких непосид кажуть, що вони “спочатку роблять, а потім думають”. Вони не виносять довгого очікування, погано справляються з роботою, що вимагає тривалих зусиль, живуть сьогоднішнім днем, не вміючи планувати і приймати рішення, легко збуджуються, насилу заспокоюються і своєю надмірною рухливістю і схильністю до зайвого ризику доставляють масу клопоту батькам. При цьому самі діти страждають від постійних зауважень та заниженої самооцінки. Виникнення та наростання симптомів СДУГ найчастіше відбувається у певні вікові періоди, пов'язані з посиленням вимог до самостійності, цілеспрямованості, зосередженості (початок відвідування дитячого садка, школи), а також гормональним сплеском (12–14 років).
Для діагностики СДУГ найчастіше використовуються критерії класифікації психічних захворювань DSM-4. У даній класифікації СДУГ поділено на три типи:

1. з переважанням неуважності;

2. з переважанням гіперактивності та імпульсивності;

3. змішаний.

Відповідно до цієї класифікації діагностичними критеріями СДВГ є особливості поведінки, які:

• з'являються до 8 років;

• виявляються щонайменше у двох сферах діяльності (у школі, вдома, праці, іграх);

• не обумовлені психотичними, тривожними, афективними, дисоціативними розладами чи психопатіями;

• викликають значний психологічний дискомфорт та дезадаптацію.

Крім цього враховується наявність неуважності або гіперактивності та імпульсивності (або всіх цих проявів одночасно), які не відповідають віковій нормі.

Неуважність проявляється:

• у нездатності зосередитися на деталях, припущенні помилок через неуважність;

• невмінні підтримувати увагу;

• нездатності вслухатися у звернене мовлення;

• нездатність доводити завдання до кінця;

• прояв низьких організаторських здібностей;

• негативне ставлення до завдань, які потребують розумової напруги;

• втрати предметів, необхідні виконання завдання;

• відволікання, часто на сторонні подразники;

• забудькуватість.

Якщо ви виявили у вашої дитини якийсь із симптомів, не починайте панікувати, зверніться до вашого лікаря і він розкаже, чи у вашого малюка справді СДУГ і що з цим робити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: СДВГ, діти, хвороби, увага, гіперактивність, нейрони, мозок, активність, поради, лікарі


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Годування новонародженого – один із найбільш важливих аспектів догляду за немовлям. Він може викликати багато запитань у молодих батьків. Про це розпо

    Чи потрібно будити новонародженого для годування?

    Немовля | 01:20, 05.04.2026

    Годування новонародженого – один із найбільш важливих аспектів догляду за немовлям. Він може викликати багато запитань у молодих батьків. Про це розповіла лікар-педіатр Світлана Веретенко.

    Учені виявили, що замало сну в дітей або пізнє засинання пов’язані з підвищеним ризиком розвитку проблем у подоланні стресу та контролі негативних емо

    Чому дітям потрібно багато спати?

    Дитина | 00:30, 05.04.2026

    Учені виявили, що замало сну в дітей або пізнє засинання пов’язані з підвищеним ризиком розвитку проблем у подоланні стресу та контролі негативних емоцій. Особливо вразливими є діти з сімей із низькими матеріальними можливостями.

    Час для дітей протікає зовсім інакше, ніж для дорослих. Це можна пояснити різними аспектами розвитку дитячого мозку: емоцій та сприйняття.

    Чому в дитинстві час здавався повільнішим?

    Дитина | 19:30, 04.04.2026

    Час для дітей протікає зовсім інакше, ніж для дорослих. Це можна пояснити різними аспектами розвитку дитячого мозку: емоцій та сприйняття.

    Не дотримуються рекомендацій ВООЗ щодо фізичної активності, сну та кількості часу перед екраном гаджетів понад 85% дітей. Такі результати показав мета

    Яким має бути режим дня у дітей: понад 85% не дотримуються його

    Дитина | 08:30, 04.04.2026

    Не дотримуються рекомендацій ВООЗ щодо фізичної активності, сну та кількості часу перед екраном гаджетів понад 85% дітей. Такі результати показав метааналіз, який охопив 14 досліджень з 33 країн.

    Соціальне схвалення підлітків у віці 13-14 років є важливими чинником для відчуття благополуччя у дорослому віці. Це показало дослідження вчених, які

    Чому важливо хвалити підлітків?

    Дитина | 07:30, 04.04.2026

    Соціальне схвалення підлітків у віці 13-14 років є важливими чинником для відчуття благополуччя у дорослому віці. Це показало дослідження вчених, які спостерігали за школярами та дорослими людьми. Науковці запевняють, що соціальні зв’язки та стосунки

    Уміння вимовляти окремі слова в кожного малюка з’являється в різний час залежно від особливостей індивідуального розвитку. Про вік, у якому діти почин

    Чому у дітей можуть виникнути затримки мовлення?

    Дитина | 06:30, 04.04.2026

    Уміння вимовляти окремі слова в кожного малюка з’являється в різний час залежно від особливостей індивідуального розвитку. Про вік, у якому діти починають говорити, та можливі причини затримки мовлення розповіла Тетяна Кудярська, завідувачка логопеди

    Малюки ростуть надзвичайно швидко. Мама з татом і озирнутися не встигнуть, як їхня дитина вже починає самостійно тримати голівку. У скільки місяців ді

    Коли дитина починає самостійно тримати голову?

    Дитина | 01:20, 04.04.2026

    Малюки ростуть надзвичайно швидко. Мама з татом і озирнутися не встигнуть, як їхня дитина вже починає самостійно тримати голівку. У скільки місяців діти починають тримати голівку та як батькам допомогти опанувати це вміння?

    Коментарі до новини