Батьківські лайфхаки: що робити, коли дитина влаштовує істерики

Не кричати у відповідь, не бігти за цукерками й не соромитись інших. А що ще? Розповідаємо, як пережити дитячу істерику — спокійно і з любов’ю.

ІСТЕРИКА — ЦЕ НЕ «НЕВДАЛЕ ВИХОВАННЯ»
Сцена: супермаркет, мама стоїть на касі з кошиком, а поруч дитина валяється на підлозі, кричить і б’є ногами. Що робити? Головне — не панікувати і не соромитися.
Істерика — це не ознака поганого виховання, а нормальний етап розвитку дитини.

ЧОМУ ДІТИ ВЛАШТОВУЮТЬ ІСТЕРИКИ?
Вік 1,5–4 роки — це час, коли формується “Я”. Дитина хоче автономії, проте, поки не вміє контролювати емоції.
Втома, голод, перевантаження — найчастіші збудники ісерик.
Зміна середовища або правил поведінки (з батьками чи в суспільстві).
Нестача уваги від дорослих(іноді істерика — спосіб бути почутим).

ЩО РОБИТИ? 7 ПРАКТИЧНИХ ЛАЙФХАКІВ:
1. Батьківський спокій — ключ
“Ти зараз кричиш, але я поруч. Я тебе чую.”
Замість крику — рівний голос, коротка підтримуюча фраза. Діти зчитують настрій батьків миттєво.
2. Фізичний контакт
Будьте поряд. Якщо дитина дозволяє — обійміть. Якщо ні — не нав’язуйтесь, просто будьте з нею.
3. Ніякого шантажу або обіцянок «куплю — заспокойся»
Це тільки закріплює істерики як інструмент отримання бажаного.
4. Дихання
Покажіть приклад:
“Я зараз зроблю 3 глибокі вдихи — приєднуйся, якщо хочеш.”
Навіть якщо дитина відмовиться, — вона помітить зміну вашого тону й ритму.
5. Уникайте зайвої аудиторії
Якщо можна — вийдіть з магазину, кімнати, натовпу. Не через сором, а щоб зменшити напругу.
6. Використовуйте слова про емоції
“Я бачу, ти злишся, бо не отримав машинку. Це неприємно. Але ми не можемо купити її зараз.”
Це вчить дитину визнавати емоції й поступово проговорювати їх.
7. Рефлексія — після істерик.
Коли дитина заспокоїлась — ні в якому разі не повертайтесь до сварок. Краще м’яко обговоріть:
“Ти дуже засмутився. Що ми можемо зробити наступного разу, щоб допомогти тобі?”

ЧОГО РОБИТИ НЕ СЛІД?
Казати: “Перестань негайно!”, “Ти жахливо поводишся!”, “Не сором мене!”
Це викликає ще більше почуття розгубленості та провини.

Ігнорувати дитину повністю (особливо малюків до 4-х років).
Вони сприймають це як відмову в любові.

Реагувати гнівом або залякувати (страшними словами чи погрозами).

І НА ОСТАНОК: ПАМ’ЯТАЙТЕ
Істерики — це фаза, а не характеристика особистості. Це період, що пройде — але як саме він пройде, залежить від вас.

Дитина в істеричному стані — не супротивник, а маленька людина, якій складно. А ви — її головна опора.

Родіон Шпитальний

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому у дитини нерозбірливий почерк?

Дитина | 21:30, 01.02.2026

Проблема поганого почерку в учнів зустрічається часто, і причин може бути кілька.

Почорнілі банани не можна давати дітям – у них з'являється алкоголь

Дитяче харчування | 20:30, 01.02.2026

При перезріванні через природне бродіння у плодах утворюється спирт.

Як різноманітне харчування впливає на розвиток дитини?

Дитяче харчування | 08:30, 30.01.2026

Основні причини, чому дитині потрібен широкий вибір продуктів.

Чому батькам не слід пристосовуватися до своїх дітей?

Сімейні справи | 07:30, 30.01.2026

Здоровий розвиток дитини вимагає створення надійного зв’язку з батьками. Доктор Паскаль Вртічка, викладач психології в Ессекському університеті та керівник лабораторії соціальної нейронауки людської прихильності (SoNeAt), підкреслює важливість цього

Як сімейні бесіди за вечерею формують впевнену дитину?

Сімейні справи | 06:30, 30.01.2026

Сімейна комунікація за столом — це більше, ніж просто звичка, це інвестиція в розвиток особистості дитини.

Які слова ніколи не можна говорити дочці?

Дитина | 01:30, 30.01.2026

Кожна дівчинка формується не лише через досвід, а й через те, що чує від своїх батьків. Навіть звичайні, на перший погляд, фрази можуть надовго залишити емоційний слід.

Чому дитині складно просити вибачення?

Дитина | 23:30, 29.01.2026

Уміння визнавати власні помилки й говорити «пробач» — одна з важливих соціальних навичок. Але для багатьох дітей цей крок виявляється непростим. Батьки часто стикаються з опором, коли намагаються змусити малюка вибачитися, і сприймають це як упертіст