Посттравматичний стресовий розлад: чим небезпечний і як проявляється у дітей та дорослих?

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися не тільки внаслідок одноразового травматичного переживання, а й стати результатом постійного перебування у нервовій напруженості. Діагностується ПТСР у людей, яким доводилося стикатися з різними важкими подіями та ситуаціями, а також у людей, які були лише свідками травматичного явища. Приблизно у 20% людей посттравматичний стресовий розлад розвивається після травматичного досвіду, водночас найчастіше така проблема діагностується у жінок. Про те, що потрібно знати про посттравматичний стресовий розлад, розповідає лікарка сімейної медицини Христина Шевченко.

Як тло посттравматичного стресового розладу, так і його ознаки можуть істотно відрізнятися в кожного пацієнта. Буває, що симптоми ПТСР недооцінюються оточенням людини, яка переживає стрес, родичам часто важко зрозуміти поведінку хворого. Іноді діагностується складний посттравматичний стресовий розлад (комплекс ПТСР), який пов'язаний не з однією травматичною подією, а з багатьма травмами, які постраждалий переживав протягом усього життя.

Симптоми посттравматичного стресу необов'язково мають з'являтися одразу після негативного досвіду. Буває, що ознаки такого розладу з'являються лише за кілька тижнів чи місяців після негативної події. Як правило, клінічна картина ПТСР складається з фізичних та психологічних проявів.

Фізичні симптоми:

- гіперактивність та надмірна настороженість;
- порушення сну;
- проблеми з концентрацією уваги та труднощі із запам'ятовуванням;
- дратівливість, плаксивість;
- безпричинна тривога (може супроводжуватися рясним потовиділенням, прискореним пульсом, утрудненим диханням).

ПТСР у дорослих

Доросла людина, яка страждає на посттравматичний стрес, відчуває постійну напруженість, підвищену чутливість і тривожність — так організм намагається підготуватися до повторного переживання травми. Постійне почуття небезпеки з часом погіршує концентрацію уваги, викликає байдужість і навіть відчуженість. Хворий починає ізолювати себе від людей, відмовлятися від колишніх інтересів і занять може стати надмірно дратівливим, вибухнути гнівом або неадекватно відреагувати на будь-яку ситуацію. Крім того, ПТСР у дорослих часто супроводжується безсонням та розвитком обсесивно-компульсивного розладу.

Пацієнти з посттравматичним стресовим розладом мають підвищений ризик розвитку фізіологічних порушень – соматоформних, кардіореспіраторних, скелетно-м'язових, шлунково-кишкових захворювань.

ПТСР у дітей

Симптоми посттравматичного стресового розладу в дітей аналогічні дорослим, але можуть виявлятися трохи інакше. Наприклад, маленькі діти наполегливо відтворюють трагічну подію за допомогою ігор, історій чи малюнків, пов'язаних із травмою. Вони часто стають гіперактивними, дратівливими, плачуть у, здавалося б, несподіваних ситуаціях, нервуються, відчувають труднощі з концентрацією уваги та запам'ятовуванням.

ПТСР у дітей може призвести до соціальної ізоляції, втрати навичок і навіть регрес у розвитку. У дітей старшого віку часто спостерігається занижена самооцінка, руйнівна або ризикована поведінка, схильність до вживання психоактивних речовин. Типові симптоми у дітей включають порушення сну та приймання їжі, а також розвиток захворювання ШКТ.

Кожній людині з діагнозом ПТСР необхідно розпочати лікування, яке не тільки дозволяє пережити важкі часи, а й має вирішальне значення для подолання страхів та переживань. Наприклад, досить активно за діагнозу ПТСР використовується когнітивно-поведінкова терапія, що допомагає навчитися долати стресові життєві ситуації. У лікуванні ПТСР, крім психотерапевта, бере участь і психіатр, в обов'язки якого входить підбір препаратів, що зменшують симптоми психічних розладів.

Посттравматичний стресовий розлад проявляється певною поведінкою, психологічними та фізичними симптомами, які не дозволяють людині вести комфортний спосіб життя. Посттравматичний стрес, незалежно від того, що його викликало, завжди потребує участі фахівця. У разі ПТСР завжди потрібна допомога досвідченого психотерапевта, а також психіатра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Спина без болю: як захистити дитину від сколіозу та зберегти правильну поставу?

Здоров'я | 19:30, 12.06.2026

Сучасні діти дедалі більше часу проводять у сидячому положенні, що стрімко збільшує ризики розвитку викривлень хребта.

Новий календар щеплень в Україні: що потрібно знати батькам

Щеплення | 01:20, 12.06.2026

В Україні оновили календар профілактичних щеплень, щоб наблизити його до провідних європейських стандартів медичного захисту малюків.

Як кава допомагає боротися із запаленням?

Профілактика і лікування | 08:30, 07.06.2026

Кава допомагає боротися із запаленням завдяки високій концентрації біоактивних сполук, які знижують рівень запальних маркерів та захищають клітини від руйнування. Численні медичні дослідження доводять, що регулярне вживання кави (як звичайної, так і

Чому у сучасних дітей так часто виявляють цукровий діабет?

Хвороби | 01:30, 07.06.2026

Часті випадки виявлення цукрового діабету у сучасних дітей пов’язані із зміною способу життя, хронічним стресом, погіршенням якості харчування та кращою діагностикою. При цьому лікарі фіксують зростання захворюваності як на діабет 1-го типу (аутоімун

Що робити, якщо тонзиліт перейшов у хронічну форму?

Інфекції | 06:30, 06.06.2026

Тонзиліт — це запалення мигдаликів, тих самих «гланд», що розташовані в горлі. Зазвичай він проходить за 7-10 днів, але, якщо запалення триває довше, то мова йде про хронічний тонзиліт.

Чому виникає алергія на сонце та як її лікувати?

Алергія | 01:20, 05.06.2026

Приблизно у 20% людей навіть короткочасне перебування на сонці призводить до появи комплексу симптомів, подібних до алергічної реакції. Особливо вразливими є діти, вагітні жінки, власники світлої шкіри.

Чому сучасні діти хворіють частіше, ніж їхні батьки і дідусі з бабусями?

Хвороби | 00:30, 04.06.2026

Сучасні діти не стільки частіше хворіють загалом, скільки стикаються з іншим спектром проблем. Якщо раніше переважали важкі інфекції, то зараз фокус змістився на хронічні стани. Це зумовлено гіподинамією, зміною раціону, екологією, стресом та тим фак