Чи треба щось робити, якщо дитина лівша?

Якщо ваш малюк від народження хапається за іграшки лівою рукою, намагається орудувати ложкою чи малювати лише за її допомогою, то він, скоріше за все, шульга. Як і 15% людей у світі. Так, дитині-шульзі доведеться зіштовхнутися з деякими незручностями чи труднощами, але з підтримкою батьків їй буде легше адаптуватися до сучасного життя та отримати переваги від власної індивідуальності.

Чи є різниця в роботі мозку правші й шульги?
Є, але вона жодним чином не робить правшу чи шульгу кращим чи гіршим. Вчені довели, що сіра речовина у шульг працює трохи інакше. Якщо в тих, хто пише правицею, під час роботи активізується ліва півкуля мозку, то у шульг обидві.

Інші особливості:

— у стані спокою півкулі мозку активні не синхронно;
— активізація відбувається одночасно рівною мірою, одна частина не пригнічує іншу;
— мозок краще відновлюється після черепно-мозкових травм — функцію пошкоджених ділянок переймають здорові, і регенерація відбувається швидше, ніж у праворуких.

Проте зʼясувався й суттєвий недолік — мозок не здатен пригнічувати епілептичну активність. Тому серед шульг значно більший відсоток тих, хто страждає на падучу хворобу.

Також існує змішане володіння руками: наприклад, людина краще пише правою, але інші задачі виконує лівою.

«За» чи «проти» переучування маленького шульги
Раніше вважалося, що шульгу потрібно перевчати. Можливо, це було повʼязано з незручностями, бо більшість дітей пише правицею. Однак шульги згодом адаптуються до «правого» світу, зберігаючи звичку писати лівою рукою.

Зараз усі спеціалісти висловлюються проти такого методу, який наносить дитині психологічну травму. У ліворуких дещо по-іншому організована мозкова діяльність, а конфлікт моторики й мозку погано впливає на перебіг нервових процесів, настрій дитини й здатність до навчання.

Як визначити дитину-шульгу:

— зверніть увагу, якою рукою дитина виконує звичні дії: тягнеться за іграшкою, крутить дзиґу, бере виделку, розчісується, відкриває банку тощо;
— запропонуйте прості домашні тести;
— якщо є ознаки ліворукості, зверніться до спеціаліста, котрий визначить, чи насправді дитина шульга, й підкаже, як правильно її вчити писати й читати.

Феномен ліворукості — частково соціальний. Якщо в родині батьки шульги, то з великою ймовірністю дитина буде їх копіювати. Відповідно, коли мама постійно вкладає предмети ліворукій дитині в правицю, то ліворукість переходить у приховану фазу.

Взагалі, до 3-4 років малюки однаково добре володіють обома руками, і визначити ведучу руку в ранньому віці може тільки спеціаліст. Але ось декілька домашніх тестів:

— Запропонуйте дитині вирізати щось із паперу. Спостерігайте, яка рука активна. Малюк може тримати ножиці в правій, але повертати аркуш лівою. Тоді саме вона є ведучою.
— Попросіть знайти короткий сірник у коробці. Дивіться, якою рукою малюк відчиняє/зачиняє її.
— Дайте завдання щось намалювати, не обмежуючи дитину в часі. Потім попросіть повторити те ж саме, але іншою рукою. Подивіться, який малюнок вийшов кращим, зверніть увагу на пропорції, рівність ліній. Зауважте, якою рукою дитина почала малювати. Якщо малюку незручно, в нього дрижить рука, напружені плечі, виходять зовсім нерівні лінії, то ця рука не ведуча.
— Навчити ліворуку дитину писати, мабуть, найскладніша задача для батьків. А от за інтелектуальним розвитком, соціалізацією вони нічим не відрізняються від правшів.

Та переучування шульги має свої особливості. Якщо дитина частково володіє лівою рукою (тримає ложку то правою, то лівою, користується переважно правою абощо), то її можна перевчити, не завдавши травм. Зазвичай малюк швидко забуває про незручності й пише правицею, але в побуті може змінювати ведучу руку на ліву.

Якщо ж ліворукість помітна, дитині складно користуватися тільки правицею, то від переучування слід відмовитися. Малюку буде простіше адаптуватися до письма лівою, аніж повністю стати правшею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Яку іграшку вибрати дитині на 1 рік: орієнтири для правильного розвитку

Дитина | 22:39, 12.07.2026

Перший день народження дитини — це важливий психологічний та фізіологічний рубіж. У віці одного року малюк активно переходить від повзання до ходіння, починає усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки та активно досліджує предмети на дотик, смак і зв

Вчені: фізичні покарання небезпечні для дітей

Дитина | 08:27, 11.07.2026

Огляд досліджень, представлений в журналі The Lancet, показав, що фізичне покарання дітей неефективне для запобігання проблем з поведінкою. Замість цього воно провокує зростання проблем і інших несприятливих наслідків.

Педіатр назвала небезпечні симптоми у дітей, які не можна ігнорувати

Дитина | 09:39, 10.07.2026

Батьки часто хвилюються через нежить, кашель чи підвищену температуру. Однак існують симптоми, які лікарі називають “червоними прапорцями”. Саме вони можуть сигналізувати про небезпечний стан, що потребує невідкладної медичної допомоги.

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини: особливості підходу

Дитина | 14:31, 07.07.2026

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини потребує особливого підходу порівняно з дорослими пацієнтами, оскільки дитячий організм має свої анатомічні та імунологічні особливості, а саме рішення про можливе хірургічне видалення мигдаликів приймається зн

Як правильно купати однорічну дитину

Дитина | 12:46, 06.07.2026

Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхідно у великій ванні. Це часто страшний процес для багатьох батьків, які мають першого малюка.

Дітям до двох років не варто давати смартфони й планшети - нове дослідження

Дитина | 16:24, 05.07.2026

Діти віком до двох років не повинні мати навмисного екранного часу, адже це може бути пов’язано з ризиками для розвитку, здоров’я та якості життя. До такого висновку дійшли автори масштабного огляду міжнародних досліджень.

Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

Дитина | 08:30, 30.06.2026

Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.