Як постійні заборони впливають на розвиток психіки дитини?

Adoption

Date: 08:30, 02.09.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

271 Переглядів

Перебуваючи повсякчас на дитячому майданчику, спостерігаєш за мамами, які без зупину кричать дитині: «Встань! Не сиди на піску!», «Не лізь туди!», «Не роби так!», «Не біжи!». Суцільний «НЕ» марафон. Зупиніться й подумайте, чи дійсно цієї миті потрібно зупиняти дитину й забороняти її дії? Їй щось загрожує?

6668_2.jpg (28.5 Kb)

Однорічний малюк із захопленням спостерігає, як печиво, яке він занурив у чашку з водою, змінює свій стан та розмокає. Чи варто його зупиняти? Навряд чи. Адже малюк пізнає світ. Це його природня цікавість підштовхує його досліджувати речі й експериментувати.

Якщо ж постійно супроводжувати дитину заборонами — це може спричинити збільшення тривожності, невпевненості й замкнутості. Ті діти, у яких менше заборон у житті, вирізняються з-поміж інших: вони активні, не бояться ризикувати, із задоволенням випробовують усе нове.

Як дружити зі світом безпечно?

Дитина починає усвідомлювати межі дозволенного до одного року. Так, щойно малюк починає ходити, потрібно сформувати певні норми: не лізти у котячий лоток, не жбурляти телефон, не тягнути електродроти тощо. Усе, що небезпечно чи негігієнічно, — має опинитися під забороною. Не найкращий варіант купувати дорогі гаджети щотижня.

Решта — безмежний світ для відкриттів! А чому сніг холодний? А що буде, якщо стиснути його у долоні? А якщо у ньому покататися? А що за калюжа? Чи глибока вона? Якщо у ній пострибати?

Сприймайте усе це спокійніше. Головне — одягайте дитину відповідно до погоди.

Як віднайти баланс у заборонах?

Зовсім без заборон не можливо. Але поставте собі за мету говорити «не можна» лише тоді, коли є загроза життю чи здоров’ю дитини. У решті ситуацій, коли хочеться відмовити, подумайте: чому це ні? А що трапиться, якщо погодитися? Це спричинить більше дискомфорту мені чи дитині? Чи у мене просто немає настрою, тому я забороняю?

Нехай дитяча цікавість вас не дратує. Нехай буцає камінчики дорогою, стрибає по калюжах, скидає всі макарони у чашку з водою, розмазує пюре по столику для годування. Нехай після цього вам знадобиться час, аби прибрати, випрати одяг, покупати дитину і т. ін. Проте набутий дитиною досвід — безцінний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: