Що треба знати про бронхіальну астму?

Adoption

Date: 22:05, 20.04.2016 | Категорія: Хвороби [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3122 Переглядів

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів, у якому важливе значення мають клітини запалення та клітинні елементи трахеобронхіального дерева, що викликають супутнє підвищення гіперреактивності бронхів, а це призводить до повторних епізодів приступів ядухи або свистячих хрипів, задишки, відчуття стискання в грудній клітці, особливо вночі або вранці.

6501_1447644041-315973-30977.jpg (32.31 Kb)

6501_1447644041-315973-30977.jpg (32.31 Kb)

Бронхіальну астму слід розглядати як поліетіологічне захворювання із поєднаними впливами внутрішніх факторів (що зумовлюють схильність) та зовнішніх (що її реалізують).

Внутрішні фактори базуються на доказаній спадковості бронхіальної астми: серед родичів першого ступеня родинності ризик для дитини при хворобі у одного з батьків складає 50 %, при хворобі обох він зростає до 65 %. Гени, відповідальні за схильність до БА, розташовані на різних хромосомах та відповідають за розвиток алергії (збільшену продукцію igЕ, синтез прозапальних цитокінів, зменшений синтез інтерферонів, порушений синтез адренорецепторів). Спостерігається також генетичний поліморфізм ферментів детоксикації ксенобіотиків. Ці фактори забезпечують розвиток атопії – тобто схильності до IgЕ-залежної атопії та гіперреактивності бронхів у відповідь на звичайні специфічні (алергени) або неспецифічні стимули (ендогенні біологічно активні речовини, нейростимулятори, фізичне навантаження, вплив аерополютантів).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З презервативом чи без - як краще?

Зовнішні фактори охоплюють впливи алергенів у схильних до атопії осіб. Алергени класифікуються як побутові (домашній пил, домашні кліщі, алергени тарганів), алергени тварин та птахів (кішки, собаки, гризуни, коні, папуги, голуби, домашня птиця), пилкові (при цвітінні дерев, квітів, трав), грибкові та плісеневі; професійні алергени, яких нараховують до 360 назв (серед них хімічні речовини, ліки, метали, фарби, текстиль, бібліотечний пил), харчові алергени (білкового походження, консерванти, харчові барвники), предмети домашньої хімії (пральні, миючі засоби, домашня косметика та парфумерія). До зовнішніх факторів належать також аерополютанти – подразнюючі іританти, оксид азоту, озон, вихлопні гази, продукти горіння, дими, оксид вуглецю й сірки, збільшені в повітрі концентрації токсичних металів – свинцю, ртуті, нікелю, хрому, кадмію тощо.

Тригери – безпосередні пускові чинники загострення бронхіальної астми та збільшення частоти приступів ядухи на тлі тривалої сенсибілізації. Вони охоплюють передусім інфекційні фактори (вірусні захворювання, бактеріальна інфекція верхніх та нижніх дихальних шляхів), впливи іригантів або алергенів (у тому числі й ліків) у масивних дозах на тлі таких неспецифічних умов, як переохолодження, фізичне та емоційне перенавантаження, зміни погоди (вітер, збільшена вологість), магнітні бурі, вагітність.

Головними проявами бронхіальної астми є порушення функції дихання. Найяскравішим проявом захворювання є періодичні напади ядухи, що провокуються тригерними механізмами. Найчастішими чинниками стають алергени оточуючого середовища із повітря. Раптово хворий відчуває утруднення дихання, переважно при видиху, що супроводжується дистанційними (які чути оточуючим) свистячими хрипами. Приступу може передувати кашель (сухий або із незначною кількістю мокротиння), відчуття стискання в грудній клітці.

Фізична активність під час приступу обмежується, хворий може приймати сидяче положення із фіксованими руками на ліжку, що полегшує роботу дихальних м’язів. Частота дихання зменшується за рахунок подовженого видиху (12-14 хв); ЧСС, навпаки, зростає (тим більше, чим важчий приступ).

Над легенями перкуторно збільшується тимпанічний звук за рахунок збільшення затриманого повітря, прослуховуються свистячі хрипи. При важкому приступі відзначається утруднення мови, ціаноз, бліда шкіра, пітливість обличчя, волосся, підвищення АТ, тахікардія, можливі аритмії серця, м’язи грудної клітки напружені.

Крім приступу ядухи, існують менш визначені симптоми (еквіваленти): утруднене дихання з порушенням видиху; свистяче дихання або задишка вночі; напади надсадного кашлю без мокротиння, що завершується відчуттям задишки; динамічність та варіабельність задишки, її зв’язок із погодою (холод, туман, вологість, вітер), змінами мікроклімату (вихід на вулицю або прихід у приміщення), впливом запахів, фізичного навантаження, перевтоми, переохолодження.

Підтвердженням вірогідного діагнозу бронхіальної астми стає алергологічний анамнез: спадковість до алергічних захворювань у родині, симптоми харчової, побутової, професійної алергії, реакції на укуси комах, контакти з тваринами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: