Посттравматичний стресовий розлад: чим небезпечний і як проявляється у дітей та дорослих?

Adoption

Date: 05:00, 16.08.2023 | Категорія: Хвороби [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

714 Переглядів

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися не тільки внаслідок одноразового травматичного переживання, а й стати результатом постійного перебування у нервовій напруженості. Діагностується ПТСР у людей, яким доводилося стикатися з різними важкими подіями та ситуаціями, а також у людей, які були лише свідками травматичного явища. Приблизно у 20% людей посттравматичний стресовий розлад розвивається після травматичного досвіду, водночас найчастіше така проблема діагностується у жінок. Про те, що потрібно знати про посттравматичний стресовий розлад, розповідає лікарка сімейної медицини Христина Шевченко.

4567_11.jpeg (28.76 Kb)

Як тло посттравматичного стресового розладу, так і його ознаки можуть істотно відрізнятися в кожного пацієнта. Буває, що симптоми ПТСР недооцінюються оточенням людини, яка переживає стрес, родичам часто важко зрозуміти поведінку хворого. Іноді діагностується складний посттравматичний стресовий розлад (комплекс ПТСР), який пов'язаний не з однією травматичною подією, а з багатьма травмами, які постраждалий переживав протягом усього життя.

Симптоми посттравматичного стресу необов'язково мають з'являтися одразу після негативного досвіду. Буває, що ознаки такого розладу з'являються лише за кілька тижнів чи місяців після негативної події. Як правило, клінічна картина ПТСР складається з фізичних та психологічних проявів.

Фізичні симптоми:

- гіперактивність та надмірна настороженість;
- порушення сну;
- проблеми з концентрацією уваги та труднощі із запам'ятовуванням;
- дратівливість, плаксивість;
- безпричинна тривога (може супроводжуватися рясним потовиділенням, прискореним пульсом, утрудненим диханням).

ПТСР у дорослих

Доросла людина, яка страждає на посттравматичний стрес, відчуває постійну напруженість, підвищену чутливість і тривожність — так організм намагається підготуватися до повторного переживання травми. Постійне почуття небезпеки з часом погіршує концентрацію уваги, викликає байдужість і навіть відчуженість. Хворий починає ізолювати себе від людей, відмовлятися від колишніх інтересів і занять може стати надмірно дратівливим, вибухнути гнівом або неадекватно відреагувати на будь-яку ситуацію. Крім того, ПТСР у дорослих часто супроводжується безсонням та розвитком обсесивно-компульсивного розладу.

Пацієнти з посттравматичним стресовим розладом мають підвищений ризик розвитку фізіологічних порушень – соматоформних, кардіореспіраторних, скелетно-м'язових, шлунково-кишкових захворювань.

ПТСР у дітей

Симптоми посттравматичного стресового розладу в дітей аналогічні дорослим, але можуть виявлятися трохи інакше. Наприклад, маленькі діти наполегливо відтворюють трагічну подію за допомогою ігор, історій чи малюнків, пов'язаних із травмою. Вони часто стають гіперактивними, дратівливими, плачуть у, здавалося б, несподіваних ситуаціях, нервуються, відчувають труднощі з концентрацією уваги та запам'ятовуванням.

ПТСР у дітей може призвести до соціальної ізоляції, втрати навичок і навіть регрес у розвитку. У дітей старшого віку часто спостерігається занижена самооцінка, руйнівна або ризикована поведінка, схильність до вживання психоактивних речовин. Типові симптоми у дітей включають порушення сну та приймання їжі, а також розвиток захворювання ШКТ.

Кожній людині з діагнозом ПТСР необхідно розпочати лікування, яке не тільки дозволяє пережити важкі часи, а й має вирішальне значення для подолання страхів та переживань. Наприклад, досить активно за діагнозу ПТСР використовується когнітивно-поведінкова терапія, що допомагає навчитися долати стресові життєві ситуації. У лікуванні ПТСР, крім психотерапевта, бере участь і психіатр, в обов'язки якого входить підбір препаратів, що зменшують симптоми психічних розладів.

Посттравматичний стресовий розлад проявляється певною поведінкою, психологічними та фізичними симптомами, які не дозволяють людині вести комфортний спосіб життя. Посттравматичний стрес, незалежно від того, що його викликало, завжди потребує участі фахівця. У разі ПТСР завжди потрібна допомога досвідченого психотерапевта, а також психіатра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: